ПРОЗИРНУТИ

ВИДНІ́ТИСЯ(бути видним, приступним зорові),ВИДНІ́ТИ,ПОЗНАЧА́ТИСЯ,ВБАЧА́ТИСЯ(УБАЧА́ТИСЯ)розм.;ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ,МАЛЮВА́ТИСЯрідше,ВИРИСО́ВУВАТИСЯ,ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ,КРАСУВА́ТИСЯ(бути виразно видним);МРІ́ТИ,МРІ́ТИСЯ,МАЯ́ЧИ́ТИ,МАЯЧІ́ТИ,МАЙОРІ́ТИ,МА́ЯТИ,МЕРЕХТІ́ТИ,БОВВАНІ́ТИ,ДАЛЕНІ́ТИ,МАНЯ́ЧИТИрозм. рідко,МАНЯЧІ́ТИрозм. рідко,МРЯЧИ́ТИдіал. (бути видним здалеку, невиразно);ВИГЛЯДА́ТИ,ВИЗИРА́ТИ,ПОКА́ЗУВАТИСЯ,ВИКА́ЗУВАТИСЯрозм. рідко (бути видним з-за чогось, з-під чогось, із-поміж чогось);ПРОГЛЯДА́ТИ,ПРОГЛЯДА́ТИСЯрідше,ПРОЗИРА́ТИ,ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ,ПРОРІЗА́ТИСЯрідше,ПРОДИВЛЯ́ТИСЯрідше,ВИСКА́ЛЮВАТИСЯрозм.,СКА́ЛИТИСЯрозм. рідко (крізь щось);ВИСТУПА́ТИз чого,ПРОСТУПА́ТИз чого, крізь що,ВИТИКА́ТИСЯз чого, з-під чого (трохи, частково бути, ставати видним);ПОЛИ́СКУВАТИ(виділяючись блиском);СВІТИ́ТИ,СВІТИ́ТИСЯ,ПРОСВІ́ЧУВАТИ,ПРОСВІ́ЧУВАТИСЯ(бути видним крізь що-небудь, між чим-небудь і т. ін.). — Док.:позна́читися,ви́малюватися,ви́рисуватися,ви́карбуватися,помая́чи́ти,поманячі́ти,помаячі́ти,ви́глянути,ви́зирнути,показа́тися,прогля́нути,прозирну́ти,прорі́затися,ви́скалитися,ви́ступити,проступи́ти,ви́ткнутися. За вигоном, край села, виднілось друге село (М. Коцюбинський); У траві ледь-ледь виднів залишений колесами слід (Ю. Мушкетик); Вже поблизу в пітьмі позначається берег Цірцеї (М. Зеров); На цвинтарі росли високі дерева, .. крізь сухі віти вбачалося церковне віконечко (Марко Вовчок); Попереду ясно вимальовувалися чорні фігури вершників (Григорій Тютюнник); З туману, справді, вже вирисовувався Переяслав (О. Іваненко); На місячну дорогу виплив човен, серед мінливого срібного мерехтіння викарбувався силует рибалки (І. Волошин); На зеленій.. хатині.. яскраво красувалася вивіска (П. Козланюк); Он на кінці виднокруга мріє село (Олена Пчілка); (Філемон:) Море синьою стягою ледве мріється здаля (переклад М. Лукаша); У темряві невиразно маячили силуети хат (Ю. Збанацький); Гостроверхі шапки маячіли здалека.. Це були татари (Б. Грінченко); Над лісом, що майорів півколом, небо здавалося бліднішим (Ірина Вільде); Ліворуч мерехтів на вершку могили мурований стовп (Юліан Опільський); Безлюдний пляж. І лише дві постаті бовваніють удалині (А. Головко); Даленіє місто на осіннім фоні (В. Сосюра); На горбку манячили чорні силуети вітряків (О. Десняк); На долині манячіли.. намети (І. Нечуй-Левицький); Назустріч мені поспішали з базу жінки.., з їх кошиків виглядали барвінок і первоцвіт (М. Коцюбинський); Серед пучечків торішньої трави де-не-де визирали вже блакитними оченятами проліски (Б. Грінченко); На тлі.. лісу показується біла мурована брама (М. Коцюбинський); А з долини церква виказувалась в садку (А. Свидницький); З ранкового туману подекуди проглядали густі віти дерев, кручі (І. Ле); Дорога проглядалась у бінокль верстов на п'ять (П. Панч); Між верхівками дерев сірими плямами прозирало небо (П. Кучера); Враз темніє, і, до цвяшків подібні, Прорізуються зорі мовчазні В осіннім небі (Л. Первомайський); А над селом вискалюється з зелені червоний двір (І. Франко); — А наші черевики, — вигукнув Михайло, — черевики з продертими підошвами, крізь які скаляться панські пальці! (П. Загребельний); Вдалині вже неясно виступало з імли підніжжя могутнього гірського кряжа (З. Тулуб); Вдалині.. виднілися довжанські ліси, а ближче з густих чагарів проступало білими хатами село Ступки (Григорій Тютюнник); Ліворуч, з-за далеких горбів, витикається високий.. димар цукроварні (В. Козаченко); Молода береза соромливо світила крізь ліщинник білим тілом (О. Донченко); Вже крізь віти світяться вогні (В. Сосюра); Будівля.. просвічувала червоною цеглою крізь золотисте мереживо риштувань (Ю. Смолич); Руїни просвічувалися крізь густе плетиво обгорілих садів (В. Кучер). — Пор. 1.ви́дний.

