Словник церковно-обрядової термінології

ОБЛАЧЕННЯ

1. Богослужбовий одяг священнослужителя; ризи мн. ; рідко священний одяг; літургійні шати; розм. церковні шати; заст. ризниця; 2. див. облачання

  1. облачення—я с.i заст.i Дя за знач. облачити облачитися. уроч. рон. Якийнебудь одяг убрання. Одяг у якому служител культу здйснюють вдправу....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. облачення—облачення менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  3. облачення—див.em одяг...Словник синонімів Вусика
  4. облачення—ОДЯГstrong сукупнсть виробв з тканини хутра шкри якими покривають тло ОДЕЖАstrong УБРАННЯstrong ВБРАННЯstrong УБИРАННЯstrong ВБИРАННЯstrong УБРstrong ВБРstrong ТУАЛЕТstro...Словник синонімів української мови
  5. облаче́ння—ОБЛАЧЕННЯ я с. заст. . Дя за знач. облачити облачитися. . уроч. рон. Якийнебудь одяг убрання. . Одяг у якому служител культу вдправляють церковну службу. з Софйського со...Словник української мови в 11 томах
  6. облачення—ОБЛАЧЕННЯ я с. заст. Дя за знач. облачитиstrong облачитися. Одяг у якому служител культу вдправляють церковну службу.з Софйського собору на паперть вийшов патрарх Пасй з...Словник української мови у 20 томах
  7. облачення—я с. заст. Дя за знач. облачити облачитися. уроч. рон. Якийнебудь одяг убрання. Одяг у якому служител культу здйснюють вдправу....Толковый словарь украинского языка
  8. облачення—церк. облачение...Українсько-російський словник