СІРОМА

БІДНО́ТА́(збірн. — бідні люди),БІДО́ТАрозм.,БІДНЯ́ЦТВОрозм.,ЗЛИДО́ТАпідсил.,ЗЛИДНЯ́зневажл. рідше,ГОЛО́ТАзаст.,ГОЛЬзаст. зневажл.,ГОЛЬТІПА́заст. зневажл., рідше,СІРО́МАзаст.,СІРОМА́ШНЯзаст. рідко,БІДА́ЦТВОрідко,ХАРПА́ЦТВОрідко. Пропливали будинки заможних жителів і халупи ткачів та іншої бідноти (П. Кочура); І теє жадання якесь невимовне, Неначеб хотілось все вгору летіть, ..Де лиха немає, біднота не стогне, Де нічого серцю боліть і щеміть (В. Самійленко); І очолив він разом з тодішнім юнаком Яковом Кізкою бідняцтво з Підлісся та й з інших частин села (Є. Кротевич); Вона ж (дівчина) тут всю землю в хазяїв забрала та злидоті передала (Ю. Збанацький); Він ще випив і продовжував: — Сашку свою викинь з голови. Злидня і обратно ж гола, як бубон (Є. Кравченко); Байраки-яри кишать голотою. Серед темної ночі палали заграви (А. Головко); Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (М. Чернявський); Голик всю звільнив сірому, Волю дав трудівникам, Бідакам і кріпакам (Л. Первомайський); Пуд золота, даний од сили багатства, Не може рівняться з дрібком од харпацтва (А. Кримський). — Пор.бідня́к.

БІДНЯ́К(бідна, убога людина),БІ́ДНИЙ,УБО́ГИЙ(ВБО́ГИЙ),БІДА́Крозм.,БІДА́Ррозм.,НЕІМУ́ЩИЙкнижн., заст.,ЗЛИ́ДАРпідсил.,ЗЛИ́ДЕНЬпідсил. розм.,НУЖДА́Рпідсил. розм.,ГО́ЛИЙпідсил. рідше,ЖЕБРА́Кзневажл.,СТА́РЕЦЬзневажл.,ГОЛОДРА́НЕЦЬзневажл.,ГОЛЬТІПА́КА(ГУЛЬТІПА́КА)зневажл.,БЕЗШТА́НЬКОзневажл.,ГОЛОШТА́ННИК(ГОЛОШТА́Н)(ГОЛОШТА́НЕЦЬ)(ГОЛОШТА́НЬКО)зневажл.,ОБІ́РВАНЕЦЬзневажл.,ОБІ́ДРАНЕЦЬзневажл.,ОБША́РПАНЕЦЬзневажл.,ХАРПА́Кзневажл.,ШАРПА́Кзневажл.,ЗЛИДО́ТАлайл.,НЕТЯ́ГАзаст.,НИ́ЩИЙзаст.,СІРО́МАзаст.,СІРОМА́ХАзаст.,ГОЛЯ́Кзаст. зневажл.,ЛА́НЕЦЬзаст. зневажл.,СІРЯ́Кзаст. зневажл.,ЛИЧА́Кзаст. зневажл.,КОСТОГРИ́З(КОСТОГРИ́ЗА)заст. зневажл.,КАПА́РНИКзах.,ГОЛОДРА́БЕЦЬдіал. зневажл.,ЛАЙДА́Кдіал. зневажл.,МІЗЕРА́Кдіал. зневажл.,ПА́УПЕРкнижн. Бідняки потіють, а пани з того жиріють (прислів'я); Серед бідних ще, правда, зустрінеш співчуття (О. Гончар); Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі (І. Котляревський); Він у сім'ї був п'ятий син, Бо бідакам щастить на діти (М. Рильський); Конфісковане глитайське майно звозили до сільської ради, де дід Улян Хвалений розподіляв його поміж бідарів (В. Логвиненко); Прийди ж до нього у нужді, проси голодний сухаря, неімущий свитини — єй! і сухаря не дасть, і за руку виведе з хати, коли ще й у потилицю не стукне (Г. Квітка-Основ'яненко); Пригадалося, як бідував його батько, — вічний злидар і наймит (О. Гуреїв); — І в мене, Мар'яно, нічого нема. Я такий же злидень, як ти! (М. Стельмах); Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора. Харпаки, злидні! (М. Коцюбинський); Чому блиском, жаром душі не дозволено мені огріти, окрасити життя тих мас нуждарів..? (У. Кравченко); До волі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі (П. Тичина); — Тебе хотять (хочуть) сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (І. Нечуй-Левицький); — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... Кажу, наймай (Гафійку), каятимешся потім (М. Коцюбинський); — Гей ви, хлопи, голодранці, безштаньки, торботруси! — крикнув Самійло Лащ, вискочивши наперед на коні. — Гайда на панщину! Гайда до свиней! (І. Нечуй-Левицький); — Маріє Іванівно? Що за пасаж! На возі! В товаристві цих гольтіпак? (О. Полторацький); — Я, синку, не тутешній, а з Росії родом. А тоді нашому братові, селянинові, скрізь однаково трудно жилось... Ну от і послав мене батько сюди, у Кривий Ріг, разом з іншими такими самими голоштанниками (Д. Ткач); — Геть, голоштанці! — ревли вони (майстри) (З. Тулуб); "Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом, як циган сонцем", тоскні і лихі думки підігрівають злобу (у Митрофана) (М. Стельмах); — Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями. Під такі палати вона під'їхала б з діжками, рогачами! (І. Нечуй-Левицький); Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: "Обшарпанець ти, і батько в тебе тільки Крути-Гаврило, а мій — начальник, кишне твого старого чорта з роботи, тільки пух полетить" (І. Сенченко); Чому ніщо не пливе до рук? Чому я шарпак, злидар? (Б. Харчук); — Тобі землі забажалося, чортова злидота, ну та на, получай! — і, заграбаставши в жменю землі, почали (бандити) набивати нею Ониськові рота... (І. Цюпа); Велика честь усякому нетязі Кармелюком стати (В. Кучер); — Лихо, Христе, за таким заміжжям. Коли б знала, краще з посліднім нищим зв'язалася, ніж з ним (Панас Мирний); У широкім степу в бою поліг він головою. З тисячами інших сіром (А. Головко); А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля, Мов дитинка (Т. Шевченко); Збиралася на раду найвідчайдушніша частина козацького товариства — сірома, безхалупні голяки, з якими начальству найважче було про що-небудь домовитись (С. Добровольський); "Перші, кажуть, любощі — дурниця... А прохолоне серце, підуть докори та перекори: ланець, голодранець!.." (Панас Мирний); Сказали б просто — дурень лає За те, що сам крепак, Неодукований сіряк (Т. Шевченко); (Чичеря:) Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця на віддам (І. Карпенко-Карий); — Я лайдак. Пропив усе до нитки. І полотно пропив (В. Стефаник).

НЕЩА́СНИЙу знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.),НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ,НЕЩА́СНИКрозм.,БЕЗТАЛА́ННИК,БІДОЛА́ШНИЙрозм.,БІДОЛА́ХАрозм.,БІДНЯ́ГАрозм.,БІДА́Крозм. рідше,СЕРДЕ́ШНИЙрозм.,СЕРДЕ́ГАрозм.,НЕБОРА́К(НЕБОРА́КА)розм.,СІРО́МАрозм.,СІРОМА́ХАрозм.,ПОБІДЕ́ННИКзаст.,НЕ́БІ́Жзаст.,ТІМА́ХАзаст.,САРА́КАдіал.,ЛЕБЕДА́ХАдіал. (людина, що викликає до себе співчуття, жаль);ГОРОПА́ХАрозм. (людина, що постійно живе в горі, біді). Нещасні... Понівечили обом життя. За віщо? В ім'я чого?.. Прокляте панське кодло! (В. Шевчук); Тільки деякі нещасливці закривають лице руками і в гіркому розпачі стогнуть... (Леся Українка); Ми чекаємо-ждемо: чи смерть, чи воля бідолашним буде (Марко Вовчок); Дітей аж осьмеро в бідняги є. А всі дрібні. Вдягти би, згодувати, — І родичам аж голова з тим схне (сохне) (І. Франко); Були вони голі, хоч вік свій робили, В лахмітті старчачім сердеги ходили (П. Грабовський); Недавно, недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав; Замовк неборака, сиротами кинув І гори, і море, де перше витав (Т. Шевченко); — Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (О. Довженко); — Проспівав ти літо боже, .. А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! (Л. Глібов); Знайшли Ентелла-сіромаху, Що він під тином гарно спав; Сього сердечного тімаху Будити стали, щоб устав (І. Котляревський); Він був одвічним наймитом, оцей.. горопаха Климко (О. Ільченко). — Пор.невда́ха.

сірома—мен. чол. роду жив. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
сірома—и. ч. i розм. ж. Незаможна людина бдняк. Нещасна людина що виклика спвчуття бдолаха. ж. збрн. ст. Козацька бднота на Запорзькй Сч голота. перев. зневажл. Незаможн люди ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сіро́ма—срома сромаха козацька бднота на Запорозькй Сч голота взагап незаможна людина бдняк також бдолаха. Спочатку пдходила старшина потм значне козацтво за ними прост козаки...Жайворонок. Знаки української етнокультури
сірома—срома менник чоловчого або жночого роду стота бдна людина срома менник жночого роду козацька бднота збрн. ст....Орфографічний словник української мови
сірома—Срома бдняк незаможна людина [] незаможна людина бдняк []...Словник з творів Івана Франка
сірома—див.em бдний бдолаха нещасливий...Словник синонімів Вусика
сірома—СТ. голота ЗН. злидота хто сромаха БДОЛАХА...Словник синонімів Караванського
сіро́ма—СРОМА и. . ч. розм. ж. Незаможна людина бдняк. [Пан Маркел до чабана] Як як казав Кармелюк Ану ще скажи сромо! [Чабан згорда] А ти ж звдки знаш що я срома А може в мене ...Словник української мови в 11 томах
сірома—СРОМА и. ч. розм. ж. Незаможна людина бдняк.[Пан Маркел до чабанаem] Як як казав Кармелюк Ану ще скажи сромо! [Чабан згорда] А ти ж звдки знаш що я срома А може в мене л...Словник української мови у 20 томах
сірома—и. ч. em розм. ж. Незаможна людина бдняк. Нещасна людина що виклика спвчуття бдолаха. ж. збрн. ст. Козацька бднота на Запорзькй Сч голота. перев. зневажл. Незаможн лю...Толковый словарь украинского языка
сірома—неимущий человек м. разг. бедняк несчастный бедняга горемыка ж. собир. устар. простонародье чернь низы...Українсько-російський словник