СКЛАСТИ

ДОДАВА́ТИ(виконувати математичну дію додавання),СКЛАДА́ТИ,ПРИБАВЛЯ́ТИрозм.,ПРИПЛЮСО́ВУВАТИрозм.;ПРИРАХО́ВУВАТИ(рахуючи). — Док.:дода́ти,скла́сти,приба́вити,приплюсува́ти,прирахува́ти. Довго цокав (Павло Сидорович) на рахівниці. Додавав, ділив, множив (Є. Кравченко); Друзі множать 21 на 12 і складають обидва результати (О. Донченко); Проворний ятошник швидко-швидко налічить, скільки треба платити, а Ксеня й обізветься..: — Дядьку, то нащо зайве прибавляти? (М. Стельмах); Вечірній надій приплюсували до двох попередніх.. За цілий день набралося сорок п'ять літрів (І. Волошин).

КЛА́СТИ(поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні),ЛОЖИ́ТИрідко,ПОКЛАДА́ТИзаст.;СКЛАДА́ТИ,УКЛАДА́ТИ(ВКЛАДА́ТИ)(у певному порядку, в одному місці);ПІДКЛАДА́ТИ(додатково, ще трохи). — Док.:покла́сти,положи́ти,скла́сти,укла́сти(вкла́сти),підкла́сти. Снопи на воза клав Данько, Левко з Дусею подавали (О. Гончар); Витягли Федора з гузиря, положили на рядно і почали трусити (Панас Мирний); Стали її на ніч покладати, і кожухом укривати, і водою напувати... (Г. Квітка-Основ'яненко); Левко і Марія на самому краю лану закінчували складати копи. Левко укладав останні снопи (І. Цюпа); Треба раз у раз підкладати у вогнище хмиз, щоб воно не погасло (О. Донченко). — Пор. 1.поміща́ти.

НАГРОМА́ДЖУВАТИ(зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого-небудь),ЗБИРА́ТИ,НАКОПИ́ЧУВАТИрідше,КОПИ́ЧИТИрідко,ГРОМА́ДИТИрідко;ПРИЗБИ́РУВАТИ(поступово);НАБИРА́ТИ(поступово нагромаджуючи, досягати певної кількості чого-небудь);НАРО́ЩУВАТИ(гроші, відсотки, борги тощо);СКЛАДА́ТИ(речі, майно, гроші і т. ін.);АКУМУЛЮВА́ТИспец. (запаси енергії, води, біологічних речовин тощо). — Док.:нагрома́дити,зібра́ти,накопи́чити,призбира́ти,набра́ти,нарости́ти,скла́сти,насклада́ти. За два роки трави встигають добре розгалузити коріння, нагромадити в землі багато поживних речовин (П. Оровецький); Попрацювали руки і походили ноги, поки зібрали таке багатство (М. Коцюбинський); "Блискавка" (підпільна організація) поволі накопичує зброю (В. Козаченко); А їй не лишалось нічого більше, як.. піти десь за куховарку і так призбирувати засоби (О. Кобилянська); На зимовій сесії він не набрав потрібної кількості балів і з нього було знято стипендію (Григорій Тютюнник); Нарощують (липи) скарби і долю В комори урожайних літ, Розставивши по видноколах Зелену варту в шумі віт (П. Усенко); Продає Мотря молоко глечичок по глечичку, складає копійку до копієчки (Панас Мирний). — Пор. 1.нажи́ти.

НАЖИ́ТИщо, рідше чого (поступово зібрати, нагромадити матеріальні цінності, майно, гроші),НАБУ́ТИ,НАДБА́ТИ,ПРИДБА́ТИ,ЗАЖИ́ТИрозм.,ПРИЖИ́ТИрозм. рідше,НАСТАРА́ТИСЯбез додатка, рідше чого, розм.;НАЗБИРА́ТИ,НАСКЛАДА́ТИ,СКЛА́СТИ,СТЯГТИ́(СТЯГНУ́ТИ),НАСТЯГА́ТИрозм. (перев. про гроші);ЗБИ́ТИрозм.,НАЗБИВА́ТИрозм. (зібрати з великою наполегливістю, з труднощами);ЗІБРА́ТИСЯ,СТЯГТИ́СЯ(СТЯГНУ́ТИСЯ),СКЛА́СТИСЯ(на що — нагромадивши кошти, стати спроможним на придбання чого-небудь). — Недок.:нажива́ти,набува́ти,придбава́тирідкозажива́ти,прижива́ти,назби́рувати,склада́ти,стяга́ти(стя́гувати),збива́ти,збира́тися,стяга́тися(стя́гуватися),склада́тися. — Не буду ж тобі віддавати ту землю і ті статки, які нажив без батька.. Чи, може, ти інакше думаєш? — Гаразд, поділимо тільки те, що батьки придбали, — одразу ж погодився Яків (М. Стельмах); Не набув їм батько ні майна, ні грошей про запас (І. Муратов); Придбали хутір, став і млин, Садок у гаї розвели і пасіку чималу, — Всього надбали (Т. Шевченко); Вона дістала зі скрині кремову хустку з пишними червоними квітками. — Все це я настаралася на свої заробітки (Є. Гуцало); Назбирав він і грошей, і одежі... (Панас Мирний); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали.. на чорну годину (Лесь Мартович); Кажуть (мати): пора б уже нашій дитині Віно складати потроху у скрині (Я. Щоголів); Все життя він стягав, що міг, для родини (М. Стельмах); Серед лихих обставин умів (дід) збити собі достатки (С. Васильченко); — Та й де він тілько маєства (майна) назбивав? (Лесь Мартович); Почав Антон збиратися на нове господарство та стягатись на власну хату (С. Чорнобривець). — Пор. 1.нагрома́джувати.

ПЕРЕКЛАДА́ТИна кого-що (змушувати кого-небудь брати на себе якісь обов'язки, завдання, відповідальність за їх виконання тощо);СКЛАДА́ТИ(ІСКЛАДА́ТИ)розм.,СКИДА́ТИ(ІСКИДА́ТИ)розм.,СПИХА́ТИфам. (на кого — свої обов'язки, свою відповідальність тощо);ЗВЕРТА́ТИ,ЗВА́ЛЮВАТИрозм.,ВАЛИ́ТИфам. (на кого — перев. вину);ВИЇЖДЖА́ТИ(ВИЇЗДИ́ТИ)на кому, розм. (передоручивши свої обов'язки, добиватися позитивного результату чиїмсь коштом). — Док.:перекла́сти,скла́сти(іскла́сти),ски́нути(іски́нути),зіпхну́ти(спихну́ти)(спхну́ти),зверну́ти,звали́ти,ви́їхати. Труд запам'ятовувати свої розумні вислови він перекладає на плечі знайомих, гадаючи, очевидно, що в їхніх головах вони збережуться краще (Є. Гуцало); Робити ніхто не хотів, мало не всю роботу на Хіврю складали (Грицько Григоренко); Винуватих не було. Одні скидали вину на других, а ті на інших (М. Коцюбинський); Мартоха навіть не раз спихала головну господарську роботу на старших дочок (Леся Українка); — Сама краде, а на дівчат звертає (С. Васильченко); (Стась (до людей):) Хіба я не знаю, що самі ви бунтарі, розбійники — тільки все валите на Кармелюка (С. Васильченко); (Аркадій:) Ятут горів у роботі, день і ніч, як віл, тягнув. Бочкарьова нічого не розуміла, виїздила на мені (О. Корнійчук).

ПИСА́ТИ(літературний, науковий, музичний і т. ін. твір);СТВО́РЮВАТИ,ТВОРИ́ТИуроч. (перев. літературний або музичний твір);СПИ́СУВАТИрозм. (втілювати свої задуми у літературний, музичний твір);СКЛАДА́ТИ(перев. вірші, пісні, промови);КОМПОНУВА́ТИзаст. (перев. вірші);ПЛЕСТИ́розм. (вірші, звичайно погані),БА́ЗГРАТИзневажл.,ДРЯ́ПАТИзневажл.,ШКРЯ́БАТИзневажл. (перев. про літературні, наукові твори — нашвидку);ЛІПИ́ТИзневажл. (нашвидку, абияк). — Док.:написа́ти,створи́ти,списа́ти,скла́сти,скомпонува́ти,наба́зграти,надря́пати,нашкря́бати,зліпи́ти. Його оддано в москалі і заслано рядовим в далекий Оренбурзький край та ще й заборонено писати і малювати (Панас Мирний); Звичайно, форма ця нова для мене. Октавами поем я не писав (В. Сосюра); Хто сіє хліб, хто ставить дім, Хто створює поему, — Той буде предком дорогим Нащадкові своєму (М. Рильський); Поки б химерив мудрий дід, Творили б (ми), лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Т. Шевченко); — Велика душа в того чоловіка була, що цю книгу списав, бо він розібрав, що й ми люди (Б. Грінченко); — Андрій Іванович, напевне, нову поему складає (А. Кримський); Балабуха.. компонував вірші, хоч і поганенькі, на усякі випадки, з свого життя (І. Нечуй-Левицький); Поет папір вже лапа, Схопив перо і... дряпа! (В. Самійленко); Я шкрябав вірші і тинявсь по місту В компанії патлатих хлопчаків (Л. Первомайський); Буть фурманом — не віршики ліпить (М. Рильський).

СКЛАДА́ТИщо, перев. із сл . екзамен, іспит і т. ін. (проходити перевірку знань),ЗДАВА́ТИщо,ЕКЗАМЕНУВА́ТИСЯ. — Док.:скла́сти,зда́ти. Рада при мені виїхала до Парижа складати іспити з французької мови і літератури (Леся Українка); Вже собі мореходку купив і з фізикою не розлучається — здавати у технікум водний надумав (Д. Бедзик); Одного з тих, що екзаменувалися, міністр спитав, чи вірить він в чудеса Іоанна Кронштадтського (Ф. Бурлака).

СКЛАДА́ТИ(перегинаючи, зменшувати об'єм і надавати певної форми),ЗГОРТА́ТИ. — Док.:скла́сти,згорну́ти. Харкевич перечитав листа, склав його трикутником, як робилося на фронті, надписав адресу (А. Головко); Мирон вчетверо згорнув папірець з задачею.. і обережно поклав на косинчик (М. Стельмах).

СКЛАДА́ТИ(збирати речі докупи, у певне місце),УКЛАДА́ТИ(ВКЛАДА́ТИ),ПАКУВА́ТИ,СПАКО́ВУВАТИ(обгортаючи в пакунки). — Док.:скла́сти,укла́сти(вкла́сти),спакува́ти. Вона.. на ранок склала свої речі.. і поїхала в місто (О. Іваненко); Весь отой крам треба було мити, шурувати, сушити і — знов укладати на давнє місце (Ірина Вільде); Петруня в конторі швидко пакує свої речі (С. Васильченко).

СКЛАДА́ТИдрук.,НАБИРА́ТИ. — Док.:скла́сти,набра́ти.

УКЛАДА́ТИперев. із сл. договір, угода і т. ін. (офіційно домовлятися про що-небудь, визначаючи умови),ПІДПИ́СУВАТИ,СКЛАДА́ТИ. — Док.:укла́сти,підписа́ти,скла́сти. Укладати мирний договір; Підписати торговельну угоду; Скласти контракт з книговидавцями.

УКЛАДА́ТИ(створювати, робити словник, збірник і т. ін.),УПОРЯДКО́ВУВАТИ,СКЛАДА́ТИ. — Док.:укла́сти,упорядкува́ти,скла́сти. Укладати словник; Упорядкувати збірник народних пісень; Скласти бібліографічний покажчик.

скласти—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem склавши. утворювати становити щось. набирати з друкарських лтер якийсь текст. нагромаджувати накопичуватисоставитьДееприч...Большой украинско-русский словарь
скласти—див.i складати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
скласти—скласти дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
скласти—скласти адеuш адеиsupмоu адеиsupтеu нак.em диu д...Орфоепічний словник української мови
скласти—скластие аду адеш адеимо адеите нак. ди дт....Орфоэпический словарь украинского языка
скласти—Скласти складу деш складений...Правописний словник Голоскевича
скла́сти—СКЛАСТИ див. складати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
скласти—СКЛАСТИstrong див. складати...Словник української мови у 20 томах
скласти—див. складати....Толковый словарь украинского языка
скласти—техн. набирать складывать собирать составлять укладывать...Украинско-русский политехнический словарь
скласти—див.em складатискласти сво повноваження to resign to abdicateскласти думку to form an opinion...Українсько-англійський словник
скласти—згарнуць змураваць напрыдумваць напрыдумляць пазгортваць пакладаць разьвязаць разьвязваць стварыць укладаць...Українсько-білоруський словник II
скласти—Згарнуць...Українсько-білоруський словник II
скласти—згарнуцьзмуравацьнапрыдумвацьнапрыдумляцьпазгортвацьпакладацьразьвязацьразьвязвацьстварыцьукладаць...Українсько-білоруський словник
скласти—em складати...Українсько-китайський словник
скласти—[skasty]...Українсько-польський словник
скласти—аду адеш zoy зброю zioy bro спит zda egzamin zob. складати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
скласти—сов. от складати...Українсько-російський словник
скласти—витримати скласти спит. Пдтвердити на практиц сво найкращ якост властивост т. н. Наша сталь витримала спит в грзн роки вйни Н. Рибак Наша крана з честю витримала спит у...Фразеологічний словник української мови