СУДИТИ

ОБМОВЛЯ́ТИкого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось),ОБСУ́ДЖУВАТИ(ОСУ́ДЖУВАТИ),СУДИ́ТИ,НЕСЛА́ВИТИ,ОБГОВО́РЮВАТИ(ОГОВО́РЮВАТИ)розм.,ОПОРО́ЧУВАТИ,ПОРО́ЧИТИ,ОСЛАВЛЯ́ТИ,ОСЛА́ВЛЮВАТИ,ОЧОРНЯ́ТИ,ОЧО́РНЮВАТИ,УСЛАВЛЯ́ТИрозм.,УСЛА́ВЛЮВАТИрозм.,ОБНО́СИТИрозм.,ОБПЛІ́СКУВАТИрозм.,ОКЛЕ́ПУВАТИрозм.,ШЕЛЬМУВА́ТИрозм.,ОСУДЖА́ТИрідше,ҐАБЗУВА́ТИдіал.;НАГОВО́РЮВАТИна кого і без додатка,НАМОВЛЯ́ТИ,ОББРІ́ХУВАТИкого,НАБАЛА́КУВАТИна кого, розм.,НАБРІ́ХУВАТИрозм.,КЛЕПА́ТИрозм.,НАКЛЕ́ПУВАТИрозм.,ПЛЕСКА́ТИрозм.,ВА́ДИТИна кого, діал. (звичайно — говорити неправду про когось). — Док.:обмо́вити,обсуди́ти(осуди́ти),обговори́ти(оговори́ти),опоро́чити,осла́вити,очорни́ти,усла́вити,обнести́,обплеска́ти,оклепа́ти,ошельмува́ти,оцерклюва́тидіал.облихосло́вити,опащекува́тидіал.наговори́ти,намо́вити,оббреха́ти,набала́кати,набреха́ти,наклепа́ти,наплеска́ти. В останню мить баба Лисавета стямилась, не захотіла обмовляти свою невістку (Д. Бедзик); Отож мене обсудила близька сусідочка, Бодай вона не виділа на дочці віночка (коломийка); Ще поки Мася молодша була.. та не осудлива; а як стукнуло вже за двадцять, то ту осудила, ту очорнила, ту обговорила (А. Свидницький); Попід хатами.. сиділи баби й молодиці, лущили соняшник.. і, хитаючи головами, когось судили (С. Васильченко); В сусіда жінка язиката мене неславить (І. Франко); Я мовчала... мовчала, мов не знала й не чула нічого, а тепер привселюдно осоромлю її,.. хай знає, як мене порочити! (Л. Яновська); — Якщо вона могла на все село ославити мене, то могла ж і тобі в листі набрехати про мене хтозна й чого! (А. Головко); — Чогось на мене оце напався наш піп.. лає мене, ганить, обносить мене по селі (І. Нечуй-Левицький); (Руфін:) Крістін її навмисне оклепав, щоб здихатись (Леся Українка); Оце і був його (Товкачів) план: з допомогою Марійки скинути, ошельмувати Бурчака (В. Земляк); — Ти чого мою доньку ґабзуєш? — скипів Окунь (М. Стельмах); Кожному (старшому) бажалося вискочити перед начальством. Через те кожен на кожного клепав, наговорював (Панас Мирний); — Не намовляй, тату, — заперечила дівчина. — Адже ти сам вибирав яблука й печиво (Д. Ткач); — Він, — кажуть, — оббрехав нас справникові, він йому щонебудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати... (Г. Квітка-Основ'яненко); — Не набалакуйте на себе, Левку Івановичу, — всміхнулася Ліна (О. Гончар); Сусідки головами хитали, зітхали..: — Здуріла Ладуриха! Отаке паскудне на чесну молодицю набріхує (О. Ковінька); Замість радіти успіхові товариша.. — перемозі над страшною хворобою, — йому заважають працювати, лихословлять, плетуть, клеплють (І. Кочерга); Нема бридкіших людей, як отакі боягузи, що ледве самі позбудуться страху, як уже пащекують і наклепують всякий бруд на того, кого ще так недавно боялись (Леся Українка); — Так ти тілько.. знаєш на других плескати, а й сам такий, як і всі (Панас Мирний); Облихословити знайомого. — Пор. 1.ганьби́ти.

ОСУ́ДЖУВАТИ(виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чогонебудь, висловлювати невдоволення),ЗАСУ́ДЖУВАТИ,СУДИ́ТИ,ГУ́ДИТИ,ОГУ́ДЖУВАТИ(ОБГУ́ДЖУВАТИрозм.),ГА́НИТИ,ПЛЯМУВА́ТИ,ОСУДЖА́ТИрідше,ПЛЯМИ́ТИрідше,ГАНЬБИ́ТИпідсил.,ТАВРУВА́ТИпідсил.,ШЕЛЬМУВА́ТИпідсил.,ГАНЬБУВА́ТИпідсил.,ХУЛИ́ТИпідсил. книжн.;БРИ́ТИрозм. (влучно, гостро). — Док.:осуди́ти,засуди́ти,посуди́ти,огу́дити(обгу́дити),загу́дити,ви́ганити,зга́нити,ви́ганьбити. (Джен:) Я не маю наміру тебе осуджувати, я взагалі не маю права судити твої вчинки (В. Собко); Усі.. засуджували її легковажність (С. Журахович); Вона, пригадуючи свої молоді літа, судила теперішню молодіж (Панас Мирний); Омелян говорить так, що не розбереш, чи хвалить, чи гудить жінку (М. Стельмах); Рай та й годі! А для кого? Для людей. А люде? Не хотять на нього й глянуть, А глянуть — огудять (Т. Шевченко); Кінь як кінь — не поганий і не добрий, Нема за що ганити, Нема за що й похвалити (І. Муратов); Від поконвіку нас повчали, ..Щоб люди злодіїв прощали.. Але стають другі години, Яка от саме настига: Плямують зрадника країни (П. Грабовський); Будучи полум'яним поборником дружби і братерства народів, Франко гнівно таврував царський уряд Росії (з журналу); — Ой, не хули та на Бога. Він може вже й завтра покликати нас на свій суд справедливий (П. Козланюк); На зборах добре брили Василя: "Ледачого, як він, не бачила земля!" (К. Гордієнко). — Пор.докоря́ти.

ПЕРЕСУ́ДЖУВАТИкого, що (детально, часто недоброзичливо обговорювати чиїсь вчинки, поведінку тощо),СУДИ́ТИрозм.,СУДА́ЧИТИпро кого-що і без додатка, розм. рідше,СУДИ́ТИ-ГУ́ДИТИфольк.,СЛЕБЕЗУВА́ТИ(СЛЕБІЗУВА́ТИ)про кого-що, розм. Ще довгенько дзигорили матушки, пересуджуючи сусід (І. НечуйЛевицький); Вона якось ходила навіть на ярмарок, а потому судили Маланку на селі: певно баба має гроші (М. Коцюбинський); (Настя:) Як же його мовчать, коли тебе так судять-гудять за твою хліб-сіль (І. Карпенко-Карий); По городу пішла поголоска. Люди слебезували про їх довгі гулянки (Панас Мирний).

судити—суджу судиш недок.i i док.i тлькиi недок. неперех. Складати думку про кого щонебудь робити висновок щодо когось чогось. Мркувати. рдкоi. Говорити балакати.Не мен нам т...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
судити—осуждать рассуждать разузнавать....Краткий церковнославянский словарь
судити—судити кождий по соб судит Франко м ср ст...Лексикон львівський
судити—судити дслово недоконаного виду cкладати думку про кого щонебудь оцнювати кого щонебудь чись учинки поведнку розглядати чиюнебудь справу в судовому порядку у спортивних ...Орфографічний словник української мови
судити—Судити джу диш дить дять...Правописний словник Голоскевича
судити—Не суди одного але двох.Об сторон причиною спору об й треба судити.Розсудмся сами хай не судять нас пани.Так судила Божа воля щоб давила нас недоля.Вра в фаталзм що кожн...Приповідки або українсько-народня філософія
судити—судить высказывать суждение мнение...Сербско-русский словарь
судити—глаг. греч.em отделять разделять разбирать решать споры произносить приговоръ судить определять наказания осуждать. Пс. ....Словарь церковнославянского языка
судити—див.em карати...Словник синонімів Вусика
судити—чинити суд суворо осуджувати висловлювати осуд засуджувати ЖМ. пересуджувати неславити судитигудити в суд розсуджувати процесувати розглядати справу д. вести розправу ком...Словник синонімів Караванського
суди́ти—СУДИТИ суджу судиш недок. док. . тльки недок. неперех. Складати думку про кого щонебудь робити висновок щодо когось чогось. [Прсцлла] Ти мало знаш апостолов твори щоб су...Словник української мови в 11 томах
судити—СУДИТИ суджу судиш недок. док. тльки недок. Складати думку про кого щонебудь робити висновок щодо когось чогось.[Прсцлла] Ти мало знаш апостолов твори щоб судити Леся Ук...Словник української мови у 20 томах
судити—Обцяти наобцювати наобцяти пообцювати пообцяти приобцювати приобцяти...Словник чужослів Павло Штепа
судити—Судить судитиstrong . Править управлять Всеславъ князь людемъ судяше княземъ грады рядяше а самъ въ ночь влъкомъ рыскаше изъ Кыева дорискаше до куръ Тмутороканя. Въ су...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
судити—дсл вважати гадати мркувати робити висновки складати думку недок вид to judge [юр] to judge try [спорт] to referee umpire за зовншнм виглядом to judge by appearances ...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
судити—суджу судиш недок. em док. тлькиem недок. неперех.Складати думку про кого щонебудь робити висновок щодо когось чогось. Мркувати. рдкоem. Говорити балакати. Не мен нам...Толковый словарь украинского языка
судити—в суд adjudge judge у суд try...Украинско-английский юридический словарь
судити—юр.em когосьem to judge to try to pass judgement on спорт.em to referee inem to umpire in робити висновки про щосьem to judge to form an opinionнаскльки я можу судити to...Українсько-англійський словник
судити—судити дсл. judge try...Українсько-англійський словник з прав людини
судити—судзьдзя...Українсько-білоруський словник II
судити—Судзьдзя...Українсько-білоруський словник II
судити—судзьдзя...Українсько-білоруський словник
судити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
судити—Dmme...Українсько-датський словник
судити—em em...Українсько-китайський словник
судити—Dmme...Українсько-норвезький словник
судити—[sudyty] ocenia засуджувати sdzi...Українсько-польський словник
судити—джу диш . sdzi mniema wnioskowa . sdzi kogo prowadzi spraw sdow . sdziowa w sporcie...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
судити—юр. спорт. судить выражать неодобрение комун. чемун. относиться отрицательно осуждать порицать составлять мнение суждение о комн. чмн. судить судячи з чого судя по чем...Українсько-російський словник
судити—Dma...Українсько-шведський словник
судити—судити та рядити судити рядити. . Управляти скеровувати. Запорожц тепер перш пани на Вкран понаставляв я х сотниками й полковниками судитимуть рядитимуть вони по запор...Фразеологічний словник української мови