ТЛУМИТИ

БИ́ТИкого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь),ПОБИВА́ТИрозм. рідше,МІ́РЯТИкого, перев. чим, розм.,ПИСА́ТИперев. у що, по чому, розм.,ПО́ШТУВАТИкого, перев. чим, розм.,ПРИГОЩА́ТИ(ПРИГО́ЩУВАТИ)кого, перев. чим, розм.,ЧАСТУВА́ТИкого, перев. чим, розм.,ТЯ́ТИ(ТНУ́ТИ)рідше,ТРІ́СКАТИкого, перев. по чому або у що, чим, розм.,ГАМСЕ́ЛИТИпідсил. розм.,ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ГЕ́ПАТИпідсил. розм.,ГИЛИ́ТИпідсил. розм.,ГОЛО́МШИТИпідсил. розм.,ГРІ́ТИпідсил. розм.,ДАВА́ТИкому, перев. у що, по чому, підсил. розм.,ДУБА́СИТИпідсил. розм.,ДУ́ТИпідсил. розм.,ДУХОПЕ́ЛИТИпідсил. розм.,КОЛОШМА́ТИТИпідсил. розм.,КРЕСА́ТИпідсил. розм.,КРОПИ́ТИпідсил. розм.,ЛОКШИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПЦЮВА́ТИпідсил. розм.,ЛУШПА́РИТИпідсил. розм.,ЛУЩИ́ТИпідсил. розм.,МАНІ́ЖИТИпідсил. розм.,МІСИ́ТИпідсил. розм.,МОЛОТИ́ТИпідсил. розм.,МОСТИ́ТИпідсил. розм.,МОТЛОШИ́ТИпідсил. розм.,НАКЛАДА́ТИкому, підсил. розм.,ПЕРІ́ЩИТИпідсил. розм.,ПОЛОСКА́ТИперев. чим, підсил. розм.,ПОТЯГА́ТИ(ПОТЯ́ГУВАТИ)перев. чим, підсил. розм.,ПРА́ТИперев. чим. підсил. розм.,РЕПІ́ЖИТИпідсил. розм.,ПІ́ЖИТИпідсил. розм., рідше,САДИ́ТИперев. чим, підсил. розм.,СТРИ́ГТИкого, перев. чим, по чому, підсил. розм.,ТІ́ПАТИпідсил. розм.,ТЛУМИ́ТИпідсил. розм.,ТОВКМА́ЧИТИпідсил. розм.,ТОВКТИ́підсил. розм.,ТОЛОЧИ́ТИпідсил. розм.,ТРОЩИ́ТИпідсил. розм.,ЧЕСА́ТИперев. чим, підсил. розм.,ЧОВПТИ́підсил. розм.,ЧУ́ХРАТИпідсил. розм.,ШКВА́РИТИперев. чим, підсил. розм.,ШМАТУВА́ТИпідсил. розм.,ШПА́РИТИперев. чим, підсил. розм.,МО́РСКАТИпідсил. розм., рідко,БА́НИТИпідсил. діал.,ВАЛИ́ТИпідсил. діал.,МОЛОСУВА́ТИпідсил. діал.,ПРАСУВА́ТИпідсил. діал.;ОБКЛАДА́ТИрозм.,ОКЛАДА́ТИрозм. (кого, перев. чим — бити кругом, по всій поверхні);СИ́ПАТИкому, перев. що, розм. (часто);ПІДДАВА́ТИчим, розм. (звичайно знизу вгору);ВІДВА́ЖУВАТИкому, що або чим, розм.,ЗАТО́ПЛЮВАТИкому, в що, підсил. вульг.,ОГРІВА́ТИкого, перев. чим, підсил. розм.,ОПЕРІ́ЗУВАТИкого, перев. чим, підсил. розм.,ОПЕРІ́ЩУВАТИкого, перев. чим, підсил., розм.,ЗАЦІ́ДЖУВАТИкому в що, підсил. вульг. (про окремі удари);КУЛА́ЧИТИрозм. (бити кулаком, кулаками);СТУСУВА́ТИрозм.,ТАСУВА́ТИрозм.,ТУ́ЗАТИ(ТУСА́ТИ)розм. (бити, штовхаючи чим-небудь — звичайно кулаком або ногою);ЧУ́БИТИрозм. (бити, хапаючи за чуба, волосся, а також бити взагалі);ВИТЯГА́ТИ(ВИТЯ́ГУВАТИ)розм. (чим — протягуючи по тілу);ШЛЬО́ПАТИрозм. (злегка бити рукою, долонею, перев. дітей);ПОЛОСУВА́ТИрозм. (залишаючи сліди, рубці у вигляді смуг);ГУЛЯ́ТИпо кому-чому, підсил. розм. (про знаряддя побоїв). Вибачайте, що не вивчив, Бо й мене хоч били, Добре били, а багато Дечому навчили!! (Т. Шевченко); Узяв батько сина побивати, взяла мати тяжко дорікати (В. Стефаник); Андрій міряв лозиною то одного, то другого (С. Васильченко); Кричить (ісправник), біга, мов несамовитий. Яременка в пику пише (Т. Шевченко); — Досить мені, що старший десь воює, а батька старого тут нагаями поштують! (І. Цюпа); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (А. Хижняк); Іван тяв перший, просто в чоло (М. Коцюбинський); Вона не тріскала доньку ложкою по лобі.., а сумирно зітхала (М. Стельмах); — Разом тих панів мостивих, добрим гуртом будете так сильно лупцювати, так дуже духопелити... — Гамселити, — підказав Покиван. — Товкмачити, — підказали з юрби. — Дубасити! — Гріти! Періщити! — Гатити! Молотити! Дубцювати! — Хворостити! Хвоїти! Шпарити! Чухрати! — Окладати! Банити! Пужити! Шмагати! — Трощити! — Гепати! Гилити! Голомшити! Кулачити! Маніжити! Локшити! Потрошити! (О. Ільченко); Павло Гречаний, у подертій сорочці і з розбитою бровою, гатив розкуркулених направо й наліво (Григорій Тютюнник); — Давайте всім і в ніс і в уси (І. Котляревський); Вони налітали один на одного, одскакували, падали, вертілися по землі, схоплювались і знову дубасили один одного (Г. Коцюба); — Плітьми мене, шельму, дути! Козацькими нагаями пороти!.. — скрикнув Довбня (Панас Мирний); (Андрій:) То ж хулігани! Обізлилися на Арсена, а підстерегли мене і... давай колошматить. Ледве вирвався! (З. Мороз); Батько зняв із себе пояса, склав його вдвоє і — стій і дивися — кропив Мефодя (Б. Харчук); Як назбігалося людей!.. Давай локшити вовка (О. Іваненко); Голова й десяцький перелякались... Вони думали, що з-під мосту вискакують дідьки та луплять їх по спині (І. Нечуй-Левицький); — Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив (О. Довженко); А малеча-хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили (А. Головко); Вони (борці) попускалися один одного і розпирслися по кутах, але капрал не переставав лущити їх держаком, куди тільки міг засягнути (І. Франко); Часто й густо батько його маніжив за це (Панас Мирний); А дрібнота Уже за порогом як кинеться по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити (Т. Шевченко); (Гаврило:) Братія запорозька, хто з вас не пропивав у житті своєму штанів і сорочок, нехай той бере кия і починає мене, грішного, молотити (О. Корнійчук); Ох же ж і мостили їх (панів)! Ой, по тім'ю стукали! На наших гвинтівочках чукикали, чукали (П. Тичина); Витарабанившися (вилізши) на Сука, толочив (Лемко) його ногами, як баба капусту в бочці або жвавий парубок сіно на оборозі, мотлошив бідака (С. Ковалів); Демонстранти змішались і тікали. Їх наздоганяли, накладали в потилицю, накручували вуха (Ю. Смолич); Не добігши одне до одного, вони (півні) злітають угору, ..відчайдушно періщать один одного розчепіреними крильми (Є. Гуцало); Хлопець зривається бігти до корів, за ним конем економ, полоще його нагаєм (С. Васильченко); Потягає (вартовий) його кілька разів тройчаткою, той хрипить, заціпивши зуби (Леся Українка); На його руках, плечах і ногах сиділи три сильні драби, а два інші прали канчуками (І. Франко); Ауер налетів на нього і почав чесати шомполом вздовж і впоперек. Пальоха вигинався, ховав голову, нахилявся вперед. А Ауер товк його ногами, чимдуж репіжив, поки припер до стіни (А. Хижняк); Колісник гукав.., аж вікна бряжчали, за що його кума раз по раз садила