Словник українського сленгу

ЗАКАЙФОВАНИЙ

(-а, -е) мол.; жрм. 1. Про людину, яка відчуває приємні емоції, задоволення. насправді я буваю й не такий закайфований, як був під час побачення: і нехтувати моїми "зоряними часами" також не годиться (І. Світличний, Голос доби). 2. Дієпр. пас. мин. до «закайфувати». Кошарний, закайфований громом своєї колісниці, ще ширше посміхався, ще дужче зіпав роззявленим ротом (В. Захарченко, У темпі вальсу).