УТУПЛЮВАТИСЯ

ВДИВЛЯ́ТИСЯ(УДИВЛЯ́ТИСЯ)(на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь),ВГЛЯДА́ТИСЯ(УГЛЯДА́ТИСЯ),ПРИДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого, на кого-що й без додатка,ПРИГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, кому, чому й без додатка,ДОДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого,РОЗДИВЛЯ́ТИСЯкого, що, на кого-що й без додатка,ВИТРІЩА́ТИСЯна кого-що,ДОГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, розм.,ЗОРИ́ТИна кого-що, розм.,НАЗИРА́ТИбез додатка, розм.,ПРИЗИРА́ТИСЯдо кого-чого, діал.,ВПИВА́ТИСЯ(УПИВА́ТИСЯ)в кого-що,ВПИНА́ТИСЯ(УПИНА́ТИСЯ),ВТУ́ПЛЮВАТИСЯ(УТУ́ПЛЮВАТИСЯ),ВСТРОМЛЯ́ТИСЯ(УСТРОМЛЯ́ТИСЯ),ВСТРО́МЛЮВАТИСЯ(УСТРО́МЛЮВАТИСЯ),ПРОНИКА́ТИ,ПРОНИ́ЗУВАТИ,ПРОЙМА́ТИ,ПРОСВІ́ЧУВАТИ,ПРОШИВА́ТИ,ПРОКО́ЛЮВАТИ,ПРОМА́ЦУВАТИрозм.,ПРОШТРИ́КУВАТИрозм.,ПОГЛИНА́ТИ,ВБИРА́ТИ(УБИРА́ТИ),Ї́СТИрозм.,ЖЕ́РТИрозм.,ПРИРОСТА́ТИдо кого-чого,ВПИРА́ТИСЯ(УПИРА́ТИСЯ)в кого-що (у сполуч. зі сл. очима, поглядом);ВСТРОМЛЯ́ТИ(УСТРОМЛЯ́ТИ)в кого-що,ВСТРО́МЛЮВАТИ(УСТРО́МЛЮВАТИ),ВТУ́ПЛЮВАТИ(УТУ́ПЛЮВАТИ),УПИРА́ТИ(ВПИРА́ТИ)(у сполуч. зі сл. очі, погляд). — Док.:вдиви́тися(удиви́тися),вгле́дітися(угле́дітися),вгля́дітися(угля́дітися),придиви́тися,пригле́дітися,пригля́дітися,пригля́нутися,додиви́тися,роздиви́тися,ви́тріщитися,догляді́тися,нази́рити,впи́тися(упи́тися),вп'ясти́ся(уп'ясти́ся),впну́тися(упну́тися),вту́питися(уту́питися),встроми́тися(устроми́тися),прони́кнути,прониза́ти,пройня́ти,проши́ти,проколо́ти,уп'я́лити(вп'я́лити),прома́цати,проштрикну́ти,прирости́,упе́ртися(впе́ртися),встроми́ти(устроми́ти),вту́пити(уту́пити),упе́рти(впе́рти). З жальним подивом вдивляється мандрівник у найдорожчі місця серед рідних руїн (О. Довженко); Кожна з жінок, удивившись у яку-небудь річ, думала про себе (Панас Мирний); Улас.. з острахом вглядався в море вогнів, що мерехтіли на горизонті (Григорій Тютюнник); Кінорежисер уважно придивлявся до Сашкового обличчя, наче вивчав кожну його рису, кожен рух (Л. Смілянський); За мить вона знову появилася і, близько підійшовши до нас, почала приглядатися (О. Досвітній); Він йшов тихо, додивляючись до кожного куща, чи не хитається він, чи не видно з-за його любої йому постаті (Панас Мирний); — Як же ти зберегла все це? — здивовано розпитував Лекс, роздивляючись вже досить приношені, але зараз такі приємні речі (В. Собко); Він повернув раптом голову до людей і витріщився на них страшно (О. Кобилянська); Роботи в мене було небагато — так я тинявся, до всього доглядаючись, до всього дослухаючись (Марко Вовчок); В однім наметі дід не спить; ..І пильно на поле зорить І на туманні оболоні (М. Драй-Хмара); Все назирав (я), чи не побачу похилого стовбура або вигідної гілки (М. Коцюбинський); Впивався (Брянський) гострим поглядом у поле бою (О. Гончар); Як Христя увійшла з самоваром, він так і упився в неї своїми гострими очима (Панас Мирний); Він напружує очі й впинається ними в рядки (І. Кириленко); Скляними очима він вп'явся в стелю (І. Цюпа); Всі за кущами, присівши, уп'ялися очима в один бік (С. Васильченко); Трифонов зупинився навпроти майора і втупився в нього своїми очима (П. Автомонов); Очі (Матюхи) гостро встромилися в Давида (О. Головко); Почав (Герман) уважно слухати та проникати зором у грубу лісову сутінь (І. Франко); (Лікар) пронизує його ясним, сміливим поглядом (М. Коцюбинський); Там ангел помсти злий, суворий.. Проймав мене знов зором огневим (Леся Українка); "До чого це він гне?" — пронизливими.. очима (Омелян) просвічує Терентія (М. Стельмах); Одчиняючи ворота, прошиває (Катря) мене наскрізь пильним, допитливим поглядом (Я. Качура); Ліниво притягнувши до себе коричневу папку з суворою назвою "Справа", прокурор проколов відвідувача суворим поглядом (Ю. Збанацький); Тимко хмурить брови, промацує очима шелюги (Григорій Тютюнник); Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук); Поглинав (Кузь) багатство очима (Григорій Тютюнник); Глянув на Килину так, наче щойно побачив, і тепер усю її вбирає поглядом (Є. Гуцало); Тільки Стасик жер маму блискучим оком (М. Коцюбинський); Штефан.. приріс очима до Миколи (Я. Галан); — Ну що? — знову кинув Прохор і вперся в нього (Никанора) очима (І. Микитенко); Встромляв (Іван) очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі (М. Коцюбинський); Коли Олекса втуплював у нього свої очі (навчився дивитись проникливо), зайда починав мнятися й плутатись (Г. Хоткевич); Пан лейтенант фон-Бюлов одкидається на спинку розкішного крісла і впирає в мене допитливий погляд своїх сірих очей (П. Колесник).

утуплювати(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem утуплювавши утуплюючи...Большой украинско-русский словарь
утуплювати(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem утуплювавши утуплюючи...Большой украинско-русский словарь
утуплюватися—утуплюватися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
утуплюватися—УТУПЛЮВАТИСЯstrong див. втуплюватися...Словник української мови у 20 томах