ШТУРКАН

УДА́Рпо чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла),СТУСА́Н,ТУСА́Нрозм.,ТАСУ́Нрозм.,ШТОВХА́Нрозм.,ШТОВХАНЕ́ЦЬрозм.,ШТУРХА́Нрозм.,ШТУРХАНЕ́ЦЬ,БУХА́Нрозм.,БУХАНЕ́ЦЬрозм.,ДУХОПЕ́Лрозм.,ДУХОПЕ́ЛИКрозм.,ТОВЧЕ́НИКрозм.,ТИЧО́Крозм. рідше,ШТУРКА́Ндіал.,ШТУРКАНЕ́ЦЬдіал.,ГЕПА́Кдіал.;ЗАПОТИ́ЛИЧНИКрозм.,ПОТИ́ЛИЧНИКрозм.,ЗАШИ́ЙНИКрозм.,ОШИ́ЙНИКрозм. (рукою по потилиці, шиї);ШЛЬОПАНЕЦЬрозм.,ЛЯ́ПАНЕЦЬрозм. (легкий удар долонею);КИЙрозм. (палицею). Від удару вона хитнулася. Почорніло в очах (А. Хижняк); Осавула ледве ворушився од стусанів (І. Нечуй-Левицький); Двері відчинено. Штовхан коліном. Староста вилітає геть (Ю. Яновська); Катрусі скоро надокучила криклива дитина і штурханці ґаздині (Н. Кобринська); Несподівано посипались бухани й зашийники на товаришів з усіх боків (С. Васильченко); Кума раз по раз садила кулаком у спину. Колісник мов не чув тих духопеликів — співав (Панас Мирний); Під сердитую годину Одна (рука) смиче за чуприну І товченики дає (Л. Глібов); Ну, дістала ж вона за те від свого тата добрих гепаків (О. Кобилянська); Навіть рідних братів не жалував (Левко): наділяв їх запотиличниками та лящами ні за що, ні про що (М. Стельмах); Сокирою на порозі щось стругало (дитя), поки мати не дала ляпанців (Г. Хоткевич); Не гавкав ти, Рябко! За те ж ми, бач, в науку, Із ласки, з милості панів, Вліпили сотеньок із п'ять тобі київ" (П. Гулак-Артемовський). — Пор.ля́пас.

штуркан—а ч.i дал.i Штурхан....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
штуркан—штуркан менник чоловчого роду штурхан дал....Орфографічний словник української мови
штурка́н—ШТУРКАН а ч. дал. Штурхан. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
штуркан—ШТУРКАН а ч. дал....Словник української мови у 20 томах
штуркан—а ч. дал. Штурхан....Толковый словарь украинского языка