РОЗНЕСТИ

ЛА́ЯТИ(різкими словами висловлювати осуд, докори),СВАРИ́ТИ,ЛА́ЯТИСЯ,СВАРИ́ТИСЯ,КАРТА́ТИ,ГА́НИТИ,ГРОМИ́ТИ,РОЗНО́СИТИпідсил.,КЛЯ́СТИ́розм.,ВІДЧИ́ТУВАТИрозм.,ЧИ́СТИТИрозм.,ГРІ́ТИрозм.,ШПЕ́ТИТИрозм.,ГРИ́ЗТИрозм.,НАБИРА́ТИрозм.,ПЕКТИ́розм.,ЧЕСА́ТИрозм.,ПЕРЧИ́ТИрозм.,ПЕРЦЮВА́ТИрозм.,РОЗДРАКО́НЮВАТИрозм.,КРИ́ТИфам. рідко,КОБЕНИ́ТИфам. рідко,КОСТИ́ТИфам. рідко,ЧЕСТИ́ТИзаст.,ЛОТО́ЧИТИдіал.,ПСЯКУВА́ТИдіал.,ПСЯ́ЧИТИдіал.,БЕ́ШТАТИдіал.,БА́НИТИдіал.,БАНІТУВА́ТИдіал.;ГРИ́МАТИ(голосно);КОРЕНИ́ТИ,КРОПИ́ТИжарт. (дошкульно). — Док.:ви́лаяти,пола́яти,нала́яти,обла́ятирідкови́сварити,посвари́ти,насвари́тирозм.ви́лаятися,нала́ятися,насвари́тисярозм.зга́нити,ви́ганити,рознести́,відчита́ти,пошпе́тити,ви́шпетити,набра́ти,роздрако́нити,ви́бештуватидіал.ви́банітувати,нагри́мати. Старий.. почав бурчати і лаяти сина за неповороткість (З. Тулуб); Безконечне гасання по відділках, де вона когось сваритиме, когось миритиме — таке її життя (О. Гончар); Як не сварилася, не лаялась, не билася Оришка, а не зробила з дочки працьовитої кріпачки (Панас Мирний); Заболотний гостро картав себе за короткозорість (С. Журахович); Він ганив і зло висміював своїх товаришів-художників (В. Козаченко); Товариш Мрачний цілими днями громив "апаратчиків" і запевняв Івана Івановича, що "це їм так не пройде" (М. Хвильовий); Докія.. рознесла дощенту бригадира і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок та не одміряли їм землі (В. Кучер); Вони кричать: за нами право, вони кленуть: ти (Цезар) бунтівник (переклад М. Зерова); Бабуся стояла на порозі, підперезана хусткою, і, розмахуючи віником, відчитувала дітей (Є. Кравченко); Жінка його чистила на всі заставки, а він мовчав (П. Колесник); Степка.. чула крикливі Настині слова, чула, що та когось шпетить, висварює (Ю. Бедзик); — Спершу то таки чоловік трохи шанував, а потім то ще гірше бити почав та ще й докоряє, гризе по цілих днях (Леся Українка); — Чи ти забув, як тебе на буряках при всьому мирі набирали та кляли (І. Кучер); Баронеса.. привселюдно пекла мене за якийсь нікчемний спирт (Леся Українка); Стара Пястова чесала Марильку за її забудькуватість (Ірина Вільде); — Он як він її перчить. Молодець! (А. Шиян); Вербовий виступив. Щось похвалив, щось полаяв .. а найдужче "роздраконив" інтимну лірику за вплив акмеїстів (І. Муратов); — Правильно Крили в районі, що в мене бувають непоєні коні! .. (С. Олійник); Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить (І. Котляревський); — Уже як тільки не костила, чого тільки не накликала на його голову! (А. Головко); — То се ти його так честиш? За віщо так? (Панас Мирний); Відколи найстарша його донька Анничка вкалічіла, відтоді Параска дуже лоточить його (М. Черемшина); Всяка шельма псякує (Словник Б. Грінченка); О. Антоній.. став Гриця, як то кажуть, псячити. — Ти сякий-такий, маєш мені присягнути від горівки, розумієш? (Лесь Мартович); Не вважає архирей, Що сам не без того, А бештає за гріхи Вдівця молодого (С. Руданський); Вибештував, буде з його (М. Номис); Без угаву банив чоловік свою жінку (Я. Баш); Механізатори.. сваряться з виконробом, банітують механіка (О. Гончар); — І де ти, Ганко, волочишся стілький час? — гримала пані Кирницька (І. Франко); Хоч як було старий Макуха його лає і коренить, то він усе мовчить та знай-таки робить своє діло (Г. Квітка-Основ'яненко); — Це ти тут свекор над усіма, — почала вона кропити Макара (С. Васильченко). — Пор.докоря́ти.

