РОЗКУМАРИТИСЯ
(-рюся, -ришся) док.; нарк. 1. Ужити наркотики після довгої перерви або для зняття абстиненції. просив у блатних зажовку чаю, щоброзкумаритись від гальмівних ліків (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 503; ЯБМ, 2, 284. 2. Прийняти наркотик, відчути стан наркотичної ейфорії - Щас би розкумариться, чисто децил (С. Пиркало, Зелена Маргарита). // тюр. Випити чифіру у компанії після напруженої роботи. БСРЖ, 503; ЯБМ, 2, 284.