Словник українського сленгу

ОЛДОВИЙ

(-а, -е) мол. 1. Старий (про людину, річ). Олдова сумка. БСРЖ, 397; ПСУМС, 49. // муз. Про стару мелодію. Цуацура О. 2. Бувалий, досвідчений. сам Макаренко був найбільш відбитим і олдовим масоном (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). ПСУМС, 49. ■ Від англ. old - старий.