ПОШИ́РЮВАТИ(про новини, відомості, поголоски тощо — робити приступним, відомим для багатьох),ШИ́РИТИ,РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ,РОЗСІВА́ТИ,СІ́ЯТИперев. книжн.,ГОЛОСИ́ТИдіал.;РОЗПУСКА́ТИ,ПЕРЕНО́СИТИ,РОЗНО́СИТИрозм. (перев. чутки, плітки);ПРОПАГУВА́ТИ,ПРОПОВІ́ДУВАТИ,ПРОВО́ДИТИ(ПРОВА́ДИТИ),ПОПУЛЯРИЗУВА́ТИ(глибоко, детально роз'яснювати якісь ідеї, погляди, знання). — Док.:поши́рити,розповсю́дити,розсі́яти,розголоси́ти,розпусти́ти,перенести́,рознести́. Слинько придивлявся до Каргата так, наче то була зовсім не та людина, про яку він стільки знав і чию думку він усі ці дні поширював по заводу (Ю. Шовкопляс); Царські лакузи ширили в Петербурзі чутки, що цар хоче дарувати кріпакам волю і цим виявити свою любов і турботу про них (П. Колесник); Тося і її друзі розповсюджували листівки, надруковані на склографі, на машинці, написані від руки (Ю. Мартич); Буде він малювати портрети, а відтак... будуть у дальшій приязні і під плащем штуки та науки розсівати соціалізм (О. Кобилянська); В цих полях не раз ходив Синиця, Сіяв слово правди для удачі... І здалося: то не шум пшениці — То слова його шумлять гарячі (Я. Шпорта); Рутенців плем'я перед ним (князем) Хилило чола покірно І голосило на весь світ Його славу безмірно (І. Франко); Урядник.. говорив похмуро до селян: — Це тільки внутрішні вороги.. сіють крамолу отаку: розпускають чутки, афішки розкидають (А. Головко); Од того часу, як були побиті козаки, й народ знов опинився в неволі в панів, його кобза не вгамувалась: переносила невольницькі думи од міста до міста, з ярмарку на ярмарок (І. Нечуй-Левицький); Десь ізнадвору, з вулиці, долинали голоси баглайчат, що всій Зачіплянці розносили свою радісну новину: — Лист від тата! (О. Гончар); Ідею, гасло можна і треба пропагувати (В. Еллан); Його дуже вразила темнота того товариства, серед якого він хотів проповідувать свої ідеї (І. Нечуй-Левицький); Ніяк не могла (Раїса) уявити собі, що той.. семінарист, який, сюсюкаючи, провадив їй ідеї Фейєрбаха, носить тепер камилавку (М. Коцюбинський); Пропагандою свого твору.. Савка був заполонений цілковито й популяризував книжку з неабиякою турботливістю (Т. Масенко). — Пор. 1.пропагува́ти.

ПОШИ́РЮВАТИ(бути джерелом або носієм звуку, запаху, що розходиться у просторі),ШИ́РИТИ,РОЗНО́СИТИ,РОЗСТЕЛЯ́ТИ,РОЗПУСКА́ТИ,РОЗСІВА́ТИ,СІ́ЯТИ,РОЗТО́ЧУВАТИ(запах);ПРОКО́ЧУВАТИ,РОЗКО́ЧУВАТИ(звук). — Док.:поши́рити,рознести́,розстели́ти,розпусти́ти,розсі́яти,розточи́ти,прокоти́ти,розкоти́ти. Топала (друкарка) каблучками по коридору, поширюючи після себе приємний запах гострих духів (Григорій Тютюнник); Липа запах медовий ширила (Уляна Кравченко); Вітер без гуку пролітав над селом, ні шуму лісового, ні співів пташиних він не розносив, тихо було (Леся Українка); Степан Васильович тихенько-тихенько розстеляє пісню над пшеницями (М. Стельмах); В кутку біля Валерика сидів, розпускаючи запах карболки, ветлікар Кундзюба (О. Гончар); Полонина оживала: видзвонювала пташиним співом, трембітала, розсівала високі звуки флояри й сопілки (Я. Стецюк); Дзень-дзелень-дзень... Сіють дзвіночки прозорі, а за прудкими ногами коняки пливуть санчата (М. Коцюбинський); Розпалив (кухар) огонь і заходився пекти птицю; вона вже майже спеклась і розточувала навкруги приємний аромат (переклад М. Лукаша); Грають сурми, Барабан бідовий Лунко прокочує Дріб з далини (Л. Первомайський); З озерця з глухим ревінням вирвався водяний стовп. Метнувшись метрів на три вгору, він ляснув шумним водопадом, розкотивши навколо луну (О. Донченко).

