Словник синонімів української мови

РАДЦЯ

РА́ДНИК(службова особа; особа, що займає цю посаду),ПОРА́ДНИК,РА́ДЦЯ(РА́ЙЦЯ)заст. Радник міністерства відразу перейшов до справи; На ранок Стефан Потоцький зібрав своїх військових порадників (Я. Качура); — Еге ж, панове радці, — добре було б (Словник Б. Грінченка); Він каштелян і райця королівський (Словник Б. Грінченка).

  1. радця—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. радця—ч.i заст.i Радник у знач. . Радця посольства....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. радця—радця менник чоловчого роду стота радник член магстрату ст....Орфографічний словник української мови
  4. радця—Радця ц цею радц радник...Правописний словник Голоскевича
  5. радця—Радця радник [IX]...Словник з творів Івана Франка
  6. ра́дця—РАДЦЯ ч. заст. Радник у знач. Мста як одержували магдебурзьке право звльнялись по ряду питань вд управлння суду великокнязвських або королвських намсникв вовод старо...Словник української мови в 11 томах
  7. радця—РАДЦЯ ч. заст.Радник у знач.Мста як одержували магдебурзьке право звльнялись з ряду питань вд управлння суду великокнязвських або королвських намсникв вовод старост....Словник української мови у 20 томах
  8. радця—ч. заст. Радник у знач. Радця посольства....Толковый словарь украинского языка