УСТРОМЛЮВАТИ

ВДИВЛЯ́ТИСЯ(УДИВЛЯ́ТИСЯ)(на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь),ВГЛЯДА́ТИСЯ(УГЛЯДА́ТИСЯ),ПРИДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого, на кого-що й без додатка,ПРИГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, кому, чому й без додатка,ДОДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого,РОЗДИВЛЯ́ТИСЯкого, що, на кого-що й без додатка,ВИТРІЩА́ТИСЯна кого-що,ДОГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, розм.,ЗОРИ́ТИна кого-що, розм.,НАЗИРА́ТИбез додатка, розм.,ПРИЗИРА́ТИСЯдо кого-чого, діал.,ВПИВА́ТИСЯ(УПИВА́ТИСЯ)в кого-що,ВПИНА́ТИСЯ(УПИНА́ТИСЯ),ВТУ́ПЛЮВАТИСЯ(УТУ́ПЛЮВАТИСЯ),ВСТРОМЛЯ́ТИСЯ(УСТРОМЛЯ́ТИСЯ),ВСТРО́МЛЮВАТИСЯ(УСТРО́МЛЮВАТИСЯ),ПРОНИКА́ТИ,ПРОНИ́ЗУВАТИ,ПРОЙМА́ТИ,ПРОСВІ́ЧУВАТИ,ПРОШИВА́ТИ,ПРОКО́ЛЮВАТИ,ПРОМА́ЦУВАТИрозм.,ПРОШТРИ́КУВАТИрозм.,ПОГЛИНА́ТИ,ВБИРА́ТИ(УБИРА́ТИ),Ї́СТИрозм.,ЖЕ́РТИрозм.,ПРИРОСТА́ТИдо кого-чого,ВПИРА́ТИСЯ(УПИРА́ТИСЯ)в кого-що (у сполуч. зі сл. очима, поглядом);ВСТРОМЛЯ́ТИ(УСТРОМЛЯ́ТИ)в кого-що,ВСТРО́МЛЮВАТИ(УСТРО́МЛЮВАТИ),ВТУ́ПЛЮВАТИ(УТУ́ПЛЮВАТИ),УПИРА́ТИ(ВПИРА́ТИ)(у сполуч. зі сл. очі, погляд). — Док.:вдиви́тися(удиви́тися),вгле́дітися(угле́дітися),вгля́дітися(угля́дітися),придиви́тися,пригле́дітися,пригля́дітися,пригля́нутися,додиви́тися,роздиви́тися,ви́тріщитися,догляді́тися,нази́рити,впи́тися(упи́тися),вп'ясти́ся(уп'ясти́ся),впну́тися(упну́тися),вту́питися(уту́питися),встроми́тися(устроми́тися),прони́кнути,прониза́ти,пройня́ти,проши́ти,проколо́ти,уп'я́лити(вп'я́лити),прома́цати,проштрикну́ти,прирости́,упе́ртися(впе́ртися),встроми́ти(устроми́ти),вту́пити(уту́пити),упе́рти(впе́рти). З жальним подивом вдивляється мандрівник у найдорожчі місця серед рідних руїн (О. Довженко); Кожна з жінок, удивившись у яку-небудь річ, думала про себе (Панас Мирний); Улас.. з острахом вглядався в море вогнів, що мерехтіли на горизонті (Григорій Тютюнник); Кінорежисер уважно придивлявся до Сашкового обличчя, наче вивчав кожну його рису, кожен рух (Л. Смілянський); За мить вона знову появилася і, близько підійшовши до нас, почала приглядатися (О. Досвітній); Він йшов тихо, додивляючись до кожного куща, чи не хитається він, чи не видно з-за його любої йому постаті (Панас Мирний); — Як же ти зберегла все це? — здивовано розпитував Лекс, роздивляючись вже досить приношені, але зараз такі приємні речі (В. Собко); Він повернув раптом голову до людей і витріщився на них страшно (О. Кобилянська); Роботи в мене було небагато — так я тинявся, до всього доглядаючись, до всього дослухаючись (Марко Вовчок); В однім наметі дід не спить; ..І пильно на поле зорить І на туманні оболоні (М. Драй-Хмара); Все назирав (я), чи не побачу похилого стовбура або вигідної гілки (М. Коцюбинський); Впивався (Брянський) гострим поглядом у поле бою (О. Гончар); Як Христя увійшла з самоваром, він так і упився в неї своїми гострими очима (Панас Мирний); Він напружує очі й впинається ними в рядки (І. Кириленко); Скляними очима він вп'явся в стелю (І. Цюпа); Всі за кущами, присівши, уп'ялися очима в один бік (С. Васильченко); Трифонов зупинився навпроти майора і втупився в нього своїми очима (П. Автомонов); Очі (Матюхи) гостро встромилися в Давида (О. Головко); Почав (Герман) уважно слухати та проникати зором у грубу лісову сутінь (І. Франко); (Лікар) пронизує його ясним, сміливим поглядом (М. Коцюбинський); Там ангел помсти злий, суворий.. Проймав мене знов зором огневим (Леся Українка); "До чого це він гне?" — пронизливими.. очима (Омелян) просвічує Терентія (М. Стельмах); Одчиняючи ворота, прошиває (Катря) мене наскрізь пильним, допитливим поглядом (Я. Качура); Ліниво притягнувши до себе коричневу папку з суворою назвою "Справа", прокурор проколов відвідувача суворим поглядом (Ю. Збанацький); Тимко хмурить брови, промацує очима шелюги (Григорій Тютюнник); Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук); Поглинав (Кузь) багатство очима (Григорій Тютюнник); Глянув на Килину так, наче щойно побачив, і тепер усю її вбирає поглядом (Є. Гуцало); Тільки Стасик жер маму блискучим оком (М. Коцюбинський); Штефан.. приріс очима до Миколи (Я. Галан); — Ну що? — знову кинув Прохор і вперся в нього (Никанора) очима (І. Микитенко); Встромляв (Іван) очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі (М. Коцюбинський); Коли Олекса втуплював у нього свої очі (навчився дивитись проникливо), зайда починав мнятися й плутатись (Г. Хоткевич); Пан лейтенант фон-Бюлов одкидається на спинку розкішного крісла і впирає в мене допитливий погляд своїх сірих очей (П. Колесник).

