ЛАХАТИ
(-аю, -аєш) недок., (з кого); мол.; зах. Сміятися. Семінар - зводиться до трьох моментів. Другий [момент] - прикалування з якогось Васі, який виходить відповідати за власним бажанням і не може двох слів докупи зліпити. Лахаєш по повній програмі. (Синопсис станіславський необов'язковий). ■ Від їдиш-нім. lachen - сміятися. Горбач 1966, 36. Слово було відоме укр. арґо XIX ст.
- лахати—лахати вул. лаха дерти м ср Ввечер прийшов Зеник вбраний як клоун то вже з нього лахали Авторка...Лексикон львівський