РОЗДАВИТИ

ВИПИВА́ТИ(пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її),ВИХИЛЯ́ТИрозм.,ВИСУ́ШУВАТИрозм.,ОСУША́ТИ,ОСУ́ШУВАТИрозм.,ВИЦІ́ДЖУВАТИрозм.,ПРОПУСКА́ТИрозм.,ПЕРЕПУСКА́ТИрозм.,НАПИВА́ТИрозм.;ПЕРЕХИЛЯ́ТИрозм.,РОЗПИВА́ТИрозм.,ПЕРЕКИДА́ТИрозм.,ПЕРЕПУСКА́ТИрозм.,БА́ХКАТИрозм. (перев. про алкогольні напої);НАДПИВА́ТИ,ВІДПИВА́ТИ,ПРИГУ́БЛЮВАТИрозм. (невелику кількість);ПОПИВА́ТИ(потроху, не поспішаючи);ВИДУВА́ТИрозм.,ВИДУ́ДЛЮВАТИрозм. (багато або все й пожадливо);ВИСМО́КТУВАТИрозм. (повільно);ПОХМЕЛЯ́ТИСЯ(випивати спиртного повторно, на другий день). — Док.:ви́пити,спи́ти,ви́хилити,ви́сушити,осуши́ти,ви́цідити,пропусти́ти,напи́ти,перехили́ти,розпи́ти,переки́нути,ба́хнути,ви́тягтирозм.ви́тягнутирозм.теле́пнутифам.роздави́тифам.сми́кнутифам.перепусти́ти,проковтну́тирозм.ковтну́тирозм.врі́зати(урі́зати)розм.надпи́ти,відпи́ти,пригу́бити,ви́дути,ви́дудлити,ви́смоктати,похмели́тися. Збивши кокосового горіха, я випивав з нього молоко (Ю. Яновський); О. Федір підходив інколи до шафи й вихиляв келишок (С. Скляренко); Він за один ковток чималий водянчик так і висушив (Г. Квітка-Основ'яненко); Не втерпів соблазна окаянної і.. осушив одну (чарку) (Я. Баш); Раз на тиждень Софрон ішов.. пограти в кості та пропустити склянку коктейлю (Н. Рибак); Перепустити по чарці; — Продав (ґрунт).. Вже другий тиждень напиває десь у Дрогобичі (І. Франко); Петро з Василем перехиляють горілку, морщать обличчя (І. Чендей); Перед тим, як вирушити далі, розпивають шампанське (О. Гончар); Шефи по одній маленькій перекинули та й .. сказали, що їм і так дуже приємно з нами посидіти (Є. Кравченко); Витягли самотужки по носатці тернівки (Г. Квітка-Основ'яненко); Телепнули ми по красовулі, не кожен і закусив (А. Свидницький); — Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо... (Є. Кравченко); Випили по чарці паничі й закусили, а за паничами ковтнули по чарці молодиці (І. Нечуй-Левицький); Христя надпила трохи (тернівки) і постановила (Панас Мирний); Жінка теж відмовилась від горілки, відпила трохи свого вина й запропонувала мені (О. Досвітній); — За здоров'я шановного гостя хоч пригуб, — сказала матушка, подаючи дочці чарку (І. Нечуй-Левицький); Обпивайло як узяв пити, все до каплі видув (з фольклору); А ви знаєте, як видудлиш глечик гарячого молока — жоден мороз не страшний... (С. Ковалів); Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (І. Нечуй-Левицький).

ГНІТИ́ТИ(діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття),ПРИГНІ́ЧУВАТИ,ПРИГНІТА́ТИрідше,ЗГНІ́ЧУВАТИ,ДАВИ́ТИ,ПРИДА́ВЛЮВАТИ,РОЗДА́ВЛЮВАТИпідсил.,ДУШИ́ТИ,ПРИДУ́ШУВАТИ,ЧАВИ́ТИ,РОЗЧА́ВЛЮВАТИпідсил.,ПРИЧА́ВЛЮВАТИ,ТЯЖИ́ТИ,ПРИГНІТА́ТИрідше,НАГНІ́ЧУВАТИрідше,ГНОБИ́ТИрідше,ПРИГНО́БЛЮВАТИрідше,ЗАГНІ́ЧУВАТИдіал. — Док.:пригніти́ти,згніти́ти,здави́ти,придави́ти,роздави́ти,придуши́ти,розчави́ти,причави́ти,пригноби́ти,загніти́ти. З самого ранку його гнітило якесь неприємне почуття (П. Панч); Її більше, ніж будь-кого, пригнічувала рутина одноманітної лабораторної праці (Ю. Шовкопляс); І підступала, згнічувала серце туга (Н. Тихий); Важка дума, як камінь, давила її серце (І. Нечуй-Левицький); Чуття голоду, самоти та одинокості придавлювало душу (І. Франко); Кривавить серце кволе мого брата лиха негода, роздавлює його до краю кляте ярмо народа... (Уляна Кравченко); — Що час, що день, він від мене — усе дальш; от мене туга й душить (Г. Квітка-Основ'яненко); Страшне лихо придушило його (М. Коцюбинський); Говорив (Макуха) настирливо, невідступно обплітав Сидорчукову душу залізною сіткою, душив її немилосердно, чавив (Ю. Бедзик); Розгуляна стихія.. паралізувала останні сили Маргіт, душила й розчавлювала її (О. Гончар); Години відпочинку вдома, де для нього готували спокій і тишу — були важкі: гнітила тиша, причавлював спокій (С. Скляренко); Лісовий холод, що звичайно так відсвіжує, тепер пригнітав мої груди, як сумнів пригнітає душу (І. Франко); "Дурні питання", на які він не вміє дати відповіді, починають мучити його, заколочувати спокій, гнобити серце й мозок (М. Коцюбинський); Килину найбільше пригноблювало, що Антоніна Петрівна спокійно говорить (Є. Гуцало); В житті я ніколи не був настільки незалежним, щоб мене, коли вже не загнічувала, то хоч не "мулила" чия-небудь натура (Леся Українка).

