Словник синонімів української мови

ХИТРЮЧИЙ

ХИ́ТРИЙ(який для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами),ЛУКА́ВИЙ,ХИТРЮ́ЩИЙпідсил. розм.,ХИТРЮ́ЧИЙпідсил. розм.,ШЕЛЬМІ́ВСЬКИЙрозм.,ШЕЛЬМУВА́ТИЙрозм.,ПРОНО́ЗЛИВИЙрозм.,ПРОНО́ЗУВАТИЙрозм.,ШТУДЕ́РНИЙдіал. — Цей Романко в мене хитрий, хоч кого обдурить (М. Коцюбинський); Не додержав слова лукавий боярин, не написав Сагайдачному про долю Коржеву (З. Тулуб); "Хитрющий же цей Тимко, зразу до командира — і вже ад'ютантом. І як я до такого не додумався!" (Ю. Збанацький); (Забрамський:) Що ти зробила з моїм альдегідом? Тепер він чудово з'єднався з іншими і прекрасно діє... Ах ти шельмівська дівчина! (П. Кочура); Це був найстарший чоловік із радних, дуже штудерний (Лесь Мартович). — Пор.підсту́пний.

  1. хитрючий—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. хитрючий—див.i хитрющий....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. хитрючий—хитрючий прикметник...Орфографічний словник української мови
  4. хитрючий—див.em хитрий...Словник синонімів Вусика
  5. хитрю́чий—ХИТРЮЧИЙ див. хитрющий. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  6. хитрючий—ХИТРЮЧИЙstrong див. хитрющий...Словник української мови у 20 томах
  7. хитрючий—див. хитрющий....Толковый словарь украинского языка
  8. хитрючий—реже см. хитрющий...Українсько-російський словник