ТЯТИ

БИ́ТИкого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь),ПОБИВА́ТИрозм. рідше,МІ́РЯТИкого, перев. чим, розм.,ПИСА́ТИперев. у що, по чому, розм.,ПО́ШТУВАТИкого, перев. чим, розм.,ПРИГОЩА́ТИ(ПРИГО́ЩУВАТИ)кого, перев. чим, розм.,ЧАСТУВА́ТИкого, перев. чим, розм.,ТЯ́ТИ(ТНУ́ТИ)рідше,ТРІ́СКАТИкого, перев. по чому або у що, чим, розм.,ГАМСЕ́ЛИТИпідсил. розм.,ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ГЕ́ПАТИпідсил. розм.,ГИЛИ́ТИпідсил. розм.,ГОЛО́МШИТИпідсил. розм.,ГРІ́ТИпідсил. розм.,ДАВА́ТИкому, перев. у що, по чому, підсил. розм.,ДУБА́СИТИпідсил. розм.,ДУ́ТИпідсил. розм.,ДУХОПЕ́ЛИТИпідсил. розм.,КОЛОШМА́ТИТИпідсил. розм.,КРЕСА́ТИпідсил. розм.,КРОПИ́ТИпідсил. розм.,ЛОКШИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПЦЮВА́ТИпідсил. розм.,ЛУШПА́РИТИпідсил. розм.,ЛУЩИ́ТИпідсил. розм.,МАНІ́ЖИТИпідсил. розм.,МІСИ́ТИпідсил. розм.,МОЛОТИ́ТИпідсил. розм.,МОСТИ́ТИпідсил. розм.,МОТЛОШИ́ТИпідсил. розм.,НАКЛАДА́ТИкому, підсил. розм.,ПЕРІ́ЩИТИпідсил. розм.,ПОЛОСКА́ТИперев. чим, підсил. розм.,ПОТЯГА́ТИ(ПОТЯ́ГУВАТИ)перев. чим, підсил. розм.,ПРА́ТИперев. чим. підсил. розм.,РЕПІ́ЖИТИпідсил. розм.,ПІ́ЖИТИпідсил. розм., рідше,САДИ́ТИперев. чим, підсил. розм.,СТРИ́ГТИкого, перев. чим, по чому, підсил. розм.,ТІ́ПАТИпідсил. розм.,ТЛУМИ́ТИпідсил. розм.,ТОВКМА́ЧИТИпідсил. розм.,ТОВКТИ́підсил. розм.,ТОЛОЧИ́ТИпідсил. розм.,ТРОЩИ́ТИпідсил. розм.,ЧЕСА́ТИперев. чим, підсил. розм.,ЧОВПТИ́підсил. розм.,ЧУ́ХРАТИпідсил. розм.,ШКВА́РИТИперев. чим, підсил. розм.,ШМАТУВА́ТИпідсил. розм.,ШПА́РИТИперев. чим, підсил. розм.,МО́РСКАТИпідсил. розм., рідко,БА́НИТИпідсил. діал.,ВАЛИ́ТИпідсил. діал.,МОЛОСУВА́ТИпідсил. діал.,ПРАСУВА́ТИпідсил. діал.;ОБКЛАДА́ТИрозм.,ОКЛАДА́ТИрозм. (кого, перев. чим — бити кругом, по всій поверхні);СИ́ПАТИкому, перев. що, розм. (часто);ПІДДАВА́ТИчим, розм. (звичайно знизу вгору);ВІДВА́ЖУВАТИкому, що або чим, розм.,ЗАТО́ПЛЮВАТИкому, в що, підсил. вульг.,ОГРІВА́ТИкого, перев. чим, підсил. розм.,ОПЕРІ́ЗУВАТИкого, перев. чим, підсил. розм.,ОПЕРІ́ЩУВАТИкого, перев. чим, підсил., розм.,ЗАЦІ́ДЖУВАТИкому в що, підсил. вульг. (про окремі удари);КУЛА́ЧИТИрозм. (бити кулаком, кулаками);СТУСУВА́ТИрозм.,ТАСУВА́ТИрозм.,ТУ́ЗАТИ(ТУСА́ТИ)розм. (бити, штовхаючи чим-небудь — звичайно кулаком або ногою);ЧУ́БИТИрозм. (бити, хапаючи за чуба, волосся, а також бити взагалі);ВИТЯГА́ТИ(ВИТЯ́ГУВАТИ)розм. (чим — протягуючи по тілу);ШЛЬО́ПАТИрозм. (злегка бити рукою, долонею, перев. дітей);ПОЛОСУВА́ТИрозм. (залишаючи сліди, рубці у вигляді смуг);ГУЛЯ́ТИпо кому-чому, підсил. розм. (про знаряддя