ДАВИ́ТИна кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою),НАДА́ВЛЮВАТИна кого-що,ТИ́СНУТИ,НАТИСКА́ТИ(НАТИ́СКУВАТИ),НАДУ́ШУВАТИ,ПРИДА́ВЛЮВАТИкого, що,ПРИДУ́ШУВАТИкого, що,ПРИГНІ́ЧУВАТИ(ПРИГНІТА́ТИрідше)кого, що,ГНІТИ́ТИкого, що, заст.;ЧАВИ́ТИ,ПРИЧА́ВЛЮВАТИ,ПІДМИНА́ТИ,РОЗЧА́ВЛЮВАТИ,РОЗДА́ВЛЮВАТИ,РОЗТО́ВКУВАТИ,ДУШИ́ТИ,РОЗДУ́ШУВАТИ,ЗГНІ́ЧУВАТИ,ПЛЮ́ЩИТИ,РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ,РОЗТРО́ЩУВАТИпідсил.,ЧАВУ́ЧИТИрозм. (кого, що — придавлюючи, розплющувати, м'яти, знищувати). — Док.:надави́ти,нати́снути,надуши́ти,придави́ти,придуши́ти,пригніти́ти,причави́ти,підім'я́ти,розчави́ти,роздави́ти,розтовкти́,роздуши́ти,згніти́ти,розплю́щити,розтрощи́ти. Приземкуватий Гаврило.. люто давив короткою ногою дошки (Григорій Тютюнник); Заспівали (дружки) сирітських пісень: як дочка ніби розмовляє з небіжкою-матір'ю, .. а мати одказує, що земля надавила їй груди (І. Нечуй-Левицький); І хотіла б (Настя) устати, та якась ласкава потайна рука силоміць очі закриває, надавлює чимсь (С. Васильченко); За плугом.. орач поступає, Тисне чепіги грудьми (І. Франко); З усіх сил натискають хлопці на весла (О. Копиленко); Біля крижаного завалу з потоків збиралася велика вода, натискувала на крижини, розламувала їх на шматки (С. Чорнобривець); Приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель (М. Коцюбинський); Дідка придавили томами з кресленнями й розрахунками (А. Крижанівський); Мій оборонець упав.., боляче придушивши мені ноги (Ю. Яновський); Тюха пригнітив Сивоока до землі (П. Загребельний); Костури наосліп, невпевнено промацують землю, чавлять крихку паморозь (М. Стельмах); Під сосною, причавивши кущ кропиви, лежать два червоні шолома (В. Яворівський); Розмашним кроком рушив він долиною, підминаючи шпичасті будяки (З. Тулуб); Віл наступив хлопчикові на ногу, ратицею розчавив ступню (І. Цюпа); Терентійроздавлює на щоці комара (М. Стельмах); Голос глухий, надтріснутий, немов його щойно щосили здушили за горло (А. Дімаров); Брата Олексу роздушило дерево в лісі (М. Коцюбинський); Берестовець.. плющив чобітьми синювато-білі мушлі оббитого з стін вапна (Л. Первомайський); Сірі масиви сланцю.. ось-ось розтрощать своєю багатотонною вагою невеличкий будинок (О. Донченко); Він не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний).

ТОПТА́ТИ(приминати ногами під час ходьби, бігання; м'яти ногами),РОЗТО́ПТУВАТИ,ЗАТО́ПТУВАТИ,СТО́ПТУВАТИ,ПІДТО́ПТУВАТИ,ПРИТО́ПТУВАТИ,ПРИТО́ВКУВАТИрозм.;ЧАВИ́ТИ,РОЗЧА́ВЛЮВАТИ,ДАВИ́ТИ,ЧАВУ́ЧИТИрозм.,ТОЛОЧИ́ТИ,ВИТОЛО́ЧУВАТИ(приминати трав'янисті рослини, пошкоджувати посіви, городину тощо);ВИТО́ПТУВАТИ,ҐРАСУВА́ТИдіал.,ТАЛУВА́ТИдіал.,ТРАТУВА́ТИдіал. (пошкоджувати посіви, городину, траву тощо). — Док.:потопта́ти,розтопта́ти,затопта́ти,стопта́ти,підтопта́ти,притопта́ти,притовкти́,ви́товкти,розчави́ти,роздави́ти,ви́толочити,потоло́чи́ти,притолочи́ти,ви́топтати. Стою я в весняному гаї... Фіалки, фіалки навкруг.. Боюся ступати, щоб їх не топтати (А. Кримський); — Яку лілію розтоптали, ох!.. Терентій! (О. Довженко); Стоптав би я тебе, руто, Та з жалю не можу (С. Руданський); Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (П. Панч); Він не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний); Побіг він навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан — не розбирає, Толочить і ламає (Л. Глібов); — Ну не буде ж у тебе хоч на городі нічого! — сичить одужавши баба. Вийшла баба на город, давай витоптувати, давай ірвати (Ганна Барвінок); — Я буду стежки ґрасувати, а ти замітати (Леся Українка); Свині город талують (Словник Б. Грінченка); Тратує озимину худоба, бо земля мокра (Словник Б. Грінченка).

УМЕРТВИ́ТИ(ВМЕРТВИ́ТИ)(позбавити життя кого-небудь якимсь способом),ЗГУБИ́ТИ,УГРО́БИТИ(ВГРО́БИТИ),ПОКІ́НЧИ́ТИ,ЗАДУШИ́ТИ,УДУШИ́ТИ,УДАВИ́ТИ(ВДАВИ́ТИ)(душачи);УТОПИ́ТИ(ВТОПИ́ТИ),ПОТОПИ́ТИ(кидаючи в воду, заливаючи водою);ОТРУЇ́ТИ(застосовуючи отруту);ПОВІ́СИТИ(вішаючи);РОЗДАВИ́ТИ,РОЗДУШИ́ТИ,ПРИЧАВИ́ТИ(діючи чимсь великим, важким на все тіло);УМОРИ́ТИ(ВМОРИ́ТИ),ЗАМОРИ́ТИ(не даючи їсти);СКОСИ́ТИ(про хворобу). — Недок.:умертвля́ти(вмертвля́ти),мертви́ти,губи́ти,гро́бити,заду́шувати,души́ти,топити,отру́ювати,ві́шати,розда́влювати,прича́влювати,мори́ти,коси́ти. Довга хвороба чи то стрілоносна тебе Артеміда Ніжними стрілами, враз надійшовши, сама умертвила? (переклад Бориса Тена); (Кассандра:) Не страх, не сором і не меч, а я своєю правдою згубила брата (Леся Українка); — Та він тебе колись угробить, — кип'ятився Ярошенко (В. Речмедін); — Може, хто вкрав (орла)? Чи куниця задушила? А може, полетів? (Є. Гуцало); — Отак-то ти, кате! Знущаєшся над сестрами... І пішли шукати Трути-зілля, щоб Івана завтра отруїти (Т. Шевченко); Машини тут стояли... Їжачка роздавило (В. Сосюра); Брата Олексу роздушило дерево в лісі (М. Коцюбинський); Придавлю, причавлю пана, мов змію підколодну (М. Стельмах). — Пор. 1.уби́ти.

роздавити—див.i роздавлювати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
роздавити—роздавити дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
роздавити—див.em давити...Словник синонімів Вусика
роздави́ти—РОЗДАВИТИ див. роздавлювати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
роздавити—РОЗДАВИТИstrong див. роздавлювати...Словник української мови у 20 томах
роздавити—див. роздавлювати....Толковый словарь украинского языка
роздавити—техн. раздавливать...Украинско-русский политехнический словарь
роздавити—недок.em роздавлювати док.em роздавитиto crush to smash beneath underem автомоблем та н.em to run over down лимон тощоem to squash...Українсько-англійський словник
роздавити—раздушыць струшчыць...Українсько-білоруський словник II
роздавити—Раздушыць...Українсько-білоруський словник II
роздавити—раздушыцьструшчыць...Українсько-білоруський словник
роздавити—em em...Українсько-китайський словник
роздавити—влю виш rozgnie zmiady...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
роздавити—сов. от роздавлювати...Українсько-російський словник
роздавити—роздавити роздушити пвлтру чвертку пляшку т. н. фам. Розпити спиртне. Шпилька пдввсь мовить Може почекамо Скоро Палажка на обд прийде. Пвлтру роздавимо . Кравченко А ...Фразеологічний словник української мови