Словник українського сленгу

ГЕВАЛО

(-а) с. і ч.; мол. Те саме, що «гевал». Суламітку забрав якийсь гевало, Кармен мого столика проігнорувала, повії в білих шортиках відважив Ноу (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках).