ТОКОТАТИ

БИ́ТИСЯ(про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися),БИ́ТИрозм.,ПУЛЬСУВА́ТИ,СТУ́КАТИ,СТУКОТА́ТИ(СТУКОТІ́ТИ)підсил.,СТУГОНІ́ТИпідсил.,ГУ́ПАТИпідсил. розм. (про серце, кров — сильно битися);КОЛОТИ́ТИСЯ,КАЛАТА́ТИСЯ,КАЛАТА́ТИ,ТІ́ПАТИСЯ,ТРІ́ПАТИСЯ,ТРІ́ПАТИ,ТРІПОТА́ТИ(ТРІПОТІ́ТИ)підсил.,СТРЕПЕХА́ТИСЯрозм.,ТОВКТИ́СЯрозм.,ТОКОТА́ТИ(ТОКОТІ́ТИ)розм.,ША́РПАТИСЯ(про серце — сильно, прискорено або нерівно різкими поштовхами битися);ЗДРИГА́ТИСЯ,СІ́ПАТИСЯ,ТЬО́ХКАТИрозм.,ТЕ́НЬКАТИрозм. (про серце — сильно битися від страху, радості і т. ін). — Док.:сту́кнути,гу́пнути,ті́пнутися,трі́пну́тися,трі́пнути,стрепену́тися,стрепехну́тися,ша́рпну́тися,здригну́тися,сіпну́тися,тьо́хнути,те́нькнути. Ніколи, мабуть, історія не стискалась у такий химерний клубок, ніколи серця мільйонів не бились у такому наднапруженні (О. Довженко); Поки б'ється в жилах кров, ..нас все вперед веде любов! (В. Сосюра); Коло ока б'ють живчики (М. Коцюбинський); Її рука лежала у нього на чолі. Якась жилка гарячково пульсувала на скроні під її пальцями, і вона розуміла, що він живий (П. Дорошко); Думки шугали у Тасиній голові, кров стукала в скроні (Л. Дмитерко); В грудях стукотить серце, неначе хоче вискочити (І. Нечуй-Левицький); Дівчина озирається на всі боки і, чуючи, як гупає серце, підіймає.. обличчя до місяця (М. Стельмах); Небезпеки не було, але однаково в мене дуже колотилося серце і стукало щось у скронях (Л. Смілянський); Серце, — як не вискочить, — тіпається, шпарко ганяє гарячу кров по жилах (Панас Мирний); З переляку товклось йому в грудях серце, аж дух запирало (Л. Мартович); В руках у неї старий, жовтий лист. Пальці починають тремтіти, і серце сіпається в грудях (Ірина Вільде); Юрине серце тьохкає і підплигує в грудях, мов у порожнечі (Ю. Смолич). — Пор. 1.завмира́ти, 1.сі́патися.

