ШУШУКАТИ

ШЕЛЕСТІ́ТИ(видавати, утворювати, викликати шелест),ШАРУДІ́ТИ,ШУ́РХАТИ,ШУРХОТА́ТИ(ШУРХОТІ́ТИ),ШЕ́МРАТИ(ШЕ́МРІТИрідше),ШЕ́РХАТИрозм.,ШЕРХОТА́ТИ(ШЕРХОТІ́ТИ)розм.,ШЕРЕХТІ́ТИрозм.,ШАМОТІ́ТИрозм.,ШУШУ́КАТИрозм.,ШУШУ́КАТИСЯрозм.,ШАМКОТІ́ТИрозм.,ША́ВКАТИрозм.,ШАВКОТІ́ТИрозм.,ШУРЧА́ТИ(ШУРША́ТИ)розм.,ШИКАТИрозм.,ШУРСТІ́ТИрозм.,ШАМРАТИ(ША́МРИТИ)діал.,ШАМТІ́ТИдіал.,ША́МАТИдіал.,ШЕЛЕ́ПАТИдіал.,ШЕЛЕПОТІ́ТИдіал.,ШУСТІ́ТИдіал.;ША́РХАТИ,ША́РКАТИ,ШО́РХАТИ,ШВА́РКАТИрозм.,ШВАРКОТІ́ТИ(ШВАРКОТА́ТИ)розм.,ШВАРҐОТІ́ТИ(ШВАРҐОТА́ТИ)розм.,ХА́КАТИрозм.,ЛОПОТА́ТИ(ЛОПОТІ́ТИ)розм. (про більш уривчасті звуки такого роду). — Док.:прошелесті́ти,шеле́снути,шелехнути,прошаруді́ти,шу́рхнути,шурхону́ти,прошурхота́ти(прошурхотіти),проше́мрати,проше́мріти,ше́рхнути,прошерхота́ти(прошерхоті́ти),прошерехті́ти,шере́хнути,прошамотати(прошамотіти),ша́вкнути,прошавкоті́ти,ши́кнути,шеле́пнути,ша́рхнути,ша́ркнути,шо́рхнути,шва́ркнути,шваркону́ти,ха́кнути,пролопота́ти(пролопоті́ти),шебе́рхнути(шеберну́ти)розм.шиши́рхнутирозм. Берегами трава шелестить, лист пожовклий роняє береза... (І. Гончаренко); У траві шарудять комахи, цокочуть коники й цвіркуни (Т. Масенко); Під чобітьми на широких.. сходах шурхав вичовганий камінь, кроки звучали глухо й тихо (Л. Первомайський); Легенька хвиля лише набігала на берег,.. ледь-ледь шурхочучи дрібним пісочком (М. Трублаїні); Мабуть, досі зваблива шурхотить змія під скелею, на спечнім сонці (В. Стус); Шемрали хвилі невтомимо кождої ночі й лизали жалібно берег (О. Кобилянська); Раптом звідкись зітхання далеке до Мандрівника донеслось... Чи то шемріють, може, смереки? (Л. Костенко); Натовп увесь аж дух затаїв — чути, як шерхало листя вгорі (А. Головко); Рушив (Журило) через пшеницю, прислухаючись, як шерхотять од його ходи м'які стебла (Є. Гуцало); Шерехтить торішнє листя по алеях парку (Н. Рибак); Забрався (Василько) на піч, вигрівається у теплому просі, яке шамотить і тече, немов жива золотиста комашня (І. Цюпа); Шушукає льон спокійно Обабіч доріг далеких... (Я. Шпорта); За тином чорнів садок, у ньому тихо, по-весняному шушукалося чорне гілля (Григір Тютюнник); Сухе жилаве листя шамкотить під ногами (І. Ле); Далеко внизу шавкає об пісок, налітаючи, море (Ю. Яновський); Чутно, як шавкотять чув'яки по засміченому дріб'язком бетону (І. Ле); Чутно тільки, як карти слались, падаючи на стіл, та шуршали на зеленому сукнові (Панас Мирний); Коса тьохкала, то шикала, то видзвонювала (Є. Гуцало); На схресті вулиць, біля обертових Щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (І. Вирган); Тихо шамрали розбуджені хвилею верболози (О. Гуреїв); Люди так і ворушаться, зодіж так і шамтить на їх (А. Тесленко); Шелепають шати (С. Руданський); Цвітучі липи та акації під вікном шелепотять та зазирають своїми запахущими гілками до кімнати (І. Франко); Білий пісок розсипався, шустів під ступнями (І. Чендей); Коси шархали тут-там у хлібах (А. Головко); Пилка була як жива. Вона то шаркала, то співала (О. Донченко); Її м'які капці на повстяних підошвах ледве шорхали по ковзькому асфальту долівки (Ю. Смолич); Вчувається йому, як шваркають кулі по піску (Григорій Тютюнник); Бистрі гемблі Шваркочуть під руками (М. Рильський); В житі вже хакала дідова коса (Ю. Мушкетик); Лопоче, Виє, шумить листопад (В. Бичко); Гарячково дочитувала (Марія) книжку, і в тиші лопотіли сторінки (М. Коцюбинський); Він так пройшов низом поза хатами і попід муром, що ніщо й не шеберхнуло (В. Козаченко); На землю злізла ніч... Нігде ані шиширхне (П. Гулак-Артемовський).

ШЕПТА́ТИСЯ(розмовляти між собою дуже тихо),ШЕПОТА́ТИСЯ(ШЕПОТІ́ТИСЯ),ПЕРЕШІ́ПТУВАТИСЯ,ШУШУ́КАТИрозм.,ШУШУ́КАТИСЯрозм.,ПЕРЕШУШУ́КУВАТИСЯрозм.;ШЕПТА́ТИ,ШЕПОТА́ТИ(ШЕПОТІ́ТИ)(перев. із сл. один до одного, між собою і т. ін.). Її вистерігали, підглядали; шептались при ній (М. Коцюбинський); Молодиці шепоталися довгенько собі, а там і поснули (Марко Вовчок); Урядовці шепотілись, що тепер їм моторошно їздити по селах (О. Досвітній); Ніхто вже не перешіптувався по кутках, поснуло товариство (О. Гончар); Гудзій за столом президії про щось шушукався з Кузіним (А. Головко); Одні другим шептали, що сліпу Естерку.. ведуть (М. Коцюбинський); Вони йдуть аж у найгустішу кукурудзу далеко й там шепочуть удвійку (П. Козланюк); Єреміїні військові .. почали збиратись вночі докупи і про щось шепотіти поміж собою (І. Нечуй-Левицький).

шушукати—аю аш недок.i розм.i Говорити одне з одним пошепки перев. тамно вд нших нашптувати комунебудь щось. перен. Тихо шумти шелестти....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
шушукати—шушукати дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
шушукати—Iшушукатися нашптувати перешптуватися шепоттися шептатися шушушу як дслово говорити шумти...Словник синонімів Вусика
шушу́кати—ШУШУКАТИ аю аш недок. розм. . Говорити одне з одним пошепки перев. тамно вд нших нашптувати комунебудь щось. Стар зтхали про себе сходилися шушукали Мирний III Деяк [дт...Словник української мови в 11 томах
шушукати—ШУШУКАТИ аю аш недок. розм. Говорити одне з одним пошепки перев. тамно вд нших нашптувати комунебудь щось.Стар зтхали про себе сходилися шушукали Панас Мирний [дти] в сер...Словник української мови у 20 томах
шушукати—хохл. шушукать шептатишепотти вишепочувати вишепотти повишепочувати зашепочувати зашепотти позашепочувати зшепочувати зшепотти позшепочувати нашепочувати нашепотти понаше...Словник чужослів Павло Штепа
шушукати—аю аш недок. розм. Говорити одне з одним пошепки перев. тамно вд нших нашптувати комунебудь щось. перен. Тихо шумти шелестти....Толковый словарь украинского языка
шушукати—розм.to whisper перен.em to gossip...Українсько-англійський словник
шушукати—разг. шушукатися шушукаться шушукать...Українсько-російський словник