побоїв). Вибачайте, що не вивчив, Бо й мене хоч били, Добре били, а багато Дечому навчили!! (Т. Шевченко); Узяв батько сина побивати, взяла мати тяжко дорікати (В. Стефаник); Андрій міряв лозиною то одного, то другого (С. Васильченко); Кричить (ісправник), біга, мов несамовитий. Яременка в пику пише (Т. Шевченко); — Досить мені, що старший десь воює, а батька старого тут нагаями поштують! (І. Цюпа); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (А. Хижняк); Іван тяв перший, просто в чоло (М. Коцюбинський); Вона не тріскала доньку ложкою по лобі.., а сумирно зітхала (М. Стельмах); — Разом тих панів мостивих, добрим гуртом будете так сильно лупцювати, так дуже духопелити... — Гамселити, — підказав Покиван. — Товкмачити, — підказали з юрби. — Дубасити! — Гріти! Періщити! — Гатити! Молотити! Дубцювати! — Хворостити! Хвоїти! Шпарити! Чухрати! — Окладати! Банити! Пужити! Шмагати! — Трощити! — Гепати! Гилити! Голомшити! Кулачити! Маніжити! Локшити! Потрошити! (О. Ільченко); Павло Гречаний, у подертій сорочці і з розбитою бровою, гатив розкуркулених направо й наліво (Григорій Тютюнник); — Давайте всім і в ніс і в уси (І. Котляревський); Вони налітали один на одного, одскакували, падали, вертілися по землі, схоплювались і знову дубасили один одного (Г. Коцюба); — Плітьми мене, шельму, дути! Козацькими нагаями пороти!.. — скрикнув Довбня (Панас Мирний); (Андрій:) То ж хулігани! Обізлилися на Арсена, а підстерегли мене і... давай колошматить. Ледве вирвався! (З. Мороз); Батько зняв із себе пояса, склав його вдвоє і — стій і дивися — кропив Мефодя (Б. Харчук); Як назбігалося людей!.. Давай локшити вовка (О. Іваненко); Голова й десяцький перелякались... Вони думали, що з-під мосту вискакують дідьки та луплять їх по спині (І. Нечуй-Левицький); — Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив (О. Довженко); А малеча-хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили (А. Головко); Вони (борці) попускалися один одного і розпирслися по кутах, але капрал не переставав лущити їх держаком, куди тільки міг засягнути (І. Франко); Часто й густо батько його маніжив за це (Панас Мирний); А дрібнота Уже за порогом як кинеться по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити (Т. Шевченко); (Гаврило:) Братія запорозька, хто з вас не пропивав у житті своєму штанів і сорочок, нехай той бере кия і починає мене, грішного, молотити (О. Корнійчук); Ох же ж і мостили їх (панів)! Ой, по тім'ю стукали! На наших гвинтівочках чукикали, чукали (П. Тичина); Витарабанившися (вилізши) на Сука, толочив (Лемко) його ногами, як баба капусту в бочці або жвавий парубок сіно на оборозі, мотлошив бідака (С. Ковалів); Демонстранти змішались і тікали. Їх наздоганяли, накладали в потилицю, накручували вуха (Ю. Смолич); Не добігши одне до одного, вони (півні) злітають угору, ..