ГАЛЬОНИК
(-а) ч.; жрм. Те саме, що «галюн». ♦ Гальоники (гальоньки) б'ють (пробивають) у кого. 1) Хтось бачить те, чого насправді немає. 2) Хтось пришелепуватий, чмелений. ФССГД, 61.
(-а) ч.; жрм. Те саме, що «галюн». ♦ Гальоники (гальоньки) б'ють (пробивають) у кого. 1) Хтось бачить те, чого насправді немає. 2) Хтось пришелепуватий, чмелений. ФССГД, 61.