Словник синонімів української мови

ШНИПОРИТИ

РОЗУМІ́ТИСЯна чому, в чому (бути обізнаним в чому-небудь, мати знання, досвід в якій-небудь галузі),РОЗБИРА́ТИСЯ,РОЗУМІ́ТИ,ТЯ́МИТИтакож що, розм.,ЗНА́ТИСЯна чому, розм.,ПЕ́ТРАТИу чому і без додатка, розм.,КУМЕ́КАТИу чому, розм.,ТЯ́МИТИСЯна чому,ТЯМКУВА́ТИрозм.,МЕТИКУВА́ТИу чому, розм.,ШУРУ́ПАТИтакож чого, розм.,ШУ́ПИТИрозм.,ШНИ́ПОРИТИдіал. Чим менше людина розуміється на якісь справі, тим рішучішими, безапеляційнішими бувають її присуди (М. Рильський); Козаков, розглядаючи їх (документи хорвата), удавав, що цілком у них розуміється (О. Гончар); Яворницький добре розбирався в старовинних грошах і зразу ж оцінив музейне значення знахідки (І. Шаповал); Василь Карпець, вусатий дядько, ..не згірш цигана розбирався на конях (М. Стельмах); Розуміє він, як глуха в танцях (прислів'я); Режисер нічого не розуміє на кілях (кораблів), але йому не подобається така непропорційність (Ю. Яновський); Фуль сказав Олександрові, що його генерали недосвідчені і нічого не тямлять у військових справах (П. Кочура); (Учителька:) Треба діло робити. От інспектор приїде, треба, щоб тямили (учні) задачі та вміли швиденько їх робить (Олена Пчілка); До землянки привели жінку, яка зналася на старосвітській народній медицині (Л. Дмитерко); (Учитель танців:) Це такий танець, що його тільки удвох танцювати. Баришні, хто з вас хоч трохи в культурі петрає? (Є. Кравченко); Раділа (Настя) про себе, що вже й вона кумекає в грамоті (В. Речмедін); Світові думи, безперечно, клопочуть літнє товариство, не лише на буденних справах вони тямляться (К. Гордієнко); — Знаємо ми, — сказав бригадир, — що ти тямкуєш на конях (К. Гордієнко); Він трошки метикує на політиці (Я. Качура); — Плоти теж потрібні. Ти думаєш, я в цім ділі не метикую? (І. Цюпа); (Семен (бере листи):) Ану, Іване, прочитай..! Ти ж хвалився, що трохи шурупаєш грамоти (М. Кропивницький); Я трошки шуплю в землі і вгадаю її нутро (О. Кониський); Він таки трохи шнипорить у малярстві (Т. Шевченко).

ШУКА́ТИ(намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо),ВІДШУ́КУВАТИ,РОЗШУ́КУВАТИ,ДОШУ́КУВАТИСЯ,ПОШУ́КУВАТИ,НАШУ́КУВАТИрозм.,ШУКА́ТИСЯдіал.,СЬКА́ТИдіал.;ША́РИТИрозм. (перев. навпомацки);ШАРУДІ́ТИрозм. (навпомацки, спричиняючи слабкий шелест);НИ́ШПОРИТИ,ША́СТАТИрозм.,ШНИ́ПОРИТИдіал.,ШПА́ТИдіал. (у різних місцях);ДОВБА́ТИСЯ(ДОВБТИ́СЯ)розм.,ШПО́РТАТИСЯ(ШУПО́РТАТИСЯ)розм.,ШПИРА́ТИдіал. (перебираючи, ворушачи);ПІДШУ́КУВАТИ,ВИШУ́КУВАТИ,ГЛЯДІ́ТИ,ПРИШУ́КУВАТИрозм.,ДОШУ́КУВАТИрозм. (когось або щось потрібне, придатне). — Док.:відшука́ти,розшука́ти,дошука́тися,нашука́ти,ви́ськати,ви́нишпорити,підшука́ти,ви́шукати,пришука́ти,дошука́ти. Нема Насті до ночі; нема уночі; не прийшла і вдень. Посилала пані шукати. Шукали ми, не знайшли (Марко Вовчок); Кілька разів виділось їй, як їде вона в незнайоме місто, відшукує за адресою будинок (Ю. Мушкетик); — А мати вже тебе по всьому селі розшукувала, — нахилився я до Софрона (М. Стельмах); Після останньої війни він таки попогрів тут чуба, чистячи колодязь, дошукуючись замуленого джерельця, аж поки дошукався (О. Гончар); Пошукуючи копачів, він заходив до бараків, навідувався до приймальної контори будівництва (Г. Коцюба); Дехто з офіцерів нашукував біля клубу свою знайому (А. Хорунжий); Довго шукались за сим добром (А. Свидницький); Нема хури, не вернулися воли, і запорожця, хто зна, де його ськати (Г. Квітка-Основ'яненко); Шарила (Марія) сірників на карнизі, а ніяк не знайде, — де вона заділа їх? (А. Головко); Пішли ми по других хатах. Розглядали шафу з усяким збіжжям, шаруділи й поза шафою, обдивлялись всі куточки (Панас Мирний); — Це певно Кривоніс нишпорить по садку та потаєнці оглядає, кудою б можна крадькома найбезпечніше пройти в замок (І. Нечуй-Левицький); Так і зирите по чужих городах, так і шастаєте (М. Чабанівський); Не йдуть до хати, а стали коло одного вугла, шпортають, штуркають, шнипорять... (І. Франко); Шукають Сови, шпають по лісі (І. Франко); Стукають (надзирателі) у ґрати, довбуться в матрацах, сіпають хлопців (А. Тесленко); Щось пригадав (Панас), швидко зіскакує з полу, біжить за стіл і починає шпортатись по книжках (С. Васильченко); Довго не висидить (вітер).. Шукає. Нишпорить, шпирає (Г. Хоткевич); Відповідальні за організацію баз.. підшукували місця для влаштування складів (М. Шеремет); Глянула Килина в синє небо, — в ясній голубизні непорушно застиг шуліка, вишукуючи собі здобич далеко на землі (Є. Гуцало); — Коли я вам не вгоджу, то глядіть собі кращої наймички (М. Коцюбинський).

  1. шнипорити—рю риш недок.i дал.i Нишпорити. перен. Розумтися розбиратися в чомусь....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. шнипорити—шнипорити дслово недоконаного виду нишпорити розумтися на чомусь дал....Орфографічний словник української мови
  3. шнипорити—Нишпорити шукати [II] искать [Ф]...Словник з творів Івана Франка
  4. шнипорити—див.em шукати...Словник синонімів Вусика
  5. шни́порити—ШНИПОРИТИ рю риш недок. дал. . Нишпорити. Не йдуть [вйт присяжний хлопи] до хати а стали коло одного вугла шпортають штуркають шнипорять Фр. II . . перен. Розумтися роз...Словник української мови в 11 томах
  6. шнипорити—ШНИПОРИТИ рю риш недок. дал. Нишпорити.Не йдуть [вйт присяжний хлопи] до хати а стали коло одного вугла шпортають штуркають шнипорять. . Франко. перен. Розумтися розбира...Словник української мови у 20 томах
  7. шнипорити—рю риш недок. дал. Нишпорити. перен. Розумтися розбиратися в чомусь....Толковый словарь украинского языка