кулаком у спину (Панас Мирний); Він був страшніший од сержанта, Бо всіх за все по спині стриг (І. Котляревський); — А Мартина торік не тіпав на леваді той паршивий Комлик? Спасибі, люди розборонили, а то на місці поклав би... (Г. Коска); — Серце б'ється, живий, — відповів перший. — Видно, гадюки ті ногами його товкли: весь одяг і обличчя в піску (Ю. Шовкопляс); Хазяйка видалась мені справжнісінькою відьмою. Щоранку вона трощить дітей чим попало (П. Колесник); Човпуть його, мов дурного (Номис); Хомиха кожен день свого Хому чухрала (Л. Боровиковський); Ядзя лежала на землі, а верх неї Катруся і зі всіх боків обкладала її кулаками (Н. Кобринська); — Жерти так умієте? — і шпурляла (мачуха) якоюсь ломакою услід за чоловіком, а пасербиці сипала запотиличниками (Г. Хоткевич); Корж методично відважував йому замашні стусани (З. Тулуб); Юра розмахується і з усієї сили затоплює Васюті в пику так, що Васюта падає (Ю. Смолич); Старий, побачивши Свирида і сина, мовчки стає проти них, мовчки підіймає палицю і огріває нею Тимофія по плечі (М. Стельмах); Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його.. стусувать (О. Стороженко); Жандарми кинулись гуртом на матроса. Вони схопили його, .. почали тасувати кулаками й ногами (О. Досвітній); Добре зодягнений воєводський дозорець.. ногами тусав якусь дівчину (І. Ле); — Ми Галю від того шибеника (Василя) одняли. Надушив її та й чубить (Панас Мирний); Козак.. бере в руки кий і витягає ним по плечах свого ж товариша, коли він чим завинив (П. Панч); Він не чув, як по спині гуляв З усіх сил володарський канчук (П. Грабовський). — Пор. 1.поби́ти, 2.уда́рити, 1.шмага́ти, 1.штовха́ти.

ЗАГЛУША́ТИ(робити звук нечутним або менш чутним),ЗАГЛУ́ШУВАТИ,ГЛУШИ́ТИ,ПРИГЛУ́ШУВАТИ,ПРИТИ́ШУВАТИ,ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ,ПРИТЛУМЛЯ́ТИрозм.,ТЛУМИ́ТИрідше,ПРИГОЛО́МШУВАТИрідко;ЗАБИВА́ТИ,ПОКРИВА́ТИ,ПЕРЕКРИВА́ТИ,ПЕРЕБИВА́ТИ,ПЕРЕКРИ́КУВАТИ(один звук іншим). — Док.:заглуши́ти,приглуши́ти,прити́шити,притлуми́ти,затлуми́ти,приголо́мшити,заби́ти,покри́ти,перекри́ти,переби́ти,перекрича́ти. Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів (М. Коцюбинський); Охрім ішов тихими коридорами, по чистих пухнастих килимах, що заглушували кроки (В. Кучер); Вітер не давав говорити, — він викрадав слова, уривав фрази, глушив або перекручував звуки розмови (М. Трублаїні); Туман приглушував звуки. Бійці йшли безшумно, немов тіні (Я. Качура); Леле! Хвиля тлумить крик рибалки гучний (Леся Українка); Літній вечір спускався сивим соколом додолу, прохолоджував зрошених потом бадіків, приголомшував співи .. пастухів (Марко Черемшина); Як грюкне з шести гармат вибух — громом забив враз його голос (М. Старицький); Крики гайвороння покривали всі інші голоси надвечірнього степу (О. Ільченко); Говорила Антоніна Петрівна, й голос її, глибокий, оксамитовий, перекривав легенький гамір за столом (Є. Гуцало); Гук оркестру зверху на бульварі перебивав гук музик внизу, коло літнього театру (І. Нечуй-Левицький).

