Словник української мови у 20 томах
АВАНСИКОМ
АВА́НСИКОМ,присл., розм.
Зменш. доава́нсом.
– Мені б гроші авансиком отримати!(із журн.);
– Тетянко, може, я в тебе вибачення авансиком попрошу?(із журн.);
Сьогодні намагався уламати викладачку залік авансиком поставити(з Інтернету).