ФАРТОВИЙ
(-а, -е) крим.,схвальн. 1. Спритний, щасливий (про злодія). БСРЖ, 622 СЖЗ 105; ЯБМ, 2, 462 ♦ Фартовий хлопець. Засуджений, постійний мешканець в'язниці. СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 462. 2. мол. Успішний, відзначений щасливими подіями. Фартовий день. // Такий, що приносить щастя, везіння. Провина "талісману", який проте і цього разу виявився "фартовим" для бандитів (СМ, 6.03.1998). БСРЖ, 622. 3. Модно вдягнений БСРЖ, 622; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 462.