УСТАВАТИ

ВІДКРИВА́ТИСЯперев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові),РОЗКРИВА́ТИСЯ,ПОКА́ЗУВАТИСЯ,ПОЯВЛЯ́ТИСЯ,З'ЯВЛЯ́ТИСЯ,ПОСТАВА́ТИ,ВСТАВА́ТИ(УСТАВА́ТИ),ВИРОСТА́ТИ,СТАВА́ТИрідше,ВІДСЛОНЯ́ТИСЯрідше,ВІДСЛО́НЮВАТИСЯрідше,РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯрозм. — Док.:відкри́тися,розкри́тися,показа́тися,появи́тися,з'яви́тися,поста́ти,вста́ти(уста́ти),ви́рости,ста́ти,відслони́тися,розкрути́тися. З ресторану відкривається чудова панорама Дніпра (І. Цюпа); Невимовної краси картини розкриваються перед льотчиками (О. Довженко); На тлі свіжого, як повесні, лісу показується біла мурована брама (М. Коцюбинський); Їхні силуети то появлялися в світлі вогнища, то знову зникали в темряві (Григорій Тютюнник); Коли його висока постать з'являлась у дверях, ..Гафійка здригалась (М. Коцюбинський); Розплющуєш очі — і весь білий світ знову постає перед тобою (Є. Гуцало); Перед ними знову вставала панорама гір (О. Гончар); Пароплав виростає перед очима (О. Донченко); Відслонюється ширший вид на глибокі яри (І. Франко); Галявина розкручувалась перед очима, як згорнене в трубку полотно (Ю. Мушкетик). — Пор.видні́тися.

ПОЧИНА́ТИСЯ(починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо),РОЗПОЧИНА́ТИСЯ,ВІДКРИВА́ТИСЯ,ЗАВО́ДИТИСЯ,ЗНІМА́ТИСЯ(ЗДІЙМА́ТИСЯ),УЧИНЯ́ТИСЯ(ВЧИНЯ́ТИСЯ),ЗАЧИНА́ТИСЯрозм.,ЗАХО́ДИТИСЯ(ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ)розм.,ЗАКОНЯ́ТИСЯ(ЗАКО́НЮВАТИСЯ)діал.;ПРИХО́ДИТИ,НАДХО́ДИТИ(про явища природи або суспільні);УСТАВА́ТИ(ВСТАВА́ТИ)(про ранок, день);ЗАВ'Я́ЗУВАТИСЯ,ЗАХО́ДИТИ(перев. про взаємні дії, розмови тощо);ПІДНІМА́ТИСЯ(ПІДІЙМА́ТИСЯ),ПІДНО́СИТИСЯ(перев. у відповідь на щось). — Док.:поча́тися,розпоча́тися,відкри́тися,завести́ся,зня́тися(здійня́тися),учини́тися(вчини́тися),зача́тися,зайти́ся,заходитися,прийти́,надійти́,уста́ти(вста́ти),зав'яза́тися,зайти́,підня́тися(підійня́тися),піднестися,ру́шитирозм.ру́шитисярозм. (про явища природи). Життя квітів починається з пролісків (Ю. Смолич); Полетів Комар до медвежого табору, а там саме нарада розпочинається (І. Франко); В 1841 році Гребінка видав український альманах "Ластівка".. Збірник відкривався вступом Гребінки, написаним українською прозою — "Так собі до земляків" (з наукової літератури); По трудах дневних і по роботі й по клопоті знімався регіт, заводилися голосні розмови (Марко Вовчок); Надворі темнішає й темнішає. Знов здіймається щось таке, наче завірюха (А. Кримський); Кілька разів у той час, коли вій ішов під самими стінами Преслави, в стані ромеїв вчинялась тривога (С. Скляренко); — Ой буде лихо, буде лихо! Щось страшне зачинається на Україні (І. Нечуй-Левицький); — Їх (бідняків) треба провчить. Хоч не всіх, дак хоч самого Зінька. Тільки не так трохи треба заходжуваться. ..Не до смерті його бити, нє, а так — добре пополохати (Б. Грінченко); Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли законюється день після нічної тиші (Ю. Яновський); Лихо приходить тихо (прислів'я); В ресторані замовляли пиво, морозиво, якусь воду, аби тільки сидіти у прохолоді й чекати вечора, що от-от надходив (І. Ле); Над вами день встає, як стяг зорі багряний (В. Сосюра); Восени він став студентом. Восени зав'язувалась дружба, восени починалася любов (Л. Серпілін); — Оце ж такі тепер учениці пішли. Екзамени заходять, а їй хоч би що, дівування вже на умі... (О. Гончар); — Ви мусите бути готові й до гіршого, генерале. Ви знаєте, яка кампанія піднімається проти вас по всьому світу (О. Гончар); Каспійська підносилась ніч, сірчаним насичена розчином (М. Бажан); Вітрець рушив — почало колесом сніг крутити (Панас Мирний); Вітер рушився — чути надворі шарудить у стрісі й кушпелить сухим снігом поза хатою (А. Головко).