СТУ́КАТИ(ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт),БИ́ТИ,СТУКОТА́ТИпідсил.,СТУКОТІ́ТИпідсил.,ГРЮ́КАТИпідсил.,ЦЮ́КАТИ,ТУ́КАТИрозм.,ТУТУ́КАТИпідсил. розм.,ТЮ́КАТИрозм.,КО́ВТАТИдіал.;ПОСТУ́КУВАТИ,ВИСТУ́КУВАТИ,ПРИСТУ́КУВАТИ(стукати розмірено або час від часу);ПРОСТУ́КУВАТИ(розміреним стуком перевіряти, досліджувати щось);БУБНИ́ТИрозм.,БУБОНІ́ТИрозм. (дрібно);ТОРОХТІ́ТИ,КАЛАТА́ТИ,БАРАБА́НИТИ,ТАРАБА́НИТИпідсил. розм.,ТОКОТА́ТИ(ТОКОТІ́ТИ)діал. (часто й гучно стукати);ГУ́ПАТИ,ГУПОТІ́ТИпідсил. розм.,ГЕ́ПАТИрозм.,БА́ХКАТИрозм.,БА́ХАТИрідше,БАБА́ХКАТИрозм.,БАБА́ХАТИрідше,ГА́ХКАТИрозм.,ГАМСЕЛИ́ТИфам.,ТРА́ХКАТИрозм.,ТРАХКОТІ́ТИпідсил. розм.,ТАРА́ХКАТИрозм.,ТАРАХКОТА́ТИ(ТАРАХКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТОРО́ХКАТИрозм.,ТОРОХКОТА́ТИ(ТОРОХКОТІ́ТИ)підсил. розм. (стукати з великою силою);СТУГОНІ́ТИрозм. (безперервно з великою силою);ЛОПОТА́ТИ(ЛОПОТІ́ТИ)(видаючи глухі звуки);ЦО́КАТИ(чимсь металевим). — Док.:посту́кати,сту́кнути,постукоті́ти,грю́кнути,цю́кнути,ту́кнути,тю́кнути,ви́стукати,пристукнути,просту́кати,гу́пнути,ге́пнути,ба́хнути,баба́хнути,га́хнути,тра́хнути,тара́хнути,торо́хнути,цокнути. Скільки раз намагався (єпископ) перервати ту мову і стукав патерицею об землю (Леся Українка); Бити в рейку, скликаючи на обід; — Чи ти швидко перестанеш стукотіти та бряжчати? (І. Нечуй-Левицький); — Ти пустопорожній фантазер! — рикнув Гризота, грюкаючи кулаком по столу (В. Речмедін); Дятли ще дужче тукать взялися (П. Тичина); Ремиґали корови, важко дихали та нечасто постукували ногами об короби чи ясла (Г. Епік); На рейках колеса вистукують дзвінко (І. Муратов); Він то білів, то червонів на обличчі і нервово бубнив пальцями по столу (П. Козланюк); Десь калатав у клепачку, скілько було сили, сторож (С. Васильченко); У шибки барабанив дощ (В. Гжицький); По токах гупають ціпи (О. Гончар); Молот гепає, сокира цюкає, а прядка хурчить (П. Панч); Об гарячі жерстяні дахи торохкали каштани, підплигували, як на жаровні, і падали на бруківку (Григорій Тютюнник); Стугонів, вицокував, мчав по рейках поїзд, гойдались вагони, заколисуючи бійців (І. Цюпа); Хвиля від хвилі лопотіли грубі дощові краплі в вікно (І. Франко). — Пор. 1.би́ти, 1.торохті́ти.

ЦО́КАТИ(утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів),КЛА́ЦАТИ,ЦОКОТА́ТИ(ЦОКОТІ́ТИ)підсил.,ЦО́РКАТИдіал.,ЦОРКОТА́ТИ(ЦОРКОТІ́ТИ)підсил. діал.;ВИЦО́КУВАТИрозм. (раз у раз, часто);ТІ́КАТИ(ТИ́КАТИ)розм.,ТА́КАТИрозм.,ТІКТА́КАТИрозм.,ТОКОТА́ТИ(ТОКОТІ́ТИ)підсил. розм. (про годинниковий механізм). — Док.:цо́кнути,процо́кати,кла́цнути,процокота́ти(процокоті́ти),цо́ркнути,ті́кнути,та́кнути. Цокав на стіні годинник (Ю. Мушкетик); Співуче цокотять по брукові підковані коні (М. Олійник); Мов вітер радісно шумить, вицокують мотори (В. Сосюра); Тихо-тихо в кімнаті, тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері (Г. Хоткевич); Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї (І. Франко); Гучно такав годинник у Тані на руці (Ю. Смолич); Одноманітно тіктакає годинник на стелі під самим сволоком (І. Чендей).

токотати—коче i токотти тить недок.i дал.i Розмрено й часто стукати. Битися калататися про серце....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
токотати—токотати дслово недоконаного виду дал....Орфографічний словник української мови
токота́ти—ТОКОТАТИ коче ТОКОТТИ тить недок. дал. Розмрено й часто стукати. Одного разу вн молотив. Цпи влад токотли по току тактак така! тактактака! Гр. II Нч пройшла. Токочуть ...Словник української мови в 11 томах
токотати—ТОКОТАТИ коче ТОКОТТИstrong тить недок. дал.Розмрено й часто стукати.Одного разу вн молотив. Цпи влад токотли по току тактак така! тактактака! Б. ГрнченкоНч пройшла. Ток...Словник української мови у 20 томах
токотати—коче em токотти тить недок. дал. Розмрено й часто стукати. Битися калататися про серце....Толковый словарь украинского языка