РУЙНУВА́ТИ(ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися),РОЗВА́ЛЮВАТИ,РОЗБИВА́ТИ,НИ́ЩИТИ,ЗНИ́ЩУВАТИ,ВАЛИ́ТИ,ЗАВА́ЛЮВАТИ,ЛАМА́ТИ,ПЛЮНДРУВА́ТИ,ТРОЩИ́ТИ,РОЗОРЯ́ТИ,РОЗТРО́ЩУВАТИ,ГРОМИ́ТИ,ВИСА́ДЖУВАТИ,РОЗВЕРТА́ТИ,РОЗЛА́МУВАТИ,РОЗРУЙНО́ВУВАТИ,РОЗГРО́МЛЮВАТИ,ЗВА́ЛЮВАТИрідко,ЗБУ́РЮВАТИрозм.,ЛОМИ́ТИрозм.;РОЗНО́СИТИрозм. (водою);РОЗДО́ВБУВАТИрозм. (бомбами, снарядами тощо);РОЗПИРА́ТИрозм. (із середини). — Док.:зруйнува́ти,поруйнува́ти,розвали́ти,розби́ти,зни́щити,завали́ти,повали́ти,злама́ти,полама́ти,сплюндрува́ти,строщити,потрощи́ти,розори́ти,розтрощи́ти,розгроми́ти,ви́садити,розверну́ти,розлама́ти,розруйнува́ти,звали́ти,поваля́тирідкозбу́рити,зломи́ти,рознести́,роздовба́ти,розпе́рти. І розказують, і плачуть, Як Січ руйнували, Як москалі срібло, злото І свічі забрали у Покрові (Т. Шевченко); Він веде військо на місто, розвалює високі стіни (І. Нечуй-Левицький); Усі розбивали, грабували і палили (ґуральню) (М. Коцюбинський); З ревом летить течія і котить каміння коритом, Валить і нищить усе, що їй заступає дорогу (М. Зеров); Повстанці попалили палаци й оселі польських магнатів і знищили до останку усе їх добро (І. Нечуй-Левицький); Замахнувся і вдарив у комин прикладом, — завалив комин на капость (А. Головко); Килині якийсь нічний прийда повалив стіну (Є. Гуцало); Гай, гай! Море грай, Реви, скелі ламай (Т. Шевченко); — Злякався (пан), думав, що Прокіп пішов набирати товариство, щоб сплюндрувати замчище (Панас Мирний); Дот і дзот трощили на шматки (М. Гірник); Як йому в цю мить хотілось понищити, потрощити тут все (О. Гончар); На другий день, пригнавши трактори, таки розтрощили її (церкву), розламали (О. Гончар); Завойовники розоряли храми, палаци (з підручника); Ігуменя виголошувала прокляття на голови бунтівників, що палять і громлять маєтки та хутори (А. Шиян); Фашисти почали палити й висаджувати Хрещатик (Ю. Яновський); Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева (К. Гордієнко); А тим часом стародавню Січ розруйнували (Т. Шевченко); Розгромивши (панський) дім, опришки взяли на топірці пораненого товариша й відійшли в ліс (В. Гжицький); — Армії звалюють твердині, руйнують замки, башти та стіни (І. Нечуй-Левицький); Стучи! Стучи!.. Ломи, січи Каміння, злото добувай (М. Чернявський); Септимій узяв місто ... звелів збурити мури (П. Загребельний); Вода за коротку ніч рознесла греблю та гідростанцію (Г. Коцюба); — Немало нам вуликів (під час війни) бандити роздовбали (М. Стельмах); Як же почула скотина кров, як заревуть, як двинуть лавою — батечки, розперли й загони (О. Стороженко). — Пор.спусто́шувати.

рознести—див.i розносити....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
рознести—рознести дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
рознести—рознести сеuш сеиsupмоu сеиsupтеu мин.em роуsupзнuс неиsupслаu нак.em сиu с...Орфоепічний словник української мови
рознести—рознеисти су сеш сеимо сеите мин. роузнс неисла нак. си ст....Орфоэпический словарь украинского языка
рознести—Рознести див.em розносити...Правописний словник Голоскевича
рознести́—РОЗНЕСТИ див. розносити. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
рознести—РОЗНЕСТИstrong див. розносити...Словник української мови у 20 томах
рознести—див. розносити....Толковый словарь украинского языка
рознести—техн. разносить...Украинско-русский политехнический словарь
рознести—em розносити...Українсько-китайський словник
рознести—су сеш . dostarczy roznie rozszerzy pogosk wie . rozproszy . zwymyla...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
рознести—сов. от розносити I...Українсько-російський словник
рознести—як мов сорока на хвост розносить рознесла. Дуже швидко поширюються яксь чутки. По Веселй мов сорока на хвост розносить щоразу яка там цього вечора юшка заварювалась . я...Фразеологічний словник української мови