Словник синонімів української мови

ТЕРМОСИТИ

М'Я́ТИ(стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу);РОЗМИНА́ТИ(робити м'яким);ПРОМИНА́ТИ(дуже добре);ЖМА́КАТИ,ЖМАКУВА́ТИ,ЖУ́ЖМИТИрозм. (захоплюючи, здавлюючи щось, деформувати його);ПІДМИНА́ТИ(притискаючи, згинаючи чимсь важким);ПРИМИНА́ТИ(трохи);БГА́ТИ,МЕ́РВИТИдіал. (стискаючи в руках, скручуючи щось);ТЕРЕБИ́ТИрозм.,ТЕРМОСИ́ТИ(ТЕРМОСУВА́ТИ)розм. (перебираючи пальцями). — Док.:зім'я́ти,пом'я́ти,розім'я́ти,пром'я́ти,пожма́кати,зіжма́кати(зжма́кати),пожмакува́ти,зжу́жмити,підім'я́ти,прим'я́ти,зібга́ти,побга́ти. Данько взяв із горнятка відталу грудку і, розглядаючи, поволі став м'яти, розминати її в пальцях (О. Гончар); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в руках, боязно поглядала в зал (М. Чабанівський); .- Щасти вам доля, хлопці. Не забувайте моєї господи. Як нема моїх синочків, хоч на чужих подивлюся. — І, низько нахиливши голову, пішла до хати, жмакуючи рукавом підібраний хвартух (М. Стельмах); Він ішов швидко, підминаючи ногами шорстке бадилля кукурудзи (М. Чабанівський); Олександра подалась на два ступені наперед і вклонилась старшині, бгаючи в руках червону хусточку (М. Коцюбинський); — Мудрий Федір Йосипович.. Все на нас покладає. — Звичайно, звичайно... На кого ж більше, — розгублено промимрив Сіренко, нервово мервлячи свою ріденьку борідку (М. Ю. Тарнавський); Аркадій Петрович теребив в руці серветку (М. Коцюбинський); Стяг (Івонька) свою облуплену шапку з голови й, термосячи її в руках, став жалібно просити (Грицько Григоренко).

РОЗБУДИ́ТИ(перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися),ПРОБУДИ́ТИ,ПІДНЯ́ТИ(ПІДІЙНЯ́ТИ),РОЗБУ́РКАТИрозм.,ПРОБУ́РКАТИрозм.,ПРОКИ́НУТИрозм.;ДОБУДИ́ТИСЯрозм. (після певних зусиль);РОЗШТОВХА́ТИрозм.,РОЗТЕРМО́СИТИрозм.,РОЗТО́РСАТИрозм. (смикаючи, штовхаючи). — Недок.:буди́ти,розбу́джувати,розбуджа́тирідкопробу́джувати,пробуджа́ти,підніма́ти(підійма́ти),розбу́ркувати,пробу́ркувати,прокида́ти,розшто́вхувати,термо́сити. Почали півні співати — розбудили. Устала я (Панас Мирний); Мати пробудила його, коли жінка вийшла доїти корову (М. Томчаній); До схід сонця підняв Гаркуша людей на сінокіс (О. Гончар); — Розбуркай дівчат і Охріма.. Тікати треба, — наказувала пані Баличина (З. Тулуб); З того німого забуття, з того очевидячного сну пробуркав його .. регіт і біганина дівчат (Панас Мирний); Цілу ніч прокидало Христю материне тяжке зітхання (Панас Мирний); Господарка мало не повибивала шибок, доки докликалася та добудилася свого чоловіка (Л. Яновська); — Нечипоре, вставай коней напувати, — розштовхував конюх свого сусіда (Григорій Тютюнник); — Вставай, вставай, літ проспиш, — розтермосив він свого друга (В. Собко).

СМИ́КАТИ(тягнути рвучкими рухами),ША́РПАТИ,СІ́ПАТИ,ТО́РСАТИ,ТО́РГАТИ,ТОРИГАТИдіал.,ТЕРМОСИТИ,ТЯГА́ТИ,СКУ́БТИ,СКУ́БАТИ,ДЕ́РТИпідсил.,ДРА́ТИпідсил.,РВА́ТИпідсил.,МИ́КАТИдіал. (перев. за волосся, вуха — до болю);ВИСМИ́КУВАТИ(з чогось, частинами). — Док.:посми́кати,смикну́ти,смикону́типідсил.шарпну́ти,шарпону́типідсил.сіпнути,сіпону́типідсил.торсону́типідсил.то́ргнути,торгону́типідсил.термосну́типідсилпотягну́ти,потягти́,скубну́ти,скубону́типідсил.ускубну́ти(вскубну́ти),рвону́типідсил.ви́смикнути. Січкар хватає рукою хвилястий чуб парубчака, смикає і сміється (М. Стельмах); — Но! — гукнув знову Яким, смикнувши сердито за віжки (Панас Мирний); Вітер шарпав поли шинелей (З. Тулуб); Пісковий уже шарпнув дверима, відчинив їх (І. Ле); Старі люди сіпають Бондарівну за рукав, щось шепочуть їй злякано на ухо (С. Васильченко); Чую спросоння, щось дверима торгає (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); Зі мною тут говорили, як з дорослим, і не тільки не тягали за вуха, а й не лаяли за мій вчинок (Л. Смілянський); Сплеснула (мати) руками й стала його лаяти та за вуха скубти (Грицько Григоренко); Випливає з води мати, Сяде по тім боці.. Мовчки дивиться на сей бік, Рве на собі коси (Т. Шевченко); — Гей люди добрі, за що мні так Бог покарав, — плеснув долонями і став микати собі чупер (Марко Черемшина).

ТРЯСТИ́(швидко й рвучко штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік),ТРУСИ́ТИ,СТРУ́ШУВАТИ,ТІ́ПАТИ,ПОТРЯСА́ТИ,ТО́РСАТИрозм.,ТЕРМО́СИТИ(ТЕРМОСУВА́ТИ)розм.,ТЕЛЕ́ПАТИдіал.,ТРІ́ПАТИрідко,ТЕЛІПА́ТИрідко,ТЕРЕБИ́ТИрідко,ТАРСУВА́ТИрідко;СТРЯСА́ТИ(сильно). — Док.:трясну́ти,потрясти,трусну́ти,тіпнути,торсону́ти,термосну́ти,телепнути,трі́пнути,теліпну́ти,стрясти́,струси́ти. — Куди ти сунешся на мою голову! — крикнув Лаврін і почав трясти драбину (І. Нечуй-Левицький); Витягли Федора з гузиря, положили на рядно і почали трусити (Панас Мирний); Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців (Ю. Смолич); Плакав Петько, тіпаючи колиску, плакала дитина (С. Васильченко); Чепіга кілька разів заспокійливо потрясав булавою, щоб пригасити розбурхані пристрасті (С. Добровольський); Торсає він воза, аж в мене кістки торохтять (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); — Де гроші? — щосили верескнув драб, телепаючи князем (І. Франко); Бодай тебе, дівчинонько, сім раз дідько тріпав, така нічка темненькая, я до тебе сліпав (коломийка); Обома руками він .. теліпав свойого помічника, як грушу (І. Франко); Почали ми його знову теребити. Аж уже й піт нас проймає (Г. Хоткевич); Вони давай його тарсувати (Словник Б. Грінченка); Калитка осатанів, тіпався, посинів, стрясав дужими кулаками (К. Гордієнко).

ХИТА́ТИщо, чим (надавати чому-небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз),ВИХИ́ТУВАТИ,ХИЛИТА́ТИ,КОЛИХА́ТИ,КОЛИСА́ТИ,КОЛИВА́ТИ,ГОЙДА́ТИ,ТЕЛІПА́ТИрозм.,ТІ́ПАТИрозм.,ХИБА́ТИрозм.,ХИЛЯ́ТИрозм.,ТЕРМОСИТИрозм.,МЕТА́ТИрозм.;КАЧА́ТИрозм. (на воді). — Док.:хитну́ти,хилитну́ти,колихну́ти,колиснути,коливну́ти,метну́ти,похитну́ти,схитну́ти. Хвиля хитає комиші, вішає на кореневища верболозів лиштви білої піни (Григорій Тютюнник); Юра вмощується в рогатині, немов у кріслі... Вітер ніжно хилитає його сюди і туди (Ю. Смолич); Плине білий човник, хвилечка колише, хвилечка гойдає (Леся Українка); Легенький вітерець колисав плюмажі над високими ківерами (Н. Рибак); Тихі вітри коливали дзвоники, і вони дзвеніли й розливали в небі райські мотиви (І. Нечуй-Левицький); Дивлюсь — бреде він із школи сердитий, на товаришів ніякої уваги не звертає, теліпає сумкою з книжками (О. Донченко); Поміж другими й старий дяк тіпає головою (Панас Мирний); Гуцули.. збилися такою лавою, що нею хиляло, як хвилею на морі (Г. Хоткевич); Крім шуму бурі, що термосила могутніми коронами дуба, не чути було нічого (І. Франко); Чути лише плюскіт дощу, дзюрчання струмків та глухий шум дерев, що їх безжально метає вітер, січе дощ (А. Шиян); (Геннадій:) Як їх не качає, як не стукаються вони під час шторму, а голова не болить! (З. Мороз); Тихо шуміли вікові ялини, мрійно похитуючи обважнілими верхівками в сліпучо-білих снігових шапках (Я. Качура); Вітер тихенько погойдує хвою (Я. Шпорта).

  1. термоситиошу осиш недок.i перех.i i неперех.i розм.i Трясти смикати шарпати. Торгати трпати. рдкоi. Те саме що теребити ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. термосититермосити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. термосититермоситиstrong дергать трясти [Ф]...Словник з творів Івана Франка
  4. термосититрясти...Словник лемківскої говірки
  5. термоситидив.em рвати тягти...Словник синонімів Вусика
  6. термо́ситиТЕРМОСИТИ ошу осиш недок. перех. неперех. розм. . Трясти смикати шарпати. Люди задеревли а ван термосив жнкою як би не мав уже гадки пустити живу з рук Стеф. Кузьма ...Словник української мови в 11 томах
  7. термоситиТЕРМОСИТИ ошу осиш недок. кого що без прям. дод. розм. Трясти смикати шарпати.Люди задеревли а ван термосив жнкою як би не мав уже гадки пустити живу з рук В. Стефаник...Словник української мови у 20 томах
  8. термоситиошу осиш недок. перех. em неперех. розм. Трясти смикати шарпати. Торгати трпати. рдкоem. Те саме що теребити ....Толковый словарь украинского языка
  9. термоситиTo tousle to harass to worry to pull about...Українсько-англійський словник
  10. термоситикатурхаць...Українсько-білоруський словник II
  11. термоситиКатурхаць...Українсько-білоруський словник II
  12. термоситикатурхаць...Українсько-білоруський словник
  13. термосититормошить теребить трясти толчками волосы трепать...Українсько-російський словник