відчайдушно періщать один одного розчепіреними крильми (Є. Гуцало); Хлопець зривається бігти до корів, за ним конем економ, полоще його нагаєм (С. Васильченко); Потягає (вартовий) його кілька разів тройчаткою, той хрипить, заціпивши зуби (Леся Українка); На його руках, плечах і ногах сиділи три сильні драби, а два інші прали канчуками (І. Франко); Ауер налетів на нього і почав чесати шомполом вздовж і впоперек. Пальоха вигинався, ховав голову, нахилявся вперед. А Ауер товк його ногами, чимдуж репіжив, поки припер до стіни (А. Хижняк); Колісник гукав.., аж вікна бряжчали, за що його кума раз по раз садила кулаком у спину (Панас Мирний); Він був страшніший од сержанта, Бо всіх за все по спині стриг (І. Котляревський); — А Мартина торік не тіпав на леваді той паршивий Комлик? Спасибі, люди розборонили, а то на місці поклав би... (Г. Коска); — Серце б'ється, живий, — відповів перший. — Видно, гадюки ті ногами його товкли: весь одяг і обличчя в піску (Ю. Шовкопляс); Хазяйка видалась мені справжнісінькою відьмою. Щоранку вона трощить дітей чим попало (П. Колесник); Човпуть його, мов дурного (Номис); Хомиха кожен день свого Хому чухрала (Л. Боровиковський); Ядзя лежала на землі, а верх неї Катруся і зі всіх боків обкладала її кулаками (Н. Кобринська); — Жерти так умієте? — і шпурляла (мачуха) якоюсь ломакою услід за чоловіком, а пасербиці сипала запотиличниками (Г. Хоткевич); Корж методично відважував йому замашні стусани (З. Тулуб); Юра розмахується і з усієї сили затоплює Васюті в пику так, що Васюта падає (Ю. Смолич); Старий, побачивши Свирида і сина, мовчки стає проти них, мовчки підіймає палицю і огріває нею Тимофія по плечі (М. Стельмах); Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його.. стусувать (О. Стороженко); Жандарми кинулись гуртом на матроса. Вони схопили його, .. почали тасувати кулаками й ногами (О. Досвітній); Добре зодягнений воєводський дозорець.. ногами тусав якусь дівчину (І. Ле); — Ми Галю від того шибеника (Василя) одняли. Надушив її та й чубить (Панас Мирний); Козак.. бере в руки кий і витягає ним по плечах свого ж товариша, коли він чим завинив (П. Панч); Він не чув, як по спині гуляв З усіх сил володарський канчук (П. Грабовський). — Пор. 1.поби́ти, 2.уда́рити, 1.шмага́ти, 1.штовха́ти.

