СУПИТИСЯ

НАХМУ́РИТИСЯ(стати похмурим, незадоволеним, сердитим),ПОХМУ́РИТИСЯ,НАСУ́ПИТИСЯ,СПОХМУРНІ́ТИ,ПОХМУРНІ́ТИ,ПОСУ́ПИТИСЯ,СХМУРНІ́ТИрідше,НАСУ́МРИТИСЯ(НАСУ́РМИТИСЯ)розм.,ПОТЕМНІ́ТИпідсил.,НАСУРМА́ЧИТИСЯпідсил. розм.,НАХМА́РИТИСЯпідсил. поет.,ПОХМАРНІ́ТИпідсил. поет.,СХМАРНІ́ТИпідсил. поет.,ПОХМА́РИТИСЯпідсил. рідше;ПОХМУРНІ́ШАТИ,ПОТЕМНІ́ШАТИпідсил. (стати похмурим або похмурішим);НАДУ́ТИСЯрозм.,НАБУРМО́СИТИСЯрозм.,НАГОГО́ШИТИСЯрозм.,НАЇЖА́ЧИТИСЯрозм.,НАЇ́ЖИТИСЯрозм. рідше,НАПИНДЮ́ЧИТИСЯрозм.,НАСТОВБУ́РЧИТИСЯ(НАСТОБУ́РЧИТИСЯ)розм.,НАЖА́БИТИСЯзневажл.,НАМУРМО́СИТИСЯрозм. (з відтінком незадоволення, гніву). — Недок.:нахму́рюватися,хму́ритися,насу́плюватися,су́питися,хмурні́ти,похмурні́ти,темні́ти,насурма́чуватися,хма́ритися,хмарні́ти,похмурні́шати,хмурні́шати,темні́шати,наґоґо́шуватися,наїжа́чуватися,наї́жуватися,настовбу́рчуватися(настобу́рчуватися),нажа́блюватися. Нахмуривсь, задумався Порфир, і матері болісно тенькнуло в серці: "Щось таки накоїв!" (О. Гончар); Хлопець зразу ж насуплюється.. — Ти чого набурмосився! (М. Стельмах); Скибине обличчя раптом спохмурніло (А. Головко); Посупившись, вернулась наньмичка (наймичка) у кімнату та й сіла у куток (Г. Квітка-Основ'яненко); Заробітчани притихли, насумрилися, придавлені вісткою (К. Гордієнко); Інший би підняв крик, ..а Микола нічого. Тільки насурмився, чмихнув злостиво (Ю. Збанацький); Вид Мотрин, й без того хмурий, ще дужче потемнів... (Панас Мирний); — Яка ватага? — насурмачився Бовдюг. — Що ми, по-твоєму, — банда? (Григорій Тютюнник); Старий враз насупився, похмарнів. — А в Японії, я чув, дітей тридцять тисяч калічками народилось (О. Гончар); Робітники обернулись на регіт. Побачивши надто веселого головного інженера, вони похмурнішали (Ю. Шовкопляс); Айше надулась і довго стояла в куточку, здивована й ображена (М. Коцюбинський); — Тітко Докіє, чого це Дмитро як сич наґоґошився? (М. Стельмах); Він примітив, що його не слухають, розсердився, напиндючився (І. Нечуй-Левицький); Настовбурчився весь, у погляді ненависть, кулачата стиснулись (О. Гончар); Тільки ще більше спохмурнів (цар), насупився й нажабився (О. Ільченко); Дмитро намурмосився, що із Сашком так панькаються, відвернувся (Б. Харчук).

ПОХНЮ́ПИТИСЯрозм. (від сорому, поганого настрою, смутку схилити голову, спрямувати погляд додолу),ПОНУ́РИТИСЯ,ПОСУ́ПИТИСЯ,НАХНЮ́ПИТИСЯрозм.,УХНЮ́ПИТИСЯдіал. — Недок.:хню́питися,похню́плюватисярідшепону́рюватися,су́питися,нахню́плюватися. За Сергієм вийшла й Варвара Олексіївна. Важко похнюпившись, вона перебирала в голові сьогоднішні події (Г. Епік); Пішов Антосьо, понурився: чи з гори вбитись, чи в воді втопитись? (А. Свидницький); Посупившись, вернулась наньмичка у кімнату та й сіла у куток (Г. Квітка-Основ'яненко); Бабенко нахнюпився, перекинув волосся з потилиці на лоб, відвернувся (М. Руденко); По такій гадці стало Іванові омпно. Він ухнюпився, замовк, як води в рот набрав (Лесь Мартович).

супити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem супивши суплячихмуритьДеепричастная формаem хмурив хмуря...Большой украинско-русский словарь
супити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem супивши суплячихмуритьДеепричастная формаem хмурив хмуря...Большой украинско-русский словарь
супитися—плюся пишся мн.i супляться недок.i Зсуваючи брови морщачи обличчя чоло набирати похмурого вигляду насуплюватися. Виявляти невдоволення ким чимнебудь ображатися на когось...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
супитися—супитися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
супитися—див.em сердитися хмуритися...Словник синонімів Вусика
супитися—насуплюватися на кого П. ображатися брови стягатися зсуватися небо хмаритися....Словник синонімів Караванського
су́питися—СУПИТИСЯ плюся пишся мн. супляться недок. . Зсуваючи брови морщачи обличчя чоло набирати похмурого вигляду насуплюватися. Стара супиться та все бурчить Вовчок Олекса п...Словник української мови в 11 томах
супитися—СУПИТИСЯ плюся пишся мн. супляться недок. Зсуваючи брови морщачи обличчя чоло набирати похмурого вигляду насуплюватися.Стара супиться та все бурчить Марко ВовчокОлекса пд...Словник української мови у 20 томах
супитися—Мурмоситися вимурмоситися змурмоситися намурмоситися помурмоситися хмарншати захмарншати похмарншувати похмарншати схмарншувати схмарншати посхмарншувати хнюпитися зхнюпу...Словник чужослів Павло Штепа
супитися—плюся пишся мн. супляться недок. Зсуваючи брови морщачи обличчя чоло набирати похмурого вигляду насуплюватися. Виявляти невдоволення ким чимнебудь ображатися на когось....Толковый словарь украинского языка
супитися—To knit ones brows to frown to scowl to look black...Українсько-англійський словник
супитися—[supytysja]chmurzy si...Українсько-польський словник
супитися—хмуриться насупливаться супиться перен. быть пасмурным хмуриться...Українсько-російський словник