ПОВСТАВА́ТИ(піднімати повстання, починати боротьбу з кимсь, чимсь, проти когось, чогось),УСТАВА́ТИ(ВСТАВА́ТИ),ПІДНІМА́ТИСЯ(ПІДІЙМА́ТИСЯ),ПІДВО́ДИТИСЯ. — Док.:повста́ти,уста́ти(вста́ти),підня́тися,підійня́тися,підвести́ся. — Так, кажеш, незабаром Волинь звільнимо? В Галичині теж... — Повстає народ! — голосніше, ніж треба, вигукнув Кривоніс (П. Панч); Скрізь устав народ, бунтує, хоче чогось (М. Коцюбинський); Заводські гули квартали, Піднімавсь робочий клас... (І. Нехода); Не на те піднявсь я, Щоб кров розливати: Я піднявся, щоб темноті Очі осіяти (П. Куліш); Кайдани віковічні рвучи,.. встає народ, підводиться могучий (І. Гончаренко). — Пор. 1.бунтува́ти.

СХО́ДИТИ(про сонце, місяць, зірки — з'являтися над обрієм, на небі),ЗІХО́ДИТИрідше,ПІДНІМА́ТИСЯ(ПІДІЙМА́ТИСЯ),УСТАВА́ТИ(ВСТАВА́ТИ),ЗВО́ДИТИСЯ,ЗНІМА́ТИСЯ,ЗДІЙМА́ТИСЯ,СХО́ПЛЮВАТИСЯ,ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ,ВИКО́ЧУВАТИСЯ,ПІДКО́ЧУВАТИСЯ,ВИХО́ДИТИ(про зірки). — Док.:зійти́,підня́тися(підійня́тися),уста́ти(вста́ти),звести́ся,зня́тися,здійня́тися,схопи́тися,підхопи́тися,ви́котитися,підкоти́тися,ви́йти. Ми сиділи обличчям до вільного моря, де мало сходити сонце (Ю. Яновський); Цвіли над обрієм огні Стожару, І лівим боком сходив Оріон (М. Зеров); Мов золота діжа, зіходить місяць Над сонною густою осокою (І. Вирган); Зоре моя вечірняя, Зійди над горою (Т. Шевченко); За Дніпром, за далекими дубовими гаями піднімалося сонце (С. Чорнобривець); Люблю я ті часи, як сонце вже встає (М. Рильський); З-за близького лісу зводився місяць (Є. Гуцало); Рано-рано схопилося сонце, виграваючи та висвічуючи червоним світлом (Панас Мирний); На небо виходять перші зорі (М. Стельмах).

УСТАВА́ТИ(ВСТАВА́ТИ)(приймати вертикальне положення, випрямляючи ноги),СТАВА́ТИперев. із сл. на ноги,ПІДНІМА́ТИСЯ,ПІДІЙМА́ТИСЯ,ПІДВО́ДИТИСЯ,ЗВО́ДИТИСЯ,ПІДНО́СИТИСЯ,СПИНА́ТИСЯперев. із сл. на ноги, носки і т. ін.;СХО́ПЛЮВАТИСЯ,ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ,ЗРИВА́ТИСЯпідсил. (раптово і швидко). — Док.:уста́ти(вста́ти),ста́ти,піднятися,підійня́тися,підвести́ся,звести́ся,піднести́ся,зіпну́тися,схопи́тися,підхопи́тися,зірва́тися. Як дитиною бувало Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо (Леся Українка); Данило стає на ноги, обважнілою рукою витираючи обличчя (М. Стельмах); Партизани мимоволі піднялися з лави (В. Гжицький); Синявін поволі підводився з стільця, важко спершись обома руками на стіл (І. Ле); Собака зводився, підходив до дверей і пильно втуплювався в них (Є. Гуцало); Аж не всидять Митько з Андрушою в тачанці. Аж на ноги спинаються, щоб краще побачить (Калинівку) (А. Головко); Тепер мама вже не схоплювалася з стільця і не бігла в коридор, коли стукали в парадні двері (О. Іваненко); Світловидов.. підхоплюється з табуретки (Я. Баш); Нам знадвору видно було, як зривалися з підлоги вояки, і ми їх хрестили з гвинтівок (Ю. Яновський).

УСТАВА́ТИ(ВСТАВА́ТИ)(переставати лежати, залишати постіль після сну),ПІДНІМА́ТИСЯ,ПІДІЙМА́ТИСЯ,ПІДВО́ДИТИСЯ,СХО́ПЛЮВАТИСЯ(раптово і швидко). — Док.:уста́ти(вста́ти),підня́тися,підійня́тися,підвести́ся,схопи́тися. Тут люди, як і в степах, рано встають, схід-сонця не просипають (О. Гончар); Ранісінько-ранісінько піднялась. Усі сплять (Марко Вовчок); Раз Нимидорі приснилось,.. Микола жне поперед неї, а вона поспішає за ним, та ніяк не дожене його. Коли підводиться вона, аж надворі вже день (І. Нечуй-Левицький); Ще напівсонний схоплюється Кость з ліжка й продирає очі (О. Донченко).

уставати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem устававши устаючиуставатьДеепричастная формаem уставая...Большой украинско-русский словарь
уставати—вставати устаю усташ недок.i устати встати устану устанеш док.i Пдводитися ставати на ноги. Пдводячись залишати певне мсце злазити переходити кудинебудь. Устати на колн...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
уставати—уставати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
уставати—див.em вставати...Словник синонімів Вусика
уставати—зводитися пдводитися хутко пдхоплюватися на ворога повставати пдйматися туман здйматися зор сходити перед зором поставати виникати в уяв виринати зявлятися з мертвих во...Словник синонімів Караванського
уставати—УСТАВАТИstrong ВСТАВАТИstrong устаю усташ недок. УСТАТИ ВСТАТИstrong устану устанеш док. Пдводитися ставати на ноги.Який час дивиться [Лукаш] на вогонь потм уста вдходить...Словник української мови у 20 томах
уставати—вставати устаю усташ недок. устати встати устану устанеш док. Пдводитися ставати на ноги. Пдводячись залишати певне мсце злазити переходити кудинебудь. Устати на колнаe...Толковый словарь украинского языка
уставати—знебывацца...Українсько-білоруський словник II
уставати—Знебывацца...Українсько-білоруський словник II
уставати—знебывацца...Українсько-білоруський словник
уставати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
уставати—St op...Українсько-датський словник
уставати—St opp...Українсько-норвезький словник
уставати—устати zob. вставати встати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
уставати—несов. уставати вставати сов. устати встати вставать встать подниматься подыматься подняться оставлять сво место сходить сойти...Українсько-російський словник
уставати—St upp...Українсько-шведський словник
уставати—лягаючи устаючи. Весь час постйно завжди. Хвали . Бога лягаючи устаючи а х рдних шануй кохай Г. КвткаОсновяненко....Фразеологічний словник української мови