СПРАВИТИ

ВИПРАВЛЯ́ТИ(усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним),ПОПРАВЛЯ́ТИ,КОРЕКТУВА́ТИкнижн.,КОРИГУВА́ТИкнижн.,ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИрозм.;ПРА́ВИТИ,РЕДАГУВА́ТИ,ВИЧИ́ТУВАТИ,СПРАВЛЯ́ТИрозм. (у тексті). — Док.:ви́правити,попра́вити,скоректува́ти,скоригува́ти,перепра́вити,відредагува́ти,ви́читати,спра́вити. До неї ходив дорогий вчитель музики й виправляв її гру на роялі (І. Нечуй-Левицький); Все, що тілько зробила (Ольга), треба було за нею переглядати і поправляти (І. Франко); Учасники експедиції весь час коректували карти, виправляли координати багатьох островів (з науково-популярної літератури); Можна признати рацію моєму бажанню коригувати самій, бо таки автор завжди має гостріше око (Леся Українка); Якщо потрібна ця дата, то справтеся, з якого і до якого дня вони грали, та й переправте (Панас Мирний); Наталя Василівна.. сіла за стіл готуватись до завтрашніх уроків і правити зошити (О. Копиленко); (Батура:) Я відредагую ваші записки (О. Корнійчук); Крайнюк вичитував коректуру свого нарису (В. Кучер).

ВІДЗНАЧА́ТИ(здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо),СВЯТКУВА́ТИ,ВІДЗНА́ЧУВАТИ,ПРОВО́ДИТИ,ВШАНО́ВУВАТИ(УШАНО́ВУВАТИ)кого,ОЗНАМЕНО́ВУВАТИкнижн.,СПРАВЛЯ́ТИрозм.,ОБХО́ДИТИдіал.;ОКРОПЛЯ́ТИрозм.,ОКРО́ПЛЮВАТИрозм.,ОБМИВА́ТИрозм.,ПРИМО́ЧУВАТИрозм. (з уживанням алкогольних напоїв). — Док.:відзна́чи́ти,відсвяткува́ти,провести́,вшанува́ти(ушанува́ти),ознаменува́ти,спра́вити,окропи́ти,обми́ти,примочи́ти. Колектив Київського оперного театру ім. Т. Г. Шевченка відзначив (у 1968 р.) 100-річчя існування театру (з журналу); Святкувати закінчення навчального року; — Он, свято йде.., чим його стрічати, як його проводити?.. (Панас Мирний); Ознаменувати свято проголошення Державної незалежності України; Я цього року свої іменини дуже тихо справляла (Леся Українка); (Молодь) гадає величаво обходити 25 ювілей літературної діяльності Франка (В. Стефаник); Окропити повернення; В хаті цієї ночі.. офіцери обмивали чин (О. Гончар).

КУПУВА́ТИ(діставати щось за гроші),КУПЛЯ́ТИрозм.,НАБУВА́ТИрозм.,ОКУПА́ТИдіал.;НАКУПО́ВУВАТИ,НАКУПЛЯ́ТИрозм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів);СКУПО́ВУВАТИ,СКУПА́ТИ,СКУПЛЯ́ТИрозм. (все або багато чогось, у багатьох місцях або у всіх);ПРИДБАВА́ТИрідко (купивши, ставати власником чогось);НАБИРА́ТИрозм. (тканину);СПРАВЛЯ́ТИрозм. (одяг, взуття тощо);ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ,ВІДКУПО́ВУВАТИ,ПЕРЕКУПЛЯ́ТИрозм.,ПЕРЕКУПА́ТИрозм. (щось у когось раніше ним придбане). — Док.:купи́ти,набу́ти,накупи́ти,накупля́ти,скупи́ти,придба́ти(широковживане)набра́ти,спра́вити,узя́ти(взя́ти),обладна́тирозм.перекупи́ти,відкупи́ти,окупи́ти. Він недавно зачепив її в крамниці, куди вона прийшла купувати деякий крам (І. Нечуй-Левицький); Поїхав Яхонтов на станцію купляти вугілля (А. Шиян); Якось Ви писали, Шановний Опанасе Яковичу, що полтавці думають набути у мене моє оповідання "Дорогою ціною" (М. Коцюбинський); Коли б.. зрадою власних святощів він міг окупити всі розкоші раю, — ніколи, ніколи й ніколи не зробив би він цього (І. Франко); — А чому ж ви, Дорохтею, не забули в цій самій Балті свічок накупити? (М. Стельмах); Він і в монастирі весь час скуповував коней (П. Загребельний); Придбали хутір, став і млин (Т. Шевченко); Марина Карпівна гризла голову Івану Федоровичу, щоб їхав у місто і набирав їй на плаття (Панас Мирний); — А чого там лиха твоя годинонька? Я вже знаю чого! Це тим, що я тобі не справляю суконних дорогих жупанів та шерстяних спідниць (І. Нечуй-Левицький); — Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго (Г. Квітка-Основ'яненко); Крий нас, Боже, Щоб крадене перекупать (Т. Шевченко).

ЛА́ГОДИТИ(усуваючи пошкодження, робити придатним для користування),ЛАДНА́ТИ,ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ,СПРАВЛЯ́ТИ,ПОПРАВЛЯ́ТИ,ПРА́ВИТИ,ЛА́ДИТИрозм.,НАПРАВЛЯ́ТИрозм.,ОПРАВЛЯ́ТИрозм. рідко,ЛАТА́ТИСЯрозм. рідко;ПІДПРАВЛЯ́ТИ(незначні пошкодження);РЕМОНТУВА́ТИ(перев. механізми);ЛАТА́ТИ,ЗАЛА́ТУВАТИ(перев. ліквідуючи отвори). — Док.:пола́годити,поладна́ти,зала́годити,спра́вити,попра́вити,пола́дити,напра́вити,опра́вити,підпра́вити,відремонтува́ти,полата́ти,залата́ти. Прокіп з Гущею лагодять сіялку (Ю. Яновський); Дівчата.. ладнають рівчак (О. Донченко); — Натренований (Борис Савович) так, що може в цілковитій темряві навпомацки пробоїну залагодити (О. Гончар); Вони обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли (Панас Мирний); Один дурень зіпсує, що й десять розумних не поправлять (прислів'я); У землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (М. Стельмах); Найманий шофер ладить машину (Ю. Яновський); Яць.. направляв цебер-двоушник (І. Франко); — Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (І. Котляревський); — Перекур, — кидає незадоволено шофер. — Лататись будемо (Ю. Збанацький); Петру трохи підправив соху (М. Чабанівський); Складні вузли та два мотори відвезли у Косопілля, а що простіше — самі трактористи ремонтують (М. Зарудний); Софія.. сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Навесні залатали сяк-так почорнілу стріху, трохи менше текло (С. Журахович). — Пор. 2.нала́годжувати.

СПРЯМО́ВУВАТИкого, що (надавати кому-, чому-небудь певного спрямування, потрібного напрямку в русі),СКЕРО́ВУВАТИ,НАПРАВЛЯ́ТИ,СПРАВЛЯ́ТИрозм.,ПРАВУВА́ТИкуди, розм.,ПОГАНЯ́ТИкуди, розм.;ПОВЕРТА́ТИ(спрямовувати в інший бік);ПРИВЕРТА́ТИрозм.;ОРІЄНТУВА́ТИспец. (звичайно користуючись картою, приладами тощо). — Док.:спрямува́ти,скерува́ти,напра́вити,спра́вити,справува́ти,погна́ти,поверну́ти,приверну́ти,зорієнтува́ти,повести́,покерува́ти. На тім боці затоки.. юрмилося на льоду багато людей. Долгорукий спрямував коня туди (П. Загребельний); Наш провідник бравсь за ланцюг, щоб скерувати човен (М. Коцюбинський); Старенький гуцул з хлопчиком.. направляє дарабу то в той бік, то в той, лавіруючи між камінням (Г. Хоткевич); Виштовхавши човна на глибоченьке місце, ви сідаєте і правуєте на озеро (Остап Вишня); Поганяй направо!; Дівчино, рибалонько люба, Човенце сюди приверни (Леся Українка); Управляти кораблем ("Восток-2") легко, зручно, можна орієнтувати його в будь-якому заданому положенні (з газети); Повести судно між рифами; (Трохим:) (Воли), як соколи.. Тільки покеруй ними, й гори перевернеш (М. Кропивницький).

справити—див.i справляти....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
справити—справити лян справити лян...Лексикон львівський
справити—справити дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
справити—Справити влю виш влять справ справмо справте...Правописний словник Голоскевича
справити—Але справив його на один бк.Побив дуже що нема над на видужання.ди куда справився.Вд свого пляну не вдступай.Хто хоче що справити мусить забавити.Щоб зробити добре дло на...Приповідки або українсько-народня філософія
справити—Справити скерувати [MОIV]...Словник з творів Івана Франка
справити—придбати купити...Словник лемківскої говірки
спра́вити—СПРАВИТИ див. справляти. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
справити—СПРАВИТИstrong див. справляти...Словник української мови у 20 томах
справити—падрыхтаваць сабраць...Старабеларускі лексікон
справити—див. справляти....Толковый словарь украинского языка
справити—производить...Украинско-русский политехнический словарь
справити—недок.em справляти док.em справити улаштовуватиem to arrange святкуватиem to celebrateсправити соб пальто to buy a coat to have a coat made to orderсправити веслля to c...Українсько-англійський словник
справити—em справляти...Українсько-китайський словник
справити—влю виш sprawi zrobi враження sprawi zrobi wraenie...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
справити—сов. от справляти...Українсько-російський словник
справити—справити парню. Вилаяти покарати побити когонебудь. Ходи небоже зараз я тоб справлю парню! сказав ван ухопив Микиту за обшивку й таки винс до сней Л. Мартович. хба що т...Фразеологічний словник української мови