ГРА́ТИ(на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом),ВИГРАВА́ТИна чому й без додатка;МУЗИ́ЧИТИ,МУЗИКУВА́ТИбез додатка (перев. для розваги);ВИКО́НУВАТИщо, з кого (певний музичний твір для слухачів);НАГРАВА́ТИна чому, що, чого й без додатка (тихо або одноманітно, недбало);ЦИГИ́КАТИна чому й без додатка, розм. (невміло, одноманітно);ТНУ́ТИ,ТЯ́ТИ,ВИТИНА́ТИ,ЗАТИНА́ТИрозм.,ШКВА́РИТИрозм.,НАШКВА́РЮВАТИрозм.,РІ́ЗАТИрозм.,НАРІ́ЗУВАТИ(НАРІЗА́ТИ)розм. (на чому, що, чого й без додатка — перев. швидко, із запалом);БРЕ́НЬКАТИрозм.,БРЕНЬКОТА́ТИпідсил. розм.,БРЕНЬКОТІ́ТИпідсил. розм.,БРИ́НЬКАТИрозм.,БРИНЬЧА́ТИрозм. (на чому й без додатка — невміло або недбало — на струнному щипковому інструменті, на роялі тощо);ТРИНДИ́КАТИрозм.,ТРИ́НЬКАТИрозм. (на чому й без додатка — невміло або недбало — на щипковому інструменті);ТАРАБА́НИТИрозм.,БАРАБА́НИТИрозм. (на чому й без додатка — невміло й голосно, перев. на роялі, піаніно);ТЕРЛИ́КАТИ(ТИРЛИ́КАТИ)ірон., зневажл. (на чому й без додатка — невміло, перев. на смичковому інструменті, гармонії тощо);ПИЛЯ́ТИірон.,ПІЛІ́КАТИірон.,ТІЛІ́КАТИірон. (на чому й без додатка — невміло, перев. на смичковому або щипковому інструменті). Сидить на могилі Козак старесенький, Як голубонько сивесенький, Та на бандурі грає-виграває (дума); Коли почав орать, так у сопілку не грать (прислів'я); Ще малим хлопцем він зробив маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка (І. Нечуй-Левицький); (Острожин:) Ви певне граєте новітніх композиторів? (Леся Українка); Дуже гарно грає (стара) з Шопена (М. Коцюбинський); — Я трохи граю (І. Нечуй-Левицький); Запорожець, підгорнувши ноги, виграє на бандурі (О. Стороженко); Грали (приятелі) в преферанс, часом і музичили собі (Іван Іванович непогано грав на скрипці) (М. Рильський); Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх (З. Тулуб); — Ви ж чули, як він Шопена виконував, скільки вклав душі! (О. Гончар); Онися.. награвала на гітарі якийсь романс (І. Нечуй-Левицький); Баяніст награє польки (А. Головко); Дід Корнійко цигикав та й цигикав на облізлій скрипочці, не знаючи впину, не чуючи втоми (Ю. Яновський); А в коршмі так ріжуть шпарко, на цимбалах тнуть цигани (П. Грабовський); Витинають троїсті веселої-веселої (В. Речмедін); Бандура горлиці бриньчала, Сопілка зуба затинала (І. Котляревський); (Катерина:) А цей ваш друг добре шкварить на гітарі! (О. Корнійчук); Нашкварювати на гармоні; Парубок, зсунувши набік картуза, нарізував на гармонії гопака (Г. Коцюба); Невміло бренькала (Марія Іванівна) на гітарі (Є. Кравченко); Та на цей раз, ненароком загравши, бриньчав Мамай сумно (О. Ільченко); "Гришка триндикає..." — подумав Гандзюк. Справді, на Василевій балалайці — усі знали — грав сьогодні найменший брат його (Г. Косинка); Він увесь вечір тарабанив полечки, вальси.. на розладнаному піаніно (Л. Первомайський); (Товстоліс:) У мене хворі. А він цілі дні барабанив на роялі (І. Кочерга); Сам я трошки терликав на скрипці (М. Кропивницький); Кривобокий скрипаль щось пиляв на скрипці, а його партнер акомпанував йому на старому розбитому роялі (П. Колесник); Платон.. пілікає на скрипці, Ліда сміється (О. Корнійчук); Бубонові підспівувала.. балалайка: вона тілікала тонким голосом і, здавалося, не в силі була заглушити голосні удари бубна (Г. Косинка).

КОСИ́ТИ(зрізувати траву, хлібні злаки косою, косаркою тощо),СКО́ШУВАТИ,ТЯ́ТИ(ТНУ́ТИ)розм. — Док.:скоси́ти,покоси́ти,стя́ти(зітну́ти). Вони дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (І. Котляревський); Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш (О. Донченко); — Було тобі брати остреньку косу. В чистім полі траву тяти! (П. Чубинський).

