ЇЖА

ЇДА́(прийняття їжі),Ї́ЖАрозм.,ТРА́ПЕ́ЗАжарт., ірон.,Ї́ДЖЕННЯдіал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Гончар); У Гершка Мідника придбавши кавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (М. Рильський); Забава розпочалась, як се звичайно буває на Великдень, їдженням свяченого (О. Кобилянська).

Ї́ЖА(те, що їдять люди, тварини),ЇДА́розм.,ПОЖИ́ВАрозм.,ПОЖИ́ВОКрозм.,ПОКО́РМрозм.,СПОЖИ́ВАрозм.,ПОТРА́ВАрідше,СПОЖИ́ВОКрідше,СПОЖИ́ТОКрідко,ЇСТВО́заст.,ЇДЛО́діал.,З'Ї́ЖАдіал.,ПОЖИ́ТОКдіал.;СТРА́ВА,ЇСТІВНЕ́,ЗАЖИ́ВОКзаст.,Ї́ДЖЕННЯдіал. (перев. те, що їдять люди);ТРА́ПЕ́ЗА(у монастирі). Поспєлов з Істоміним взяли рушниці і пішли полювати, щоб внести приємний додаток до корабельної їжі (З. Тулуб); Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж з неї за користь (Григір Тютюнник); Пісок, пісок, Та колючки — пожива бідного верблюда (М. Шеремет); — Хліб та вода, ото єдиний мій поживок (І. Нечуй-Левицький); — Гой, козаченьку, пане ж мій, Який же буде покорм твій? — Будем їсти соломаху, Козацькую затираху (пісня); Тут їли рознії потрави, І все з полив'яних мисок (І. Котляревський); І знов довгі роки упертої праці, терплячої безупинної праці мурашки, що ледве здобуває собі злиденний споживок (З. Тулуб); Забігаю в хату торбинку з їством на пасовище прихопити (О. Ковінька); — Підем у привокзальний буфет, там я вчора бачив оливки, з Греції привезли. Треба ж і нам спробувати це аристократичне їдло (М. Стельмах); Корисна в городі з'їжа, он які гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний); Сояшник пишний, нікчемний будяк, Все їй (бджолі) іде на пожитки (І. Манжура); Прийшов він раз обідать до Дем'яна, А у Дем'яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л. Глібов); (Антон:) Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного (М. Кропивницький); Було, що в себе лиш і мали заживку — горня картоплі (С. Чорнобривець); За сидження нема їдження (М. Номис); — Умивайтесь, трапеза чекає на столі (І. Микитенко). — Пор. 1.стра́ва,харчі́.

СТРА́ВА(приготовлені для їди продукти харчування — варені, смажені, печені і т. ін.),НАЇ́ДОК,НАЇ́ДКИ,ПОТРА́ВАрозм.;ПРИ́ВА́РОК(рідка гаряча страва);ВИТРЕБЕ́НЬКИмн. розм. (приготовлена незвичайним способом страва). Знов молодиці понаставляли на стіл усякої страви.. знов десь набрались печені кури, гуси; знов принесли вареників у сметані та всяких пундиків (І. Нечуй-Левицький); — Ну, вечеряйте, а я вам зараз і гарячу страву принесу (А. Головко); — Немає на світі кращого наїдку, як вареники! — каже він (Панас Мирний); Столи аж гнуться під вагою Потрав розкішних, дорогих (М. Старицький); Попадає короп в юшку По сусідству до петрушки. Гості їли цей приварок і хвалили куховарок (М. Стельмах); Їли Буханчики пшеничні, білі, Кислиці, ягоди, коржі, І всякіразні витребеньки (І. Котляревський). — Пор. 1.ї́жа,харчі́.

ХАРЧІ́(те, що їдять і п'ють; їстівні запаси),ХАРЧч. і ж.,ПРОДУ́КТИ,ПРОДОВО́ЛЬСТВО,ПРИПА́СИ,ПРОВІ́ЗІЯ,ХЛІБрозм.,ХЛІБ-СІ́ЛЬрозм.;ПРОВІА́НТрозм. (також заст. — запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.). Олекса, що працював з Бронком у друкарні Філіпчука, кожної суботи їздив до батьків на село по харчі (Ірина Вільде); — Я ж бачу по очах, що вам хочеться їсти. У селі легше з харчем, ніж у місті. Пийте (молоко) (П. Автомонов); Яка харч, така й робота (прислів'я); В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі продуктами, і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (М. Стельмах); Тут були скупчені багаті склади продовольства і воєнного майна (М. Шеремет); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси (Г. Хоткевич); Добуто з рюкзаків провізію і все, що належить до неї: пора! Настав час приступити до традиційної мисливської трапези (О. Гончар); — Я людям служу, громаді служу — так, за хліб, за спасибі... (Панас Мирний); (Горпина:) Для кумів я вже не пожалію хліба-солі (І. Нечуй-Левицький); Під'їжджали валки з амуніцією, з провіантом, польові кухні (М. Томчаній). — Пор. 1.ї́жа,стра́ва.

