АЇЛ

АЇ́Л,у,ч.

1.іст.У киргизів та алтайців у минулому – селище кочівників, звичайно населене членами однієї родини.

Тихий алтайський аїл, розкиданий по широкій долині, спав міцним сном(В. Гжицький).

2.іст.У монгольських народів – кочова сімейна група.

В армії Чингіcхана тисячі підрозділялися на сотні, які, у свою чергу, складалися з десятків (кочових груп – аїлів, які виставляли по 10 воїнів)(з наук.-попул. літ.).

3.У Киргизстані – сільська адміністративно-територіальна одиниця.

У міста, селища та аїли Киргизії прийшло радісне свято(з газ.).

аїл—а ч.i У киргизв алтайцв селище кочового типу що складаться з одн або деклькох юрт....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
аїл—ал менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
аїл—а ч. У киргизв алтайцв селище кочового типу що складаться з одн або деклькох юрт....Толковый словарь украинского языка