ВСТРОМЛЯ́ТИ(УСТРОМЛЯ́ТИ)що (уводити щось гостре всередину чогось),ВСТРО́МЛЮВАТИ(УСТРО́МЛЮВАТИ),ЗАСТРО́МЛЮВАТИ,ЗАСТРОМЛЯ́ТИ,СТРОМЛЯ́ТИ,ВТИКА́ТИ(УТИКА́ТИ),ЗАТИКА́ТИ,ШТРИКА́ТИчим,ВГЛИ́БЛЮВАТИ(УГЛИ́БЛЮВАТИ)рідше;ВГАНЯ́ТИ(УГАНЯ́ТИ),ВГОРО́ДЖУВАТИ(УГОРО́ДЖУВАТИ),ВСА́ДЖУВАТИ(УСА́ДЖУВАТИ),ВГА́ЧУВАТИ(УГА́ЧУВАТИ)(з силою);ВПИНА́ТИ(УПИНА́ТИ),ВПИНА́ТИСЯ(УПИНА́ТИСЯ),ВПИВА́ТИСЯ(УПИВА́ТИСЯ)чим (зубами, жалом). — Док.:встроми́ти(устроми́ти),застроми́ти,строми́ти,вткну́ти(уткну́ти),ввіткну́ти(увіткну́ти),заткну́ти,штрикну́ти,штрикону́ти,вгли́бити(угли́бити),ввігна́ти(увігна́ти),вгна́ти(угна́ти),вгороди́ти(угороди́ти),всади́ти(усади́ти),вгати́ти(угати́ти),вп'ясти́(уп'ясти́),впну́ти(упну́ти),впну́тися(упну́тися),впи́тися(упи́тися). Я встромляв в неї чотири палички, і картоплина перетворювалась на коняку (І. Багмут); Комар присів на лоб, Щоб з усієї сили свій гострий носик устромить (Л. Глібов); Він втикає у землю заступа і чекає (О. Донченко); Писар.. уткнув пакет в щілину дверей (І. Нечуй-Левицький); Дід постукав обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок за цвяшком (З. Тулуб); Узяв (Пищимуха) вилки, з розгону вгородив їх у стегно качки й підняв його вгору (Панас Мирний); — Чоловік із жалю ніж би собі в груди всадив (О. Кобилянська); Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен (М. Стельмах); Вп'ясти кігті в руку; Собака впивається зубами в тіло (А. Хижняк).

ВСТРОМЛЯ́ТИ(УСТРОМЛЯ́ТИ)(вкладати що-небудь у рідину або щось м'яке),ВСТРО́МЛЮВАТИ(УСТРО́МЛЮВАТИ),ВТИКА́ТИ(УТИКА́ТИ),ЗАНУ́РЮВАТИ,ВПЛІТА́ТИ(УПЛІТА́ТИ)(у вовну, волосся). — Док.:встроми́ти(устроми́ти),вткну́ти(уткну́ти),зану́рити,вплести́(уплести́). Закачала (рукав) аж до плечей і встромила у воду руку (М. Коцюбинський); Вткнувши голову в подушку, гірко плакала (Ольга) (Я. Галан); Він занурював пальці в гарячий сипучий пісок (О. Донченко); Потім вони обоє, занурюючи великі житні скибки в мед, полуднують (Є. Гуцало); Заятчук.. вплітає руку в задичавлений волоссям низ обличчя (М. Стельмах).

устромлювати—устромлювати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
устромлювати—див.em устромляти...Словник синонімів Вусика
устро́млювати—УСТРОМЛЮВАТИ див. встромляти. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
устромлювати—УСТРОМЛЮВАТИstrong див. встромляти...Словник української мови у 20 томах
устромлювати—см. встромляти...Українсько-російський словник