ЧАЛАПАТИ

БРЕСТИ́(повільно або важко йти),ПЛЕСТИ́СЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИСЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИрозм. рідше,ПХА́ТИСЯрозм.,ТЕЛЕ́ПАТИрозм.,ТЕЛЕ́ПАТИСЯрозм.,ТЕЛІПА́ТИСЯрозм.,ТЯГТИ́(ТЯГНУ́ТИ)розм.,ТЬО́ПАТИрозм.,ТЬО́ПАТИСЯрозм.,ТЮ́ПАТИрозм. рідше,ТЮПА́ЧИТИ(ТЮПА́ШИТИ)розм. рідше,ЧОВПТИ́розм.,ЧА́ПАТИрозм.,ВОЛОКТИ́СЯ(ВОЛІКТИ́СЯ)підсил. розм.,ВОЛОЧИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПОВЗТИ́підсил. розм.,ЛІ́ЗТИпідсил. розм.,КЛИ́ГАТИрозм. рідко,СОВМА́НИТИСЯрозм. рідко,ПЛУГА́НИТИдіал.,ПЛУГА́НИТИСЯдіал.,ТАРГА́НИТИСЯдіал.;ТЯГТИ́СЯ(ТЯГНУ́ТИСЯ)(про групу людей, що йдуть низкою, колоною і т. ін.);СУ́НУТИ,СУ́НУТИСЯ,ПОСУВА́ТИСЯ,ПОСУВА́ТИрозм. (поволі йти);ЧВАЛА́ТИрозм.,ЧАЛА́ПАТИрозм.,ЧАЛА́ПКАТИрозм.,ЧО́ВГАТИрозм.,ТАЛА́ПАТИрозм. (іти повільно, важко ступаючи, утворюючи шум). Здалека на шляху він побачив стару Чайчиху. З порожньою торбою за плечима вона поволі брела непротряхлою колією (М. Стельмах); Із скарбом домашнім плетуться воли, — Вертаються люди туди, де жили, — Додому! (І. Нехода); Всю ніч без перепочинку пленталися змучені люди і тварини безкрайньою сухою пустелею (З. Тулуб); Чоловіки в юрмі потроху перемішалися, й скоро Гаврило Якимаха, що плентав іззаду, опинився посередині (Є. Гуцало); Телеграфіст Середа, упрілий і сердитий, пхався по вулиці (П. Панч); І не телепають тут козлоногі лісовики, трави притопчуючи, а лиш ельфи веселі водять беззвучні танки і росу п'ють з похилених квіток (Г. Хоткевич); — Ступай вищою дорогою ...Нема чого селом теліпатися (І. Микитенко); Тягли (хлопці) улицею, мов справжні парубки, співаючи і курячи люльки (П. Куліш); — А в нас раз чи два одвезли (на поле) та й бувайте здорові, тьопайте пішком... Значить, коней і машин жалієте більше, ніж людей? (В. Кучер); — Та йди вже, тьопаєшся! — гукав Федір.. — Встигнемо!.. (І. Ле); Отак.. рипала вона з хати у двір і, загрібаючи ногами торішнє сміття, човпла до хвіртки (Григір Тютюнник); Ми втомлено та дуже повільно чапаємо, як говорить Савка, по наїждженому шляху до нашого милого біленького Кам'янця (Т. Масенко); Де-де буйні отари Товпилися з стаєнь на пасовисько, — За ними волоклись лінивим ходом Невиспані, обдерті вівчарі — Раби (І. Франко); Важко впряжені в коси цугом, повзли ми, батуючи золоті скиби чужого збіжжя (А. Головко); Маленький похорон звертає в другу вулицю.. Хлопчики померзли, і баби ледво лізуть (В. Стефаник); Стали на прощу люди сходитись. Звідки вже не тягнуться у той Київ щовесни! (Марко Вовчок); Суне захеканий їжак — несе кудись в'язку сухого листя (П. Козланюк); Коні брели-посувалися ступінь за ступенем (А. Кримський); Чорні, мов земля, пастухи.. чвалають за товаром (В. Кучер); Плугатарі понурі, мовчазні човгали за возами (К. Гордієнко). — Пор. 1.іти́.

БРЕСТИ́(іти по воді і взагалі по чомусь рідкому, вологому, грузькому);БРЬО́ХАТИрозм.,БРЬО́ХАТИСЯрозм. (поволі брести);ЧВАЛА́ТИрозм.,ЧАЛА́ПАТИрозм.,ЧАЛА́ПКАТИрозм.,ШЕЛЕ́ПАТИдіал.,ШЕЛЕ́ПАТИСЯдіал. (брести з шумом). Вже море бійцям по пояс, а колючі дроти не кінчаються.. Не спиняючись, бредуть бійці, десь таки буде край цим укріпленням (О. Гончар); Гряззю брьохали люди, над розтягненим у поході військом стояв притишений, але важкий і рівний гамір (І. Ле); Коні, брьохаючись по заметах та по кучугурах, потомились і стали (М. Коцюбинський); Ми пускаємо саночки попереду, а самі чвалаємо збитим снігом (Д. Бузько); В одному з таких завулочків він несподівано наткнувся на незнайомого, що чалапав по гнилистій багнюці (П. Колесник); Хома тим часом, чалапкаючи в калюжах, добрався до крайнього воза (О. Гончар). — Пор. I. 1.броди́ти.

I.БРОДИ́ТИ(поволі ходити по мілкій воді і взагалі по чомусь рідкому, грузькому),БРЬО́ХАТИрозм.,БРЬО́ХАТИСЯрозм.;ЧАЛА́ПАТИрозм.,ЧАЛА́ПКАТИрозм. (створюючи шум). Втішно бродили монголи по воді, зносячи каміння на купу (І. Франко); В глибоких заметах брьохають коні (М. Коцюбинський); Брьохаючись по калюжах, вони поминули сонну вулицю невеличкого міста і вибрались на околицю (Я. Баш); Чалапав кінь роз'юшеною дорогою, погойдувався охляп на ньому Сенька Сорокопуд, промоклий до нитки, а дощ не вгавав (О. Сизоненко); Людина на силу чалапкала по мокрому снігу (А. Іщук). — Пор. 2.брести́.

чалапати—i чалапкати аю аш недок.i розм.i Видавати шум глух звуки з хлюпанням ступаючи по болот багнистих мсцях вод талому снгу т. н. Плюскати хлюпати рухаючись у вод. Брести б...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
чалапати—чалапати дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
чалапати—Чалапати паю паш па...Правописний словник Голоскевича
чалапати—див.em ти ходити...Словник синонімів Вусика
чалапати—по багн брьохати тьопати хляпати хлюпати по земл телепати п! ЧОВГАТИ...Словник синонімів Караванського
чала́пати—ЧАЛАПАТИ ЧАЛАПКАТИ аю аш недок. розм. . Видавати шум глух звуки з хлюпанням ступаючи по болот багнистих мсцях вод талому снгу т. н. Шуршур шуршур мрно чалапали ноги. Що...Словник української мови в 11 томах
чалапати—ЧАЛАПАТИ ЧАЛАПКАТИ аю аш ЧАЛАПКОТТИ чу тиш недок. розм. Брести болотом через твань талий снг по вод т. н. як неодноспрямована повторювана дя.Високоногий бузько чалапав ...Словник української мови у 20 томах
чалапати—em чалапкати аю аш недок. розм. Видавати шум глух звуки з хлюпанням ступаючи по болот багнистих мсцях вод талому снгу т. н. Плюскати хлюпати рухаючись у вод. Брести б...Толковый словарь украинского языка
чалапати—разг. брести шлпать по воде грязи шаркать производя шорох трением...Українсько-російський словник