Словник української мови у 20 томах

БУНДІВЕЦЬ

БУ́НДІВЕЦЬ,вця,ч., іст.

Член Бунду – політичної партії, що об'єднувала єврейських робітників і ремісників західних областей Російської імперії і діяла з 90-х років XIX ст. до 40-х років XX ст.

Поступовий перехід бундівців на позиції радянської влади багато в чому був зумовлений ілюзіями про можливість її демократизації шляхом участі в роботі її органів(з наук. літ.);

Бундівці негативно зустріли Перший Універсал Центральної Ради(з наук.-попул. літ.).

  1. бундівець—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. бундівець—вця ч.i ст.i Член Бунду....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. бундівець—бундвець вця...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. бундівець—бундвець менник чоловчого роду стота ст....Орфографічний словник української мови
  5. бу́ндівець—БУНДВЕЦЬ вця ч. Член Бунду. З стор робтничого руху вдомо що в роц бундвц вийшли з парт. Ленн . Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К...Словник української мови в 11 томах
  6. бундівець—вця ч. ст. Член Бунду....Толковый словарь украинского языка
  7. бундівець—бундовец...Українсько-російський словник