ТОЛОКОЮ

РА́ЗОМ(у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного);УКУ́ПІ(ВКУ́ПІ),ПО́СПІЛЬ,ПОСПО́ЛУрозм.,КУ́ПНОрозм. (у поєднанні з кимсь, чимсь);СПІ́ЛЬНО,СУКУ́ПНО,СКО́ПОМрозм.,ВРАЗ(УРА́З)розм.,СПО́ЛОМзаст. (спільними силами, об'єднаними зусиллями);ЗАОДНО́(здійснюючи щось одностайно);ГУРТО́М,ГРОМА́ДОЮ,ГРОМА́ДНОдіал.,ЗАЄ́ДНОдіал.,ҐВА́ЛТОМдіал.,ТЛУ́МОМзаст. (спільними силами, однією групою);ТОЛО́КОЮ(роблячи щось без оплати, лише за частування);ПО́РЯД,ПО́РУЧ,О́ПЛІЧ(перев. зі сл. бути, іти, виступати тощо);ДОКУ́ПИ,УКУ́ПУ(ВКУ́ПУ),ВОЄДИ́НО(в одно місце, в одно ціле);О́ПТОМрозм.,ОГУ́ЛОМрозм.,ГА́МУЗОМрозм. (усіх, усе). Хвала руці трудівника І розуму невтомі! Хай разом розум і рука Живуть у нашім домі! (М. Рильський); Чи є що краще, лучче в світі, Як укупі жити, З братом добрим добро певне Познать, не ділити? (Т. Шевченко); В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками (М. Коцюбинський); На гумні Розбита скирта, свині в ній посполу З гусьми й качками рились (І. Франко); — Ні, війте, не так воно повинно бути... Не кожен за себе, а всі купно за волю вітчизни (Н. Рибак); Я придивлявся й оцінював людей, з якими мені доводилося спільно йти (Ю. Яновський); Ант сам послав його до княжої дружини, коли князь Ігор ішов на деревлян, сподівався, що повернеться Бразд і житиме з ними сукупно (С. Скляренко); Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (С. Скляренко); І прикро, як ураз зі мною Стають, немовби теж до бою, А справді для пихи своєї З порожнім серцем фарисеї (М. Вороний); Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою (Марко Вовчок); — Старших зневажає ваша Леся. На мене сьогодні насипалася, ображала, базікою назвала. Заодно з Греком Генкою (А. Хижняк); Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали (Л. Глібов); Уже матір поховали Громадою люди (Т. Шевченко); Зі всіх сторін — від поля, з обох боків ліска — ступають люди громадно (І. Франко); — Що ж, — каже, — або живі будем, або заєдно загинем (Словник Б. Грінченка); Ховали (Тетяну) ґвалтом (С. Васильченко); Тлумом Сходяться (мандрівники) від кораблів і храм виповнюють благанням (М. Зеров); Андрій був трохи лінивий.., тілько любив він толокою робити в кумпанії (К. Гордієнко); Юзя перейняла їх коло хвіртки і пішла поряд з Даркою (Леся Українка); Шкаруба в садку, на лаві, побачив дівчину, підійшов і мовчки сів поруч (В. Собко); Марія часом допитливо поглядає на мене, ніяковіє і знов, понуривши погляд, іде опліч (О. Ільченко); Різнокольорові ліхтарики з'єдналися докупи, утворивши ніби повітряний ярус вогняних кавунів і динь (О. Досвітній); Дівчата кинули парубків, збились укупу (М. Коцюбинський); І вранішні зорі і доменні зорі Зливаються в небі моїм воєдино (Я. Шпорта); Він завше лаяв інородців, але на роздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом (В. Самійленко); Вчителеві нема як серця зірвати, то взяв та й шугнув усяку нечисть із села огулом (С. Васильченко).

толокою—толокою прислвник спльно гуртом незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови