РОЗКИНУТИ

ДУ́МАТИщо, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь),ГАДА́ТИ,МА́ТИ НА ДУ́МЦІ(МА́ТИ НА МИ́СЛІ)(МА́ТИ В МИ́СЛІі т. ін.)що,МА́ТИ ГА́ДКУпро кого-що,ПОМИШЛЯ́ТИ,МИ́СЛИТИрозм.;МІРКУВА́ТИ,РОЗМІРКО́ВУВАТИ,РОЗДУ́МУВАТИ,РОЗГА́ДУВАТИ,РОЗМИШЛЯ́ТИ,РОЗМИ́СЛЮВАТИ,МІЗКУВА́ТИрозм.,РОЗДУ́МУВАТИСЯрозм.,РОЗУМУВА́ТИрозм.,МЕТИКУВА́ТИрозм.,КУМЕ́КАТИрозм.,МИКИ́ТИТИрозм.,РОЗКИДА́ТИперев. із сл. розумом, умом і т. ін., розм.,КМІТИ́ТИ(КМЕТИ́ТИ)розм.,КМІТУВА́ТИ(КМЕТУВА́ТИ)розм.,ГАДКУВА́ТИдіал.,МУСУВА́ТИдіал. (перев. без додатка — заглиблюватися в якісь думки, зважуючи, враховуючи всі деталі);НОСИ́ТИСЯз чим, розм. (приділяти надто багато уваги чомусь). — Док.:поду́мати,погада́ти,поми́слити,зміркува́ти,розміркува́ти,розми́слити,помізкува́ти,пометикува́ти,покуме́кати,розки́нути,подиви́тисярозм. — Нема тобі чого думати та гадати. Гаятись тепер небезпечно.., їдь і не сперечайся! (І. Нечуй-Левицький); Те, чого Левенець не мав і в думці, Самусь уже знав, як таблицю множення (П. Загребельний); Ченці і барони Розвернулись у будинках І гадки не мають — Бенкетують (Т. Шевченко); Еней один за всіх не спав; Він думав, мислив, умудрявся, Як Турна-ворога побить (І. Котляревський); Не візьму Марти я й сам, — помишляю (Марко Вовчок); Почав (Лазаревський) міркувати, чим і як допомогти Тарасу Григоровичу (З. Тулуб); Роздумуючи та розмірковуючи, вийшли наші друзі бруківкою за село (Д. Бедзик); Об чім же вона там не думала?.. об чім не розмишляла?.. чого то не розгадувала?.. (Г. Квітка-Основ'яненко); Розмислюючи, давав (Вишневецький) накази (І. Ле); З якогось часу Миколі починало подобатись мізкувати над задачками (Ю. Мушкетик); Частенько-часто, сидячи поруч із дівчиною, роздумувався він про свою жінку (Марко Вовчок); Сидячи вечорами в своїй кімнаті, самотній і худий, Льова Роттер отак невесело розумував (В. Підмогильний); Сидю я самотою в хаті та вже метикую: чи й, справді, не розлучиться мені з чоловіком? (А. Кримський); — Моя це і єсть пропозиція про червоний прапор; — от нехай Максим скаже: кумекали ми з ним про це ще в потаємному гуртку (Ю. Смолич); "Що робить?" — микитив наш Клим Нетудихата (С. Олійник); Дружина лише вражено зітхала, в душі горда за чоловіка, що вільно розкидав умом, удався на складні міркування (К. Гордієнко); — Як би вислизнути з-під ласкавої опіки? — кмітували друзі (Я. Качура); Він не тямив себе і, гадкую, не пам'ятає, що кричав тоді (В. Дрозд); Довго він мусував про своє безталання (Словник Б. Грінченка); Чого ж триматись, чого ж мучитись, чого ж у сутінках носитися з болісними думками й догадками? (М. Стельмах); — Чіпко!.. — молила вона. — Покинь (розбій).. — Побачу, Галю. Подивлюся... (Панас Мирний). — Пор.обду́мувати.

РОЗСТАВЛЯ́ТИ(руки, ноги, крила, пальці тощо),РОЗКИДА́ТИ,РОЗСОВУВАТИ(РОЗСУВА́ТИ),РОЗПИНА́ТИ,РОЗЧЕПІ́РЮВАТИрозм.,РОЗТЕПІ́РЧУВАТИдіал.;РОЗВО́ДИТИ(руки, пальці);РОЗКАРЯ́ЧУВАТИрозм. (перев. ноги — незграбно вигинаючи);РОЗПЛА́СТУВАТИ,РОЗПЛА́ТУВАТИрозм. (руки, крила). — Док.:розста́вити,розки́дати,розки́нути,розсу́нути,розіпну́ти,розп'ясти́(розіп'я́сти́),розчепі́рити,розтепі́рчити,розвести́,розкаря́чити,розпласта́ти,розплата́ти. Він широко розставляє важкі роздуті ноги (М. Стельмах); А на ліжку... ох, аж душно!.. Білі рученята Розкидала, розкрилася... (Т. Шевченко); Він стає важним, гугнявить, розсовує ноги і руки, займає більше місця на лаві (М. Коцюбинський); — Братця, — розпинав він свої непомірно великі руки й кумедно розмахував ними в себе над головою. — Наша земля буде! (А. Головко); Піаніст розчепірював пальці і щосили тарабанив ними по жовтих клавішах (В. Дрозд); Розтепірчила пальці та й показує (Словник Б. Грінченка); Любка брала його руки, що обнімали цупко її дівочий стан, розводила їх (І. Ле); Чоловік широко розкарячив ноги і зробив рукою жест, мовби запрошував людей ближче згромадитися біля нього (Ірина Вільде); — Гайда до компанії! — розпластав короткопалі руки Масло і потягнув хлопців у їдальню (А. Хижняк); Ворон лежав грудьми вниз, розплатавши крила (Григорій Тютюнник).

розкинути—див.i розкидати II....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розкинути—розкинути дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
розки́нути—РОЗКИНУТИ див. розкидати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
розкинути—РОЗКИНУТИstrong див. розкидати...Словник української мови у 20 томах
розкинути—див. розкидати II....Толковый словарь украинского языка
розкинути—матем. техн. раскидывать...Украинско-русский политехнический словарь
розкинути—див.em розкидати II...Українсько-англійський словник
розкинути—ну неш rozrzuci rozwali rozbi namiot obz...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
розкинути—сов. от розкидати II...Українсько-російський словник
розкинути—кидати пускати розкидати кинути пустити розкинути на втер з сл. грош. Даремно марно необдумано витрачати. Берегти треба кожну копйку а ми тисяч карбованцв на втер кидам...Фразеологічний словник української мови