ПРОЛУНАТИ

ЛУНА́ТИ(про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним),ЛИ́НУТИпоет.,ЛЕТІ́ТИ,ЛИ́ТИСЯ,НЕСТИ́СЯ,ПІДНО́СИТИСЯ,ТЕКТИ́,ІТИ́(ЙТИ́),ПЛИСТИ́,ПЛИВТИ́,ПЛИ́НУТИ,УДАРЯ́ТИ(ВДАРЯ́ТИ)підсил.,РОЗРИВА́ТИСЯпідсил.,РОЗТИНА́ТИСЯпідсил.,ВИРИВА́ТИСЯ,ПІДІЙМА́ТИСЯ(ПІДНІМА́ТИСЯ)(перев. зі сл. голос, гомін, спів і т. ін.);РОЗНО́СИТИСЯ,ПРОНО́СИТИСЯтільки 3 ос. (миттю розноситися),ЛІТА́ТИ,РОЗТІКА́ТИСЯ,РОЗХО́ДИТИСЯ(РОЗІХО́ДИТИСЯрідко),РОЗЛЯГА́ТИСЯ,РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ,РОЗСТЕ́ЛЮВАТИСЯ,РОЗКО́ЧУВАТИСЯ,РОЗДАВА́ТИСЯрідше,РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯрідше (в різні боки);РОКОТА́ТИ(РОКОТІ́ТИрідко)(про рокітливі звуки);ПРОРІ́ЗУВАТИ,ПРОРІЗА́ТИ,ПРОНИ́ЗУВАТИ,ПРОТИНА́ТИ(несподівано різко лунати, порушуючи тишу);ПРОРИВА́ТИСЯ(долаючи шумовий бар'єр, ставати чутним);ПРОБІГА́ТИ,ПРОКО́ЧУВАТИСЯ(раптово виникаючи, поширюватися);РОЗЛУ́НЮВАТИ(поширюватися луною);ПА́ДАТИрозм. (перев. про різкі, уривчасті звуки). — Док.:пролуна́ти,поли́нути,полеті́ти,поли́тися,понести́ся,піднести́ся,потекти́,піти́,поплисти́,попливти́,уда́рити(вда́рити),розірва́тися,розітну́тися,ви́рватися,підійня́тися(підня́тися),рознести́ся,пронести́ся,розтекти́ся,розійти́ся,розлягти́ся,розстели́тися,розкоти́тися,розда́тися,розполони́тися,прорі́зати,прониза́ти,протну́ти,протя́ти,проляща́ти,прорва́тися,пробі́гти,прокоти́тися,упа́сти(впа́сти). Пісня лунала широко і бурхливо, як молода повінь (О. Гуреїв); Лине пісня в гаю солов'їна (В. Сосюра); Летів — розлягався той (батьків) вигук аж у край на Ланове, на Ставище (Є. Кротевич); Не хотілося їй зараз нічого, крім одного, — щоб пісня не кінчалась ніколи, щоб лилася й лилася отак, як вічна молодість, як її невгасиме перше кохання... (О. Гончар); Звуки дзвінків на хребті коня неслись далеко в глуху глибінь лісу й там десь ніби губились (О. Кобилянська); За місто, за села, за труд стариків Весільний, веселий підноситься спів (П. Усенко); І пісня текла, мов дзюрчання ключа (В. Бичко); Регочеться мій друг, і луна йде коридорами, як у лісі (Ю. Яновський); Мелодія пливла над сонними дахами, і дивно було чути її цієї темної ночі (О. Донченко); Хвильки звуків пливуть у дзвінкій тиші долини (С. Чорнобривець); Пісня розлягається. Всі люди збираються в одну купу і зазирають за кон, звідкіля плине пісня (І. Карпенко-Карий); От вдаряє акорд.., зразу стає спокійно і затишно (Ю. Смолич); За плечима у юрми билось і розривалось голосіння Маланки та плач жіночий (М. Коцюбинський); З того часу двічі на день над глибокою балкою розтинався голосний шкільний дзвоник (В. Кучер); З самого глибу душі виривається пісня і так любо ллється, так виливається поволі (Панас Мирний); І мідний роздільний дзвін розноситься вгорі, відраховуючи секунди, надаючи їм незвичайної ваги і значимості (Ю. Яновський); Нестямний крик пронісся над пасікою і помчався у ліс (Панас Мирний); Долинами пісня літає (Ю. Яновський); А з дверей троїцької церкви.. розтікався прекрасний християнський спів (М. Стельмах); То не срібний дзвоник дзвонить, то її (Галі) голос розходиться по двору (Панас Мирний); Розлягаються тії хори по хуторі і линуть далеко-далеко, в степ розлогий, перебивають один другого, то спільно лунають (Леся Українка); Чужим, далеким смутком розстелявся голос, тремтів невідомими сльозами-іскрами (С. Васильченко); О шостій годині, з першими вибухами в скелях, що гучною луною розкочувались по околицях, він ішов до котлована (Г. Коцюба); Щось важке упало, стукнуло — роздалася луна навкруги... (Панас Мирний); Пісня лине від серця .. Мов весняна ріка, розполонилися голоси (К. Гордієнко); На млинах вода шумить, стогне, рокоче... (Панас Мирний); Глядів (Борис) на бистро пливучу чисту воду, що стиха рокотіла, б'ючись об каміння (І. Франко); Час од часу тишу ночі прорізував хрускіт крижин, що ламалися на залізних хребтах передмостових "сторожів" (А. Шиян); Раптом ясний ранок пронизав дитячий розпачливий, обурений лемент (С. Васильченко); Ніч протинають залпи, крики... (В. Сосюра); Чистий дівочий сопрано, мов золотою ниткою, прорізав оксамитно чорну тишу (Дніпрова Чайка); Раптом крізь шум заводу проривається зойк (І. Микитенко); Грім пробігає над головами юнаків, блискавки яскравішають (В. Бабляк); Наче й тихі стояли дуби та клени і ясени, а все ж над лісом прокочувався таємничий, лякаючий шепіт (А. Шиян); Вийде, бувало, хтось із хати у літню чи в осінню ніч і чує, як далеко-далеко в полі пісня розлунює... (С. Олійник); З туману, як з хмари, плив голос і падав між люди (М. Коцюбинський); Дзвони несподівано впали (М. Коцюбинський). — Пор.доно́ситися.

пролунати—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem пролунавшипрозвучатьДеепричастная формаem прозвучав...Большой украинско-русский словарь
пролунати—а.Док. до лунати. безос....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пролунати—пролунати дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
пролунати—пролунати...Орфоепічний словник української мови
пролунати—пролунатие айеи....Орфоэпический словарь украинского языка
пролуна́ти—ПРОЛУНАТИ а. Док. до лунати. з моря звукв прорвався пролунав над людьми рзкий суворий голос ударивши по всх серцях Вас. Десь грюкнули двер в подвр пролунав пострл Бой...Словник української мови в 11 томах
пролунати—ПРОЛУНАТИ а.Док. до лунати.з моря звукв прорвався пролунав над людьми рзкий суворий голос ударивши по всх серцях С. ВасильченкоДесь грюкнули двер в подвр пролунав пострл...Словник української мови у 20 томах
пролунати—а. Док. до лунати. безос....Толковый словарь украинского языка
пролунати—To sound to be heard про дзвнem to ring про дзвночокem to tinkle про грм та н.em to thunder...Українсько-англійський словник
пролунати—прагучаць...Українсько-білоруський словник II
пролунати—Прагучаць...Українсько-білоруський словник II
пролунати—прагучаць...Українсько-білоруський словник
пролунати—прозвучать раздаться пронестись разнестись послышаться с большой силой прогреметь грянуть неожиданно откликнуться отозваться перен. отдаться...Українсько-російський словник