КУСА́ТИ(ранити зубами, жалом, хоботком тощо);ГРИ́ЗТИ(сильно хапати зубами; сильно жалити);ПРОКУ́ШУВАТИ(зубами наскрізь);ЗАКУ́ШУВАТИ(здавлювати, захоплюючи зубами);ЖАЛИ́ТИ,ТЯ́ТИ(ТНУ́ТИ),ШПИГА́ТИ,ЖИГА́ТИрозм. (ранити жалом або хоботком);Ї́СТИ(про комах — протягом тривалого часу). — Док.:укуси́ти,кусну́ти,кусону́типідсил.покуса́ти,гризну́ти,гризону́типідсил.прокуси́ти,закуси́ти,ужали́ти(вжали́ти),пожали́ти,утя́ти(втя́ти),утну́ти(втну́ти),шпигну́ти,шпигону́типідсил.уджиґну́ти(вджиґну́ти),стрікну́тидіал. Скажена собака і хазяїна кусає (прислів'я); Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко); І качалися, і гризли один одного зубами (Г. Хоткевич); Він підніс до очей посинілий, роздутий палець, — з нього капає кров. Це той собачий хлопчина прокусив його своїми гострими зубами (І. Микитенко); Їй хотілося запхати пальці до рота, закусити їх до крові й кричати (Ю. Смолич); Коли чоловіка жалять оси, він тікає до води (Ю. Яновський); Раптом щось його шпигає в потилицю боляче... Він мовчки бацає рукою "овода кінського" (П. Козланюк); Його нещадно жиґали комарі (А. Шиян); Коли чую, а воно мене неначе що стрікнуло... А ж то гадюка (Словник Б. Грінченка); — Нужа мене напала, їсть (М. Коцюбинський).

РІ́ЗАТИ(чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо),НАРІЗА́ТИ(НАРІ́ЗУВАТИ),КРА́ЯТИ,ТЯ́ТИ(ТНУ́ТИ),КРЕ́МСАТИрозм.,КАРБУВА́ТИзаст.;БАТУВА́ТИрозм. (великими шматками);ЧИ́КАТИрозм.,ЧИКРИ́ЖИТИрозм. (перев. ножем, ножицями);ПИЛЯ́ТИ(пилкою). — Док.:різну́ти,порі́зати,нарі́зати,покра́яти,покре́мсати,покарбува́ти,побатува́ти,розбатува́ти,чи́кнути,ша́ркнути,попиля́ти. Покликали його раз до двору дрова різати (М. Коцюбинський); Льотчик.. почав неквапом нарізати на сковороді яєчню (О. Гончар); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси, щось краю ножиком (Г. Хоткевич); (Настя:) Сьогодні визвірився (Хома), кричав, що Соломії якось-то багато сала поклала і пшона, каже, багато... Я міряю, каже, а ти батуєш! (І. Карпенко-Карий); — Дозволь чикнути собі на пам'ять оцей гарненький локон... (О. Гончар); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки (І. Рябокляч).

ТАНЦЮВА́ТИ(виконувати танець),ГАРЦЮВА́ТИрозм.,ГОПЦЮВА́ТИрозм.,ГО́ПКАТИрозм.,ГО́ПАТИрозм.;СКАКА́ТИрозм.,СТРИБА́ТИрозм.,ГАЦА́ТИрозм. (підстрибуючи);ЧЕСА́ТИрозм.,КРЕСА́ТИрозм.,САДИ́ТИрозм.,ШКВА́РИТИрозм.,ВИТИНА́ТИрозм.,УТИНА́ТИрозм.,ТЯ́ТИрозм.,ВІДДИРА́ТИрозм. (із запалом, швидко);ВИТАНЦЬО́ВУВАТИрозм. (із запалом або довго);ВИКАБЛУ́ЧУВАТИрозм. (б'ючи підборами);ВИБИВА́ТИрозм. (притупуючи);ПРОТАНЦЬО́ВУВАТИрозм. (певну відстань, якийсь час). Дві пари швидко рушалися серед натовпу — то вони танцювали (Б. Грінченко); Хлопці, піт аж ллється з шкури, Коло їх гарцюють (П. Гулак-Артемовський); Ріжуть скрипки і бандури, Дівчата гопцюють (П. Гулак-Артемовський); Як уже вийдуть на вулицю, то-то вже співають дівчата, а хлопці гопкають дружби (Словник Б. Грінченка); Підтикався (писар) та й давай вегері скакати перед громадою (Г. Квітка-Основ'яненко); Не до Бога полинули ті палкі молитви палких фанатиків: пішли вони до темних сил, котрі у пеклі аж стрибали гопака, зачувши ті неправдиві молитви (І. Нечуй-Левицький); — Не бійся, якби з хлопцями, то так би гацала козачка́, що аж хата трусилася б! (І. Нечуй-Левицький); І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають: — Тра-та-та! (Остап Вишня); З мотокорпусу хлопці-молодці Крешуть "Яблучко" на мостовій (А. Малишко); — Сади, Мітла, сади! — кричали танцюристи до круглого, як барило, козака (П. Панч); Хлопці шкварили "Яблучко" з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко); — А ми гуляємо, гопака витинаємо (Б. Грінченко); Кобзар вшкварив, а козаки — Аж Хортиця гнеться — Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Т. Шевченко); Як вітер, літає Марина, танцює-витанцьовує (І. Нечуй-Левицький); В хлоп'ячому гуртожитку.. викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (С. Журахович); Он ланкова з трактористом Іваном.. Так пропливають у згоді з баяном, Так вибивають, що тягне й мене (С. Олійник); Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались (О. Довженко).

тяти—i тнути тну тнеш мин. ч.i тяв тяла тяло мн.i тяли недок.i перех. Рзати рубати. Те саме що косити . перех. i неперех. Бити вдаряти. неперех. перен. Грати на якомунебудь ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тяти—корень ТЯТ окончание И Основа слова ТЯТВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой ТЯТ И Слово Тяти содержит следующие морфемы или части пристав...Морфемный разбор слова по составу
тяти—тяти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
тяти—Тяти em тнути тну тнеш тнемо тнете тнуть тни тнть...Правописний словник Голоскевича
тяти—див.em грати танцювати...Словник синонімів Вусика
тяти—рзати краяти панахати траву косити втинати голови стинати рубати гопака садити ТАНЦЮВАТИ утинати кресати на цимбалах ф. смалити шпарити комах кусати жалити П. бити....Словник синонімів Караванського
тя́ти—ТЯТИ ТНУТИ тну тнеш мин. ч. тяв тяла тяло мн. тяли недок. . перех. Рзати рубати. Не раз зимою як у пол Нема роботи а в стодол Все зроблено лс не тнуть Щоб панщини не д...Словник української мови в 11 томах
тяти—ТЯТИ ТНУТИ тну тнеш мин. ч. тяв тяла тяло мн. тяли недок. що. Рзати рубати.Не раз зимою як у пол Нема роботи а в стодол Все зроблено лс не тнуть Щоб панщини не дарувати...Словник української мови у 20 томах
тяти—. сячы рубць. засячы забць...Старабеларускі лексікон
тяти—em тнути тну тнеш мин. ч. тяв тяла тяло мн. тяли недок. перех.Рзати рубати. Те саме що косити . перех. em неперех. Бити вдаряти. неперех. перен. Грати на якомунебудь ...Толковый словарь украинского языка
тяти—тнути резать топором обычно рубить с размаху чемн. острым розгами и т.п. сечь бить ударять тяти траву косить траву ловко быстро исполнять чтон. разг. отхватывать отка...Українсько-російський словник
тяти—смикати спати тяти за поли кого без додатка. Настирливо невдступно просити вимагати у когонебудь щось. Смшн т наш видавц оце смичуть за поли давай щось нового! Леся Укра...Фразеологічний словник української мови