СЛАБІСТЬ

ВИ́СНАЖЕННЯ(відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо),ВИ́СНАЖЕНІСТЬ,ОСЛА́БЛЕННЯ,ОСЛА́БЛЕНІСТЬ,ЗНЕСИ́ЛЕННЯ,ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ,БЕЗСИ́ЛЛЯ,БЕЗСИ́ЛІСТЬ,БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ,СЛА́БІСТЬ,ЗНЕМО́ГА,ЗМУ́ЧЕНІСТЬ,КВО́ЛІСТЬ,ВИ́СНАГАрозм.,ЗМО́РАдіал.;АСТЕНІ́Ямед. (загальне виснаження організму). Рана (в Щорса) загоювалась, але виснаження і застуда на фронті призвели до захворювання на туберкульоз (С. Скляренко); Отава відчував себе помолоділим, виснаженість, викликана впертою роботою, минула (П. Загребельний); Він почував якесь ослаблення від довгого і швидкого ходу (І. Франко); Відчуваючи страшну ослабленість у тілі, (Петрюк) не повернувся в кімнату (В. Бабляк); З них (листів) він немов черпає для себе нову життьову снагу в хвилини і дні розпачу та знесилення (Л. Смілянський); Якась знемога, якесь безсилля опанувало його (М. Коцюбинський); Рвався хлопець до школи, та мати, бачачи його безсильність, не хотіла його пустити (І. Франко); Смертельна слабість звалила його з ніг (З. Тулуб); В обличчі жінки якась змученість (О. Гончар); Оверко раптом відчув дивну кволість в усьому тілі (К. Гордієнко); Віталик спить після втоми та виснаги, спить у неї на колінах (О. Гончар); Важка змора склепила його повіки (В. Собко).

ЛЮБО́Вдо чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось),ІНТЕРЕ́С,ПРИ́СТРАСТЬ,СХИ́ЛЬНІСТЬ,УПОДО́БА(ВПОДО́БА),УПОДО́БАННЯ(ВПОДО́БАННЯ),ЗАХО́ПЛЕННЯчим (чим-небудь),ЗАХО́ПЛЕНІСТЬчим,ВІ́ДДАНІСТЬчому,ХО́БІ,СЛА́БІСТЬдо чого,ПРИХИ́ЛЬНІСТЬрідше,ПА́СІЯзаст. В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); Ця розмова тільки збільшила її (Сахно) інтерес до мети подорожі (Ю. Смолич); Я надто добре знав його пристрасть до музики (О. Досвітній); У нього тоді вже була схильність до експериментів (О. Довженко); Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Ю. Мушкетик); Тим часом більшість учнів міняють свої уподобання по кілька разів, доки, приміром, із сьомого чи шостого класу дійдуть до десятого (О. Копиленко); У нього були зовсім інші, мирні вподобання — він мріяв кінчати інститут і стати хіміком (В. Собко); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що... оте захоплення (Каминецького) спортом, рибальством, оте марення музикою — не зовсім щирі (Ірина Вільде); Нащо оте сонце в небі, коли її (Оленки) нема?.. Нащо, нарешті, він сам, Уралов, і його праця тяжка, і його люта відданість ділу? (О. Гончар); Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність (П. Загребельний); А що коли в людині хист, талант? Нехай це буде навіть звичайна прихильність, любов — скажімо, до педагогічної роботи (О. Донченко); Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він попросту мав пасію до відчинювання замків (І. Франко). — Пор. 1.інтере́с.