ВИЯВЛЯ́ТИСЯ(про почуття, думки, наміри тощо — ставати явним, помітним за зовнішніми ознаками),ПРОЯВЛЯ́ТИСЯ,ВИРАЖА́ТИСЯ,ПОКА́ЗУВАТИСЯ,ПРОБИВА́ТИСЯ,ПРОГЛЯДА́ТИ,ПРОСТУПА́ТИ,ПРОСВІ́ЧУВАТИ,ПРОКИДА́ТИСЯ,ПРОСИНА́ТИСЯ,ПРОЗИРА́ТИ,ПОЗНАЧА́ТИСЯ,ПОМІЧА́ТИСЯ,СПОСТЕРІГА́ТИСЯ,РОЗКРИВА́ТИСЯ,ЧИТА́ТИСЯ,ВІДБИВА́ТИСЯ,ВІДЧУВА́ТИСЯ,ПОЧУВА́ТИСЯ,ПРОМЕНИ́ТИСЯ(ПРОМІНИ́ТИСЯ)(про радість, любов і т.ін. — у погляді, усмішці);ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ,ПРОРІЗА́ТИСЯрідко (про здібності, талант і т. ін.). — Док.:ви́явитися,прояви́тися,ви́разитися,показа́тися,проби́тися,прогля́нути,проступи́ти,проки́нутися,просну́тися,прозирну́ти,позначи́тися,розкри́тися,відби́тися,відчу́тися,почу́тися,прорі́затися. На її виду виявлялась клопотливість та задуманість (І. Нечуй-Левицький); Давно вже тліло в душах незадоволення Марусяком, лиш не було моменту тому проявитися (Г. Хоткевич); Який глибокий жаль, сердечний докір і заразом яка радісна надія виражалися в його очах! (І. Франко); Молоді ще (Миколай з Параскою), але якась певність рухів і світогляду.. показується в них (Г. Хоткевич); Їй самій стає неприємно, що в голосі пробиваються нотки роздратування (О. Гончар); Його очі перелякано розширились, і з них проглянули сум і безнадія (Ю. Збанацький); В руках жінки, в погляді, у всій її позі проступала непідроблена сором'язливість (Ю. Бедзик); Доброта так і просвічує в його одкритому лиці (М. Коцюбинський); Щось прикре, дражливе прокидалося в його словах (Леся Українка); — В усій Вашій істоті прозирає щирість (Ф. Бурлака); В голосі його справді звучала радість, хоч на незворушному обличчі то не позначилось (Є. Гуцало); І ще помічалася за ним риса: в тилу він був похмурим і неговірким (Григорій Тютюнник); Незважаючи на те, що заліза в ґрунті багато, в рослинах інколи спостерігається його недостача (з журналу); Старий гідротехнік мав вдачу, яка розкривалася не з першого слова (М. Чабанівський); Спокій тривалого кохання.. читався в рисах її високого чола (Л. Первомайський); На його обличчі.. відбивалася найрізноманітніша гама почуттів (О. Донченко); В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Л. Дмитерко); В погляді (Оксани) сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Ленінградці люблять своє чудове місто.. Любов та промениться з їхніх очей, з їхніх постатей (Остап Вишня); У дев'ятому.. класі в Максима почали прорізуватися й певні громадські, організаторські та навіть ораторські нахили (В. Козаченко).

ПРОЗРІВА́ТИ(ставати зрячим),ПРОЗИРА́ТИзаст., поет.,ПРОВИ́ДІТИдіал. — Док.:прозрі́ти,прозирну́ти. Хто сліпий уродиться, не прозріває (Вал. Шевчук); Прозрівай! Прозирай, Гогене! Ти — на грані. Ти — сам. Твори! О прