Словник української мови у 20 томах

ВИГАСАЮЧИЙ

ВИГАСА́ЮЧИЙ,а, е.

Який вигасає.

Хвилинку дивився[Іван]на них, як би пізнавав, і у вигасаючих очах зажеврів останній вуглик життя(Мирослав Ірчан).

  1. вигаса́ючий—ВИГАСАЮЧИЙ а е. Дпр. акт. теп. ч. до вигасати. Хвилинку дивився [ван] на них як би пзнавав у вигасаючих очах зажеврв останнй вуглик життя рчан II . Словник укрансько мо...Словник української мови в 11 томах