ТОМИТИСЯ

МУ́ЧИТИСЯ(зазнавати мук, фізичних або моральних страждань),СТРАЖДА́ТИ,МОРДУВА́ТИСЯ,КОНА́ТИ,ГИ́НУТИ,ПОГИБА́ТИ,КАТУВА́ТИСЯ,КАРА́ТИСЯ,КАРТА́ТИСЯ,ГРИ́ЗТИСЯ,ТЕРЗА́ТИСЯ,З'ЇДА́ТИСЯдіал. (зазнавати моральних мук, перев. докоряючи собі, звинувачуючи себе в чомусь);ТОМИ́ТИСЯ,МАРУ́ДИТИСЯрозм. (зазнавати моральних мук, нудьгуючи);МА́ЯТИСЯ(переживати моральні муки від неспокою, думок тощо);ТЕРПІ́ТИрозм.,ПОТЕРПА́ТИрозм.,ГИ́БІТИдіал. (перев. від холоду, голоду, спраги тощо);ЗНЕМАГА́ТИ,ЗНЕМАГА́ТИСЯрозм. (від ран, болю, перебуваючи під гнітом; втративши волю, права і т. ін.);ПРОПАДА́ТИ(в неволі, в'язниці тощо). — Док.:зму́читися,заму́читися,змордува́тися,поги́нути,поги́бнути,з'ї́стися. Мучились люди, стогін стояв у приміщенні. Той просить води, той щось белькоче, лається в маячінні (О. Гончар); (Сербин:) Довго я таїв своє кохання, довго мучився (С. Васильченко); Коли під час роботи я захворів, я нестерпно страждав від думки, що, може, мені не вдасться вже довести свою роботу до кінця (О. Довженко); — Ой дівчино, дай нам, серце, Водиці напитись. Годі згагою у полі Козакам томитись! (П. Куліш); — Брате мій, з тобою Ми давно вже кохаємось, А я й не сказала, Як була я людиною, Як я мордувалась (Т. Шевченко); Вирватися з Каносси — здолати недолю! Доволі вона конала в цих мурах, пильнована сторожовими псами Матільди (П. Загребельний); — Нащо ж ти вбив її (дружину), нащо, коли так гинеш за нею? — погукнула на його Варка (Марко Вовчок); Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ Божий, Мусить погибати (Т. Шевченко); Наталя катується над своєю біографією. Ну що тут ще напишеш? (Ю. Збанацький); Так до пуття й не поладнавши з власною совістю, Мирослава каралася постійним ляком, що заповзав у неї все глибше й дужче (М. Олійник); Скінчив (Самсон), умовк і зсунув брови темні, Немов картавсь, що видав таємницю (Леся Українка); Катерина догорала, як свічечка. Уже тиха стала, не кидалася, не гризлася нічим: її заспокоїла любов людей (Г. Хоткевич); Я терзався кілька днів і врешті надумав викласти всі свої почуття до неї на папері (В. Минко); Але коминарчука з листом не було, і Рифка з'їдалася сама в собі (І. Франко); Марина не знала, як догодити, як власкавити чоловіка, що завжди дома нудьгує, марудиться, не найде собі місця, не держиться хати (К. Гордієнко); — Без тебе я не жив, а маявся: чи справлю хоч трохи своє діло — біжу до тебе (Г. Квітка-Основ'яненко); Нестор здіймив капелюх і почав прощатися... Був дуже блідий, як полотно.. Він терпів (О. Кобилянська); За Свиридихою тюпав Сидорчук. Він потерпав. Мінився в лиці. Важко дихав. Упрівав і ввесь аж лиснів від рясного поту (Ю. Бедзик); Ламались, мінялись лінії фронту, знемагали в битвах бійці (Я. Баш); Я знемагавсь від ран вогневих, В болотах жовту воду пив, Я зарубками на деревах Безстрашну путь свою значив (М. Рильський); (Андрій:) Ні, я не можу розрізнитися з тобою, нехай умру в ярмі, пропаду у кормизі, а тебе не покину!.. (М. Кропивницький). . — Пор. 1.поневіря́тися.

НУДЬГУВА́ТИ(відчувати гнітючий душевний стан від бездіяльності, відсутності розваг, інтересу до навколишнього),НУ́ДИ́ТИСЯ,СКУЧА́ТИрідше;НИ́ДІТИ,СКНІ́ТИ,МАРУ́ДИТИСЯрозм.,ТОМИ́ТИСЯ(знемагаючи від бездіяльності, одноманітності кого-, чого-небудь);ХАНДРИ́ТИрозм.,КИ́СНУТИрозм. (перебуваючи в пригніченому стані). Дівчата сиділи в кімнаті з відчиненим вікном і нудьгували (Ю. Яновський); Нудився (Антосьо), марудився, чогось хотілось — і сам не знав чого (А. Свидницький); В цей день (неділю) працювати — від Бога гріх, а від людей — сором. Тож і доводилось скніти в самоті з думами своїми (І. Цюпа); Відчувши в собі неспокій, ..Ольга сумувала, хандрила, не знаходила собі місця (А. Іщук); Терентій поснував по подвір'ї, ..зайшов до хати, щось буркнув Дарині, яка все кисла після смерті дитини (М. Стельмах). — Пор.сумува́ти.