ПОДОЛА́ТИ(пересилити в собі якесь почуття, переживання),ЗДОЛА́ТИ,ЗАГЛУШИ́ТИ,ПОДАВИ́ТИ,ЗАТЛУМИ́ТИрозм.,ПОДОЛІ́ТИдіал.;ПРИГЛУШИ́ТИ,ПРИТЛУМИ́ТИрозм. (змусити себе менше переживати щось). — Недок.:дола́ти,подо́луватирідкоглуши́ти,заглушувати,подавля́ти,тлуми́ти,приглу́шувати(приглушати),притлу́млювати(притлумляти). Ти, подолавши сон і втому, Нарешті викінчиш свій вірш (С. Олійник); Безсонної, важкої ночі наче й не було; як завжди, він знайшов у собі силу і здолав утому (Н. Рибак); — Відчуваю, що гидку справу роблю, а якась шаленість, азарт, древня засліпленість заглушили сумління (О. Бердник); Максим зітхнув, намагаючись подавити нервове збудження, заспокоїти себе (І. Цюпа); Ні, годі! я не можу обернутися в покірну машину, як ота швачка, і затлумити в собі всі поривання (Леся Українка); Увесь поріг було зіллю дрібними слізьми, довідуючись у свого серця, чим подоліти своє горе (Ганна Барвінок); Він нічого не відповів. І вже згодом, приглушивши перше відчуття голоду, поспитав, коли вона гадає вертатися додому (Г. Коцюба); Коли під лісом стрекотнув кулемет, це здалось несподіванкою; а за мить, притлумивши й подив, і раптову тривогу, й неминучий страх, — полегкість, мало не радість, зметнулася: "Тепер принаймні все ясно!" (Н. Тихий).

СТРИ́МУВАТИ(про почуття, переживання, біль і т. ін. — не давати виявлятися повною мірою),ГАМУВА́ТИ,УГАМО́ВУВАТИ(ВГАМО́ВУВАТИ),ПОГАМО́ВУВАТИ,ПРИГАМО́ВУВАТИ,ТАМУВА́ТИ,ЗАТАМО́ВУВАТИ,УТАМО́ВУВАТИ(ВТАМО́ВУВАТИ)рідше,ГЛУШИ́ТИ,ЗАГЛУША́ТИ,ЗАГЛУ́ШУВАТИ,ПРИГЛУ́ШУВАТИ(ПРИГЛУША́ТИ),ГАСИ́ТИ,ЗГАША́ТИ,ПРИГАШАТИ(ПРИГА́ШУВАТИ),УГАША́ТИ(ВГАША́ТИ),БОРО́ТИ,ПЕРЕБО́РЮВАТИ,БОРО́ТИСЯз чим,ПРИБО́РКУВАТИ,ДАВИ́ТИ,ПРИДА́ВЛЮВАТИ,ДУШИ́ТИ,ПРИДУ́ШУВАТИ,ЗГНІ́ЧУВАТИ,УДЕ́РЖУВАТИ(ВДЕ́РЖУВАТИ),ЗДЕ́РЖУВАТИрозм.,УПИНЯ́ТИ(ВПИНЯ́ТИ)розм.,ТЛУМИ́ТИрозм.,ЗАТИСКА́ТИрідше,ЗАТИ́СКУВАТИрідше. — Док.:стри́мати,загамува́ти,угамува́ти(вгамува́ти),погамува́ти,пригамува́ти,затамува́ти,утамува́ти(втамува́ти),заглуши́ти,приглуши́ти,загаси́ти,згаси́ти,пригаси́ти,угаси́ти(вгаси́ти),переборо́ти,прибо́ркати,подави́ти,придави́ти,удуши́ти(вдуши́ти),придуши́ти,згніти́ти,уде́ржати(вде́ржати),зде́ржати,упини́ти(впини́ти),затлуми́ти,стлуми́ти,зати́снути,проковтну́тиіз сл. образа, докір і т. ін. (не відповісти на щось образливе, неприємне). — Вишкребок! Злидень з битого шляху! .. Ці слова, мов батоги, періщать парубка, він ледве стримує гнів (М. Стельмах); Люди вигадали поминки, щоб клопотами гамувати біль, щоб за сутнім утекти від померлого (Ю. Мушкетик); Захар.. привітався за обидві руки, ніяк не вгамовуючи свого здивування, навіть хвилювання (І. Ле); Василеві