Словник української мови у 20 томах

БУЧИНА

БУЧИ́НА,и,ж.

1.діал.Бук.

Тужив, гукав .. голуб на бучині. Зажурився мій миленький по своїй дівчині(з народної пісні).

2.Збірн. добук.

Перші дотики осені торкнулися гір і лісів, а листя бучини загорілося(У. Самчук);

Стежка заводила все глибше в гори. Густішала бучина, .. з ущелин повіяло мрячною прохолодою(Р. Іваничук);

Білокорі берези, рідко розкидані поміж бучиною, здавались йому живими постатями(з газ.).

  1. бучина—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. бучина—и ж.i дал.i Букове дерево бук....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. бучина—корень БУЧ суффикс ИН окончание А Основа слова БУЧИНВычисленный способ образования слова Суффиксальный БУЧ ИН А Слово Бучина содержит следующие морфемы или части ...Морфемный разбор слова по составу
  4. бучина—бучина менник жночого роду дал....Орфографічний словник української мови
  5. бучи́на—БУЧИНА и ж. дал. Букове дерево бук. Тужив гукав. голуб на бучин. Зажурився мй миленький по свой двчин Псн та романси. I . Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут...Словник української мови в 11 томах
  6. бучина—и ж. дал. Букове дерево бук....Толковый словарь украинского языка
  7. бучина—буковое дерево...Украинско-русский политехнический словарь
  8. бучина—и lasek bukowy drewno bukowe...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)