ІГРИЩЕ

ГРА(розважальне заняття),ЗАБА́ВА,ЗА́БАВКА,ГРИ́ЩЕперев. мн.,І́ГРАШКАрідше,ГУ́ЛЯ́НКАрідше,І́ГРИЩЕзаст. Я часто заставала їх за розмовою або за якоюсь дитячою грою (Леся Українка); Незчулася (Василина), як десять літ пройшло від дитячих забав та грищ (І. Цюпа); Дітки молодії граються, всякі собі забавки та жарти вигадують (Ганна Барвінок); Як повернуло Івасеві на шістнадцятий рік, то він зовсім покинув іграшки в бої (Панас Мирний); Несподівано зав'язується гулянка у "верха" (С. Васильченко); Об'єднавши дітей цілого будинку, він вигадував усе нові й нові ігрища (Г. Епік).

ГУ́ЛЬБИЩЕ(місце для гулянок, розваг),ГУ́ЛЯ́НКА,ВУ́ЛИЦЯзаст. (у селі);ГРИ́ЩЕ,І́ГРИЩЕ(перев. для ігор). По всьому саду назбудували гульбищ, печер, халабуд і усяких панських витребеньок (О. Стороженко); — Я мерщій вирвалась від неї і чимдуж помчалася своїх на гулянці доганяти (Панас Мирний); Де збіжаться дівчата на вулиці або на могилі пустують, — Орлиха тут і вродилась, прислухається, придивляється (Марко Вовчок); На одшибі од села було ігрище, челядь гомоніла, співала, сміялася.. Що то за гуляння на тім грищі було превеселе! (Марко Вовчок).

ГУ́ЛЯ́НКА(проведення часу з розвагами, танцями),ЗАБА́ВА,ГУЛЯ́ННЯ,ГРИ́ЩЕперев. у мн.,ГУ́ЛЬБИЩЕрозм.,ГУЛЬБА́розм.,ГУЛЬНЯ́розм.,ПОГУЛЯ́ННЯрозм.,ПОГУЛЯ́НКАрозм.,ГУ́ЛІрозм.,ГУ́ЛЬКИрозм.,І́ГРИЩЕзаст.;МУЗИ́КИ(у супроводі музик);ВУ́ЛИЦЯзаст. (молодіжні розваги в селі). Грала музика, скликала молодь на гулянку (О. Копиленко); На луках зарані збиралася хіба ж така забава! Та коли ж і відпочити молоді, як не в святковий день? (С. Чорнобривець). — Матимеш час, то виходь до річки на гуляння (А. Шиян); Не ходила на грища, на вечорниці, як і побільшала, бо парубки сміялись з рябої Оксани (Л. Яновська); (Терень:) У чому річ? Що за гульбище? (Прядка:) Та от лекції немає, ну, народ.. розважається (І. Микитенко); Скоро лише гульба розпочалася, пересунувся він незамітно до Докії (О. Кобилянська); Дівчата й парубій повіялись десь на гульню (Грицько Григоренко); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Петрусь за шапку да і гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); Вербівська молодь у літні святкові дні навіть під час жнив збиралась на гулі коло ставу (А. Іщук); Коби борше до неділі, підемо на гульки (коломийка); За мною Хлопці на ігрищах ходять юрбою (Я. Щоголів); Якби мені Черевики, То пішла б я на музики (Т. Шевченко); Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький). — Пор.вечорни́ці.

ігрище—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
ігрище—а с.i заст.i Грище.Бсвськ грища мф. збговиська вдьом чортв. перен....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ігрище—а с.i заст.i Грище.Бсвськ грища мф. збговиська вдьом чортв. перен....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ігрище—грище менник середнього роду рдко...Орфографічний словник української мови
ігрище—грище менник середнього роду рдко...Орфографічний словник української мови
ігрище—Кн грище див. арена...Словник чужослів Павло Штепа
ігрище—а с. заст. Грище. Бсвськ грища мф. збговиська вдьом чортв. перен....Толковый словарь украинского языка
ігрище—а с. заст. Грище. Бсвськ грища мф. збговиська вдьом чортв. перен....Толковый словарь украинского языка
ігрище—а n igrzysko...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)