ЦВЕНЬКАТИ

ГОВОРИ́ТИ(володіти власною або іноземною мовою; користуватися іноземною мовою),РОЗМОВЛЯ́ТИ,БАЛА́КАТИрозм.;ЛОПОТА́ТИрозм.,ЛОПОТІ́ТИрозм. (незрозумілою для слухача мовою);ГЕЛГОТА́ТИрозм.,ГЕЛГОТІ́ТИрозм.,ГЕРГОТА́ТИрозм.,ГЕРГОТІ́ТИрозм.,ДЖЕРГОТА́ТИрозм.,ДЖЕРГОТІ́ТИрозм.,ДЖЕРКОТА́ТИрозм.,ДЖЕРКОТІ́ТИрозм.,ШВАРГОТА́ТИрозм.,ШВАРКОТА́ТИрозм.,ШВАРГОТІ́ТИрозм.,ШВАРКОТІ́ТИрозм. (іноземною мовою швидко й нерозбірливо);ЦВЕ́НЬКАТИрозм. (мовою, в якій часто чуються звуки "ц" і "дз'"). Іде (Олеся) на панщину, мусить їх кидати, а дітки — одно не говорить, друге не ходить, а третє не вміє сидіти — дрібненькі (Марко Вовчок); Олексі і Меланці здавалося, що син уже все розуміє, дарма що він не розмовляє, але він відчуває, що це про нього балакають (П. Кочура); Народ письменний страх, Бував у всяких школах, Один балакає на сотні язиках (Є. Гребінка); — Ну, а той.. по-своєму лопотів? — Зібер? — Ну да. — По-латині висловлювався... думав — я не розумію (Ю. Збанацький); На шкільному подвір'ї голоси, метушня. Але то ґелґочуть не учні, а іноземні солдати (П. Автомонов); Вперше вона бачила так близько фашистів. Дивляться на неї, як на якесь диво, ґерґочуть щось між собою (Ю. Збанацький); Солдати... щось сердито джерґотіли (П. Панч); Що вони говорять, того не знаємо, бо по-німецьки шваркочуть (І. Франко); — Як прийде (Хоцінський) до мене в гості, в'ється коло моїх дітей,.. цвенькає до їх по-польській (І. Нечуй-Левицький). — Пор.белькота́ти.

ТОРОХТІ́ТИрозм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти),ТОРОХКОТА́ТИ(ТОРОХКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТРІЩА́ТИрозм.,ТРІСКОТАТИ(ТРІСКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТЕРКОТА́ТИ(ТЕРКОТІ́ТИ)розм.,ЦОКОТА́ТИ(ЦОКОТІ́ТИ)розм.,ТАРАБА́НИТИрозм.,ТАРАХКОТА́ТИ(ТАРАХКОТІ́ТИ)розм.,ДРІБОТА́ТИ(ДРІБОТІ́ТИ)розм.,СИ́ПАТИрозм.,СТРОЧИ́ТИрозм.,СТРЕКОТА́ТИ(СТРЕКОТІ́ТИ)розм.,СОКОТА́ТИ(СОКОТІТИ)розм.,СКРЕКОТАТИ(СКРЕКОТІТИ)розм.,СКРЕГОТАТИ(СКРЕГОТІ́ТИ)розм.,СОКОРИ́ТИрозм.;ДЖЕРҐОТА́ТИ(ДЖЕРҐОТІ́ТИ)розм.,ДЖЕРКОТА́ТИ(ДЖЕРКОТІ́ТИ)розм.,ШВАРҐОТА́ТИ(ШВАРҐОТІ́ТИ)розм.,ШВАРКОТА́ТИ(ШВАРКОТІ́ТИ)розм.,ЦВЕ́НЬКАТИрозм. (нерозбірливо);ПОРОЩА́ТИрозм.,ПОРОЩИ́ТИрозм., (перев. сердито);ЩЕБЕТА́ТИрозм.,ЦВІРІ́НЬКАТИрозм.,ЦВІРІНЧА́ТИрозм. (перев. про жінок і дітей);ЛЯЩА́ТИрозм.,ЛЯСКОТА́ТИ(ЛЯСКОТІ́ТИ)підсил. розм. (дуже голосно). — А Пріська вже не мовчала й торохтіла: — Вона не вперше це краде. Вона кілька разів у мене тягала. Тільки кинеш торбу з пирогами — так і потягне (Б. Грінченко); — І тіточко, і голубочко, пошийте мені щоякнайшвидше.. — Та не тріщи, сороко, бачиш, скілько роботи (Грицько Григоренко); — Що, бив би? Може, битимеш?! Малі руки... руки не виросли! — тріскотала вона, соваючись на місці (Панас Мирний); Горпина шепнула до неї: — Дай спокій, сестрице! Мама все мусять теркотати (І. Франко); Іноді присідала до неї Настя, вона цокотіла безупинку (С. Тудор); — Добра баба в хаті, як добра квочка: вона і дітей доглядить, і курчата добре висидить, і курчата добре вилупить, — тарабанила сваха, заплутуючись у думках (І. Нечуй-Левицький); (Людмила:) Тарахкотить... Тарахкотить... Ледве розтовмачила їй (З. Мороз); — Кажу тобі, — витратився й витрусився до останньої гривні, ні шага за душею нема, хоч в домовину лягай, — дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); Маруся вертілась, сипала свої зауваження (Ірина Вільде); Бабуся вміє розповідати. Рукою підперла щоку, дивиться кудись у долину і строчить, і строчить... (Ю. Збанацький); Дівчата в білих свитках стрекочуть, як сороки-білобоки проти місяця (С. Васильченко); (Явдоха:) Вбігла Христя Ревенкова, Василина Шкаренкова і почали сокотати, мов ті сороки (М. Кропивницький); Тишу порушувало двоє: Вінцусиха, що скрекотіла, як сорока, то тут, то там, і п'яний Яшка Смолюк (І. Муратов); Панійки скреготять, як ті сороки (Панас Мирний); — Заспокойся, Прокошо, не гарячись, — сокорить біля нього Одарка (Григорій Тютюнник); Дівчатка і почали вбиратись.. Джерґочуть біля мене, а мені вже так жалко, що й словечка не скажу (Марко Вовчок); Солдати, з широкими багнетами на рушницях, оточували їх, щось сердито джерґотіли (П. Панч); Усе кудись поспішали (паничі) та поміж себе джеркотали й сміялись (Д. Мордовець); — Чи думаєте — медицина така складна річ? — джеркотіла без угаву Нонна (Ю. Збанацький); — Тут заїжджав до директора наш пан, та як почали шварґотіти, та як почали кричати та змагатись, та трохи не побились (І. Нечуй-Левицький); Що вони говорять, того ми не знаємо, бо по-німецьки шваркочуть (І. Франко); — Чуєш? — шепнув Шаров, — німці цвенькають (В. Минко); Увійшов (Нечипір) у цвинтар, аж дітвори, дітвори... видимо, невидимо! ..Щебечуть, як тії циганчата, та лящать, кричать, порощать (Г. Квітка-Основ'яненко); — Мовчать, прескверна пащекухо, — Юнона злобно порощить, — Фіндюрко, ящірко, брехухо! (І. Котляревський); Дві сусідки й дружина філософа щебетали про щось своє — інтимно хвилююче, парфумне (А. Крижанівський); Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (М. Коцюбинський); Настуся вже он далеко побігла з дівчатками, і цвірінчать, як горобенята, на всю вулицю... (О. Копиленко); Десь уже на селі сухо і різко лящать голоси (Дніпрова Чайка); Коли гості вже порозходились і біля Луківни ляскотіла лише Крихточка та журно квоктала Килина Макарівна, примчала Лариса (Я. Баш). — Пор. 1.базі́кати.

