ЗАБИЧЕНИЙ
(-а, -е) мол.; презирл. У якому мешкають, перебувають і т. ін. сільські жителі. Це пояснюється його нігілістичним вихованням: його мама була психіатром в районній лікарні одного рогульського забиченого міста, яке швидше нагадує село з 9 поверховими будинками (Синопсис станіславський необов'язковий). ■ Див. «бик»2.