СТОМИ́ТИСЯ(зазнати втоми),УТОМИ́ТИСЯ(ВТОМИ́ТИСЯ),НАТОМИ́ТИСЯ,ЗМУ́ЧИТИСЯ,ЗМОРИ́ТИСЯ,ЗАМОРИ́ТИСЯрозм.,УМОРИ́ТИСЯ(ВМОРИ́ТИСЯ)розм.,НАМОРИ́ТИСЯрозм.,ВИ́МОРИТИСЯрозм.,ЗАТОМИ́ТИСЯрозм.;ЗАТЯГА́ТИСЯрозм.;ПРИТОМИ́ТИСЯ,ПРИМОРИ́ТИСЯ(не зовсім);ПОТОМИ́ТИСЯ(про всіх або багатьох);ПІДТОПТА́ТИСЯрозм.,ПІДТУ́ПАТИСЯрозм. (від тривалого ходіння);НАТРУДИ́ТИСЯрозм.,НАМОРДУВА́ТИСЯпідсил. розм. (стомитися працюючи, щось роблячи),НАМОТА́ТИСЯрозм. (стомитися, багато ходячи, їздячи);НАТЯГА́ТИСЯрозм. (стомитися, багато носячи, тягаючи щось);ПІДБИ́ТИСЯ(стомитися, довго ідучи, або від тривалої їзди в сідлі тощо);ПРИСТА́ТИ(перев. довго ідучи — зовсім стомитися);РОЗТРУСИ́ТИСЯрозм. (стомитися від дорожньої тряски);ПРОМАНІ́ЖИТИСЯрозм. (змучитися від довгого чекання). — Недок.:сто́млюватися,томи́тися,уто́млюватися(вто́млюватися),нато́млюватися,зму́чуватися,змо́рюватися,замо́рюватися,умо́рюватися(вмо́рюватися),вимо́рюватися,затомля́тися,притомля́тися,натру́джуватися,підбива́тися,пристава́ти. Нехай же не стомлюються ваші руки, не туманиться зір і буде ясним розум (В. Логвиненко); Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись (О. Довженко); Гурт мисливський зголоднілий Весь підбився, натомився (Леся Українка); Пішли вони, ідуть степом, Тяженько зморились... (С. Руданський); Аби було хоч трохи вільного часу, аби людина не заморювалася до перевтоми (М. Коцюбинський); Наморивсь і намучився я в чужині (М. Стельмах); Тяжко притомились. Давно вже ходимо й спочину не маємо (Д. Мордовець); — Я натрудився за день — дайте мені хоч раз у тиждень доспати (С. Васильченко); — З дороги, либонь, натомився товариш Заруба, та й ви, Миколо Івановичу, вже встигли намотатися по району (В. Кучер); Жорка гнав, мов на пожежу, та пристали коні (А. Дімаров); (Петро:) Позавчора залізницею додому приїхав, і вчора цілий день спочивав, бо зовсім у вагоні розтрусився (В. Самійленко). — Пор.висна́жуватися,перевтоми́тися.

томитися—дсл. недокон. виду що робитиДприслвникова формаem томлячись. зазнавати втоми. зазнавати мук страждань мучитися. пасивне до томитимаятьсяДеепричастная формаem маявшись мая...Большой украинско-русский словарь
томитися—томлюся томишся мн.i томляться недок.i Зазнавати втоми. Зазнавати мук страждань мучитися. Знемагати вд чогось обтяжливого одномантного нудитися. Пас. до томити...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
томитися—томитися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
томитися—томитисяса миеsupса миеsupца млаца нак.em миuса тоу...Орфоепічний словник української мови
томитися—томитиеса тоумлуса миеса миеца млаца нак. миса тоумца....Орфоэпический словарь украинского языка
томитися—стомлюватися у невол каратися мучитися без дла нудитися....Словник синонімів Караванського
томитися—ставати ослабленим знесилюватися знемагати виснажуватися....Словник синонімів Полюги
томи́тися—ТОМИТИСЯ томлюся томишся мн. томляться недок. . Зазнавати втоми. Гадка гадка гостить дома Там де браття рдн мил Також томляться в тй хвил Над роботою тяжкою не знають су...Словник української мови в 11 томах
томитися—ТОМИТИСЯ томлюся томишся мн. томляться недок. Зазнавати втоми.Гадка. гадка гостить дома Там де браття рдн мил Також томляться в тй хвил Над роботою тяжкою не знають супо...Словник української мови у 20 томах
томитися—томлюся томишся мн. томляться недок. Зазнавати втоми. Зазнавати мук страждань мучитися. Знемагати вд чогось обтяжливого одномантного нудитися. Пас. до томити...Толковый словарь украинского языка
томитися—томиться...Украинско-русский политехнический словарь
томитися—To languish...Українсько-англійський словник
томитися—...Українсько-китайський словник
томити(ся)—млю миш mczy si nudzi si nuy si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
томитися—томиться утомляться изнуряться маяться изнывать изнемогать томиться...Українсько-російський словник