ЦВІРІ́НЬКАТИ(про горобців та деяких інших птахів),ЦВІРІНЧА́ТИ,ЦВІРІНЬКОТА́ТИ(ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ)підсил.,ЦВІ́РКАТИ,ЦВІРКОТА́ТИ(ЦВІРКОТІ́ТИ)підсил.,ВИЦВІ́РКУВАТИпідсил. розм.,ЦВІРЧА́ТИ,ЦІВІ́КАТИрозм.,ЦІ́ВКАТИрозм.,ЦІВКОТІ́ТИпідсил. розм.,ЦВЕ́НЬКАТИрозм.,СВЕРГОТА́ТИ(СВЕРГОТІ́ТИ)розм.,ЦВІГОТА́ТИдіал. — Док.:цвірі́нькнути,цві́ркнути,ціві́кнути,ці́вкнути,цве́нькнути. Горобці цвірінькали над ворітьми (Д. Бедзик); Горобці пирхають між них, цвірінчать (А. Головко); Пташенята цвірінькочуть, що аж серце радується (І. Франко); В нас про це навіть горобці цвіркають (О. Кобилянська); Цвіркочуть горобці (М. Рильський); Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Марко Вовчок); Щоголь цвірчав і затягався (Л. Боровиковський); Синички в цей час стрибали собі, цівікали (О. Іваненко); Тут тільки ластів'ята цівкають у гнізді (О. Гончар); Попід стріху горобчики сверготять (П. Чубинський); Птахи роєм літали над своїм притулком і перелякано цвіготали (з журналу). — Пор. 2.співа́ти.

цвенькати—аю аш недок.i розм.i Те саме що цврнькати . Розмовляти чужою мовою в якй чуються звуки ц дз. Говорити швидко багато молоти патякати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
цвенькати—цвенькати дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
цвенькати—Цвенькати каю каш...Правописний словник Голоскевича
цвенькати—див.em говорити просторкувати...Словник синонімів Вусика
цвенькати—птахв цврнькати попольськи говорити язиком молоти патякати варнякати....Словник синонімів Караванського
цве́нькати—ЦВЕНЬКАТИ аю аш недок. розм. . Те саме що цврнькати . Образно. Я стою. Небо птицями цвенька Сос.I А день вд куль спва цвенька зтха гулами гармат Сос. II . . Розмовлят...Словник української мови в 11 томах
цвенькати—ЦВЕНЬКАТИ аю аш недок. розм. Те саме що цврнькатиstrong . Образно. Я стою. Небо птицями цвенька В. СосюраА день вд куль спва цвенька зтха гулами гармат В. Сосюра. Розмов...Словник української мови у 20 томах
цвенькати—аю аш недок. розм. Те саме що цврнькати . Розмовляти чужою мовою в якй чуються звуки ц дз. Говорити швидко багато молоти патякати....Толковый словарь украинского языка
цвенькати—през.to chatter to jabber...Українсько-англійський словник
цвенькати—балбатаць брахаць калыхаць лапатаць матляць...Українсько-білоруський словник II
цвенькати—Балбатаць...Українсько-білоруський словник II
цвенькати—балбатацьбрахацькалыхацьлапатацьматляць...Українсько-білоруський словник
цвенькати—несов. цвенькати сов. цвенькнути разг. болтать болтнуть...Українсько-російський словник