їжа—food...Analytical Chemistry (Ukr-Eng)
їжа—food...Analytical Chemistry (Ukr-Eng)
їжа—мен. жн. роду тльки одн.те що дять i пють харчiпища груба жа грубая еда поживна жа полезная еда придатний для жi пригодный для еды...Большой украинско-русский словарь
їжа—мен. жн. роду тльки одн.те що дять i пють харчiпища груба жа грубая еда поживна жа полезная еда придатний для жi пригодный для еды...Большой украинско-русский словарь
їжа—ж.i Те що дять пють харч.Груба жа див. грубий. розм. рдкоi. Те саме що да ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
їжа—ж.i Те що дять пють харч.Груба жа див. грубий. розм. рдкоi. Те саме що да ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
їжа—жа менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
їжа—жа менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
їжа—жаж ор.em жеи...Орфоепічний словник української мови
їжа—жаж ор.em жеи...Орфоепічний словник української мови
їжа—йжа ж ор. жеийу....Орфоэпический словарь украинского языка
їжа—йжа ж ор. жеийу....Орфоэпический словарь украинского языка
їжа—жа ж ж жею...Правописний словник Голоскевича
їжа—жа ж ж жею...Правописний словник Голоскевича
їжа—див.em да...Словник синонімів Вусика
їжа—див.em да...Словник синонімів Вусика
їжа—харчування харч продовольство провзя провянт жм. живнсть з неба ур. манна варена вариво страва потрава надки дження ж. трапеза р. дло ство стиво худоб корм рослинам пожив...Словник синонімів Караванського
їжа—харчування харч продовольство провзя провянт жм. живнсть з неба ур. манна варена вариво страва потрава надки дження ж. трапеза р. дло ство стиво худоб корм рослинам пожив...Словник синонімів Караванського
їжа—те що дять да пожива варена страва для тварин корм....Словник синонімів Полюги
їжа—те що дять да пожива варена страва для тварин корм....Словник синонімів Полюги
їжа—син. берло хавайка хаванина хавка хавчик хрямотина хряцалка шамотина несмачна баланда бевка....Словник українського сленгу
їжа—син. берло хавайка хаванина хавка хавчик хрямотина хряцалка шамотина несмачна баланда бевка....Словник українського сленгу
їжа—ж. Те що дять пють харч. Груба жа див. грубий. розм. рдкоem. Те саме що да ....Толковый словарь украинского языка
їжа—ж. Те що дять пють харч. Груба жа див. грубий. розм. рдкоem. Те саме що да ....Толковый словарь украинского языка
їжа—food...Украинско-английский юридический словарь
їжа—food...Украинско-английский юридический словарь
їжа—Food eatables pabulum тж. перен.em sl.em grubгаряча жа hot food mealжа не йде йому на користь food does him no good...Українсько-англійський словник
їжа—Food eatables pabulum тж. перен.em sl.em grubгаряча жа hot food mealжа не йде йому на користь food does him no good...Українсько-англійський словник
їжа—ежа пажытак пражытак спажыва спажытак страва харч...Українсько-білоруський словник II
їжа—ежа пажытак пражытак спажыва спажытак страва харч...Українсько-білоруський словник II
їжа—Ежа...Українсько-білоруський словник II
їжа—Ежа...Українсько-білоруський словник II
їжа—ежапажытакпражытакспажываспажытакстравахарч...Українсько-білоруський словник
їжа—ежапажытакпражытакспажываспажытакстравахарч...Українсько-білоруський словник
їжа—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
їжа—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
їжа—Mad...Українсько-датський словник
їжа—Mad...Українсько-датський словник
їжа—em...Українсько-китайський словник
їжа—em...Українсько-китайський словник
їжа—Mat...Українсько-норвезький словник
їжа—Mat...Українсько-норвезький словник
їжа—[jia]jedzenie posiek...Українсько-польський словник
їжа—[jia]jedzenie posiek...Українсько-польський словник
їжа—zob. да...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
їжа—zob. да...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
їжа—еда пища приготовленное блюдо обычно кушанье...Українсько-російський словник
їжа—еда пища приготовленное блюдо обычно кушанье...Українсько-російський словник
їжа—Repas...Українсько-французький словник
їжа—Repas...Українсько-французький словник
їжа—Mat...Українсько-шведський словник
їжа—Mat...Українсько-шведський словник
їжа—Речовини що х органзм отриму з навколишнього середовища для нього будвельним матералом джерелом енерг найважлившими складниками . блки вуглеводи жири мнеральн сол вода...Універсальний словник-енциклопедія
їжа—Речовини що х органзм отриму з навколишнього середовища для нього будвельним матералом джерелом енерг найважлившими складниками . блки вуглеводи жири мнеральн сол вода...Універсальний словник-енциклопедія
їжа—речовини що х органзм отриму з навколишнього середовища для нього будвельним матералом джерелом енерг найважлившими складниками . блки вуглеводи жири мнеральн сол вода...УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
їжа—речовини що х органзм отриму з навколишнього середовища для нього будвельним матералом джерелом енерг найважлившими складниками . блки вуглеводи жири мнеральн сол вода...УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
їжа—лихий на жу. Той хто любить добре багато сти хто швидко сть. Лихий на жу. Коли б до роботи такий прудкий О. Копиленко....Фразеологічний словник української мови
їжа—лихий на жу. Той хто любить добре багато сти хто швидко сть. Лихий на жу. Коли б до роботи такий прудкий О. Копиленко....Фразеологічний словник української мови