Словник термінів міжкультурної комунікації
ВІТАЛЬНІСТЬ МОВИ
(лат.vitalis— життєвий) — життєздатність, стійкість, виживання мови у несприятливих соціальних умовах або постійних некомфортних умовах спілкування її носіїв. З позицій етнолінгвістики В.м. залежить від низки чинників, зокрема наявності й давності писемних традицій, числа мовців, конкретної соціополітичної ситуації тощо.
Див.:Мова;Вірністьмові;Етнолінгвістика.
Пор.:Витісненнямови.