Словник української мови у 20 томах

БЕЗВІРНИЙ

БЕЗВІ́РНИЙ,а, е.

1. Який не визнає існування Бога; невіруючий.

– Безвірний Хома, – сказала, похитуючи головою, Устя(Б. Лепкий);

Може, тепер, коли через безвірну владу почали хитатися підвалини церкви, саме такого й треба настоятеля – палкого, як вогонь, і твердого, як кремінь(Б. Антоненко-Давидович).

2.Який втрачає віру, впевненість, переконаність у чомусь або комусь.

Перед природою незнаною змирилась Душа чернеча, в богомільстві сонна, І в темряві бездонній топилась, Як думка князя тьми, в омані чорна, У вірі безвірна, в законі беззаконна(П. Куліш);

Збирає[Йон]біля себе хлопців і щось затіває.. – Хочуть ніби перебрати читальню, – вів своє Сергій. – Хай. – Йон проти церкви. – Бо знайшов віру, а церква безвірна(У. Самчук).

  1. безвірний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. безвірний—а е.Який не визна снування Бога невруючий....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. безвірний—безврний прикметник...Орфографічний словник української мови
  4. безвірний—НЕВРУЮЧИЙstrong який заперечу релгю не визна снування Бога БЕЗВРНИЙstrong БЕЗБОЖНИЙstrong розм.strong БОГОВДСТУПНИЙstrong заст. який зркся ври в Бога. Перепрошую ви невр...Словник синонімів української мови
  5. безві́рний—БЕЗВРНИЙ а е. Який не визна снування бога невруючий. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  6. безвірний—а е. Який не визна снування Бога невруючий....Толковый словарь украинского языка