Словник української мови у 20 томах

ВЕРХОВИННИЙ

ВЕРХОВИ́ННИЙ,а, е.

Стос. до верховини (у 1, 2 знач.).

Вони йшли далі і далі, забирались в холодний і непривітний глиб верховинних лісів(М. Коцюбинський);

Моя країно верховинна, – ні, не забуть твоїх черемх(Б.-І. Антонич);

Всі навколишні гірські села, низові й верховинні, вже добре знали годину повірки(О. Гончар);

Ми зосереджуємо увагу на верховинній фазі творчості І. Франка – на 1900-х роках(з наук. літ.).

  1. верховинний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. верховинний—а е.Стос. до верховини у знач. ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. верховинний—верховинний прикметник...Орфографічний словник української мови
  4. верховинний—Верховинний на не...Правописний словник Голоскевича
  5. верховинний—ВЕРХНЙstrong який мститься знаходиться вдбуваться тощо зверху вище чогонебудь ГОРШНЙstrong ВЕРХОВИЙstrong ВЕРШИННИЙstrong ВЕРХОВИННИЙstrong. На верхнх поличках знаходжу в...Словник синонімів української мови
  6. верхови́нний—ВЕРХОВИННИЙ а е. Стос. до верховини в знач. Вони йшли дал дал забирались в холодний непривтний глиб верховинних лсв Коцюб. II Вс навколишн грськ села низов й верхов...Словник української мови в 11 томах
  7. верховинний—[werhowynnyj]...Українсько-польський словник