СМІХОВАНЕЦЬ

ЖАРТІВНИ́К(той, хто любить жартувати),ЖАРТУ́Н,ВЕСЕЛУ́Н,КУМЕ́ДНИКрозм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.,СМІХУ́Нрозм.,СМІХОТУ́Нрозм.,СМІХОВА́НЕЦЬрозм.,СМІХОТВО́РЕЦЬрозм.,СМІХОТВО́Рзаст. Старий залізничник здивовано глянув на жартівника (М. Томчаній); Гомеричний сміх був нагородою жартунові (А. Кримський); Автором дотепу був Юлик Турбай, кмітливий і гострий на язик веселун (І. Муратов); Януш щиро і весело засміявся. — Кумедник ви, пане Наливаю (І. Ле); Він був душею Запорозької Січі, підносив дух скривджених і підупалих, вселяв віру в справедливу грядущину.. Кобзар, бандурист, співець, кобзар-лірник, перебендя... (з газети); Семен вглядається уважно в обличчя цього батарейного сміхуна (Л. Смілянський); — Веселий він! — говорять всі, хто зна його одверту, непідробну вдачу. — А сміхотун! — хтось скаже на додачу (В. Бичко); (Жандарм:) Здох би-сь! Гарно ти мені здоровля зичиш! Ха-ха-ха! Сміхованець з тебе, Миколо, бігме, сміхованець! (І. Франко); Вася, перший на заводі сміхотворець, аж присідає, аж до землі припадає — регочеться (О. Ковінька); (Королівна:) Хто напотужується других смішить — смішить більш самого себе. Надивилася я на таких сміхотворів (М. Кропивницький). — Пор.доте́пник,насмі́шник.

ПОСМІХО́ВИЩЕ(той або те, з кого (чого) сміються, глузують),ПОСМІХО́ВИСЬКО,ПО́СМІХ,ПОСМІ́ШИЩЕ,СМІХО́ВИЩЕ,СМІХО́ВИСЬКО,СМІХОТА́розм.,СМІХОВА́НЕЦЬрозм. Масло посміховищем зробив її, глумився, Ще й досі не загоїлася рана в серці (А. Хижняк); Спершу Шумейко хотів було кинутися тікати, куди очі бачать, але зміркував, що то буде посміховисько для всього села (Л. Гроха); Вбожество тим і страшне, що на посміх людей обертає, Кпинами їх допікаючи... (переклад М. Зерова); — Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте луду. Прокиньтесь, чехи, будьте люди, А не посмішище ченцям! (Т. Шевченко); Охріме! не зробись сміховищем села, Покинь, кажу, панів, водиться з ними годі! (Є. Гребінка); — Не сівба — сміховисько... Пляма на пляму лізе... (В. Бабляк); Справді ж таки сміхота дивитись, як люди силкуються перегнати одне одного в цій, мабуть, найкомічнішій у світі ходьбі, як ноги, звичні до нормального кроку, безладно дрібушать у мішковині (О. Гончар); Засунув (пан) руку в кишеню і дав хлопчакові мідного гроша. — Ну й сміхованець ти, Васильку! (казка).

СМІХОТУ́Нрозм. (той, хто любить сміятися),СМІШКО́розм.,СМІХУ́Нрозм.,РЕГОТУ́Нрозм.,ВЕСЕЛУ́Нрозм.,СМІЮ́Нрозм.,СМІХОВА́НЕЦЬрозм. Отець Вавило реготун, сміхотун, зарегочеться — лампадний вогонь гасне (С. Ковалів); Смійся, смішку, дам тобі кишку (приказка); Він був безугавно веселий, і хто його не знав, — не йняв віри, що цей, здавалось, безпечний сміхун був батьком багатьох дітей (О. Досвітній).

сміхованець—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
сміхованець—нця ч.i розм.i Те саме що смхун. Посмховище смховище у знач. ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сміхованець—смхованець менник чоловчого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
сміхованець—див.em жартвник...Словник синонімів Вусика
сміхова́нець—СМХОВАНЕЦЬ нця ч. розм. . Те саме що смхун. Цить дурню! кричали до нього смхованцхлопц що почувши стук засли були за дверима зробили Грицев таку несподванку Фр. II М...Словник української мови в 11 томах
сміхованець—СМХОВАНЕЦЬ нця ч. розм. Те саме що смхун. Цить дурню! кричали до нього смхованцхлопц що почувши стук засли були за дверима зробили Грицев таку несподванку . ФранкоМи вд...Словник української мови у 20 томах
сміхованець—нця ч. розм. Те саме що смхун. Посмховище смховище у знач....Толковый словарь украинского языка