закортіло тої ж миті розбудити всіх.. Та він погамував те своє бажання, але вже до ранку не заснув (П. Загребельний); Хлопець забув про рани, спохвату махнув рукою, охнув, прикусив губу, тамуючи біль (С. Журахович); Я слухала уважно, затамувавши подих (М. Чабанівський); Він ніяк не міг втамувати тремтіння (О. Бойченко); Хвиля обурення глушить усе, що він збудив у мені своїми словами (В. Речмедін); Мої думоньки безсилі Стома заглуша (П. Грабовський); Бажання мати добрі гроші приглушувало в ньому тимчасовий острах і нерішучість (А. Шиян); Вона (баба), її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Я зумів чуття згасить І крихти щастя не просить (С. Крижанівський); Згадай в пустині, Далеко над морем, Свого друга веселого, Як він горе боре (Т. Шевченко); Дружина припадає до подушки, борючись зі сном (М. Стельмах); — Ні, ні! — без жалю давив я у собі всякий протест, — ніяких думок! (С. Васильченко); Намагалась (Юля) подавити в собі згадки про хлопця (О. Донченко); Згнічуючи своє кохання, не довго змогла вона держати гору над своєю романтичною вдачею (Ганна Барвінок); Галя.., хоч і плакала, але тихо, силкуючися вдержувати сльози (Б. Грінченко); Жінка зробила зусилля, впинила в собі плач (С. Васильченко); (Прісцілла:) То стогін болю. Я його тлумила, поки могла (Леся Українка); Я затискав у серці муку (М. Рильський).

тлумити—млю миш мн.i тлумлять недок.i перех.i Знищувати нвечити. Те саме що заглушати. перен. Тамувати угамовувати почуття. розм. Те саме що бити лупцювати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тлумити—тлумити бити товкти м ср ст валити...Лексикон львівський
тлумити—тлумити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
тлумити—Товпитися придушувати [I]...Словник з творів Івана Франка
тлумити—Давити подавляти вгамовувати душити...Словник застарілих та маловживаних слів
тлумити—див.em нищити...Словник синонімів Вусика
тлуми́ти—ТЛУМИТИ млю миш мн. тлумлять недок. перех. . Знищувати нвечити. . Те саме що заглушати. Леле! Хвиля тлумить крик рибалки гучний Л. Укр. IV перен. Тамувати угамовувати ...Словник української мови в 11 томах
тлумити—ТЛУМИТИ млю миш мн. тлумлять недок. кого що. Знищувати нвечити. Те саме що заглушати.Леле! Хвиля тлумить крик рибалки гучний Леся Укранка перен. Тамувати угамовувати почу...Словник української мови у 20 томах
тлумити—млю миш мн. тлумлять недок. перех. Знищувати нвечити. Те саме що заглушати. перен. Тамувати угамовувати почуття. розм. Те саме що бити лупцювати....Толковый словарь украинского языка
тлумити—[tumyty]...Українсько-польський словник