ЗАБАЦАТИ
(-аю, -аєш) док., що. 1. муз., мол. Зіграти, виконати щось на музичному інструменті. Забацав "Ще не вмерла..." та десь собі пропав (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). Забацати рок-концерт. БСРЖ, 188. 2. мол. Інтенсивно виконати якусь дію. Забацати чаю. БСРЖ, 188. 3. кого. Утомити когось, вимучити.