ХВОРО́БА(порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів),ЗАХВО́РЮВАННЯ,НЕДУ́ГА(НЕДУ́Грідше),ХВО́РІСТЬ,НЕЗДОРО́В'Я,СЛА́БІСТЬ,НЕ́МІЧрозм.,НЕ́МОЩІрозм.,БО́ЛІСТЬрозм.,БО́ЛЕЩІзаст.,СЛАБО́ТАрідше,ХОРО́БАдіал.,ХИ́РЯдіал.;ЛЕ́ЖАдіал. (при якій лежать). Обличчя його після хвороби ще й досі було якесь змарніле, зім'яте, зблякле (О. Гончар); Увійшла Зоня. Батькове захворювання її зовсім позбавило рівноваги (Ірина Вільде); Івана звалила з ніг довга і тяжка недуга (Н. Кобринська); Брали воду з заражених криниць, ширили хворість із хати в хату (Є. Коротевич); Щорс кашлем заходивсь різким і зупинився серед хати: Не міг він більше утаїть Свого важкого нездоров'я... (М. Шеремет); Та нема гіршої пригоди, як слабість у дорозі. Ось на задньому возі, як в'ялая риба, лежить хорий чумак (М. Коцюбинський); Щоб приховати й не виявити своєї немочі, що точила, певне, його легені чи серце, він раз у раз ходив по хаті (С. Досвітній); Проміж бабів ішли свої балачки, балакали більше все про пристріт та про болість (Грицько Григоренко); Я мовчки терпів би образи й примхи, Я в болещах мав би відраду... (А. Кримський); Людина єсьм... Мене гнітуть слаботи (П. Грабовський); Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві (Т. Шевченко); Він просить Бога, щоб не дав йому гнилої лежі (М. Черемшина).

слабість—когочогоem мен. жн. родувд словаem слабий недостатнсть або занепад фзичних сил хвороба нездужання вдсутнсть твердого характеру звичка нахил вразливе мсце кого чогонебудьс...Большой украинско-русский словарь
слабість—бост ж.i Властивсть стан за знач. слабий . Недостатнсть або занепад фзичних сил. Хвороба нездужання. Вдсутнсть твердого характеру сили вол. Звичка нахил перев. негатив...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
слабість—слабсть . кволсть немчнсть м ср ст. хвороба стхороба...Лексикон львівський
слабість—слабсть менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
слабість—Слабсть бости бост бстю...Правописний словник Голоскевича
слабість—Iанемя безсилля безсильнсть виснаження вутлсть вялсть знесиленсть задуха занепад захирння знемога знесилення знесилля знедння кволсть недуг нездатнсть нездужалсть нездоро...Словник синонімів Вусика
сла́бість—СЛАБСТЬ бост ж. . Властивсть стан за знач. слабий . Слабсть сюжету вразливе мсце багатьох поем Мал. Думки. Коли схематизм походить не вд поспшност не вд слабост тала...Словник української мови в 11 томах
слабість—СЛАБСТЬ бост ж. Властивсть стан за знач. слабийstrong .Слабсть сюжету вразливе мсце багатьох поем А. МалишкоКоли схематизм походить не вд поспшност не вд слабост талан...Словник української мови у 20 томах
слабість—Це хвороба...Словник чужослів Павло Штепа
слабість—бост ж. Властивсть стан за знач. слабий . Недостатнсть або занепад фзичних сил. Хвороба нездужання. Вдсутнсть твердого характеру сили вол. Звичка нахил перев. нега...Толковый словарь украинского языка
слабість—Indisposition ill health illness sickness infirmity див. щеem слабксть...Українсько-англійський словник
слабість—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
слабість—Svaghed...Українсько-датський словник
слабість—...Українсько-китайський словник
слабість—Svakhet...Українсько-норвезький словник
слабість—[sabist] feblik sabo...Українсько-польський словник
слабість—бост sabo niemoc choroba мати до кого mie do kogo sabo...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
слабість—слабость болезнь недуг разг. хворь...Українсько-російський словник
слабість—Svaghet...Українсько-шведський словник
слабість—мати слабсть слабинку слабксть т. н. до когочого жарт. Захоплюватися ким чимнебудь не бути байдужим до когось до чогось любити когось щось. У кожного сво пристраст сво д...Фразеологічний словник української мови