РОЗКРУТКА
(-и) ж. 1. крим., тюр. Повторне слідство. БСРЖ, 502; СЖЗ, 90. 2. крим., міл. Дії, спрямовані на те, щоб примусити когось дати свідчення, зізнатися у скоєнні злочину. Утім, - гебіст рішуче вчавив недопалка в попільничку, - все й так ясної Треба приступати до розкрутки! (В. Врублевський, Тріщини); слідство перебуває у фазі "розкрутки" (СМ, 24.04.1998). 3. муз. Популяризація музичної групи, виконавця, диску (у пресі, на радіо, телебаченні). Виштак грошей не просив, як багато хто, а відкрив перед Кучерою ще один канал примноження дивідендів - естраду, "розкруткою" якої був зайнятий Григорій (УМ, 9.12.1999). БСРЖ, 502. 4. ком. Популяризація твору мистецтва, партії, освітнього закладу та ін. Те, що зробив Поплавський для "розкрутки" свого університету, - це феномен у новітній історії культури, освіти, шоу-бізнесу (МТ, 1999, № 17); до потужного арсеналу мас-медійних "розкруток" А. Курков долучив ще й телебачення та Інтернет (Книжник, 2001, № 11).