Словник української мови у 20 томах

БАНЕЧКА

БА́НЕЧКА,и,ж.

Зменш. доба́нька² 2.

У городі Смоленську сім тріумфальних брам, з вежами й вежечками, з цибулястими куполами й баньочками[банечками],розмальованими й позолоченими, аж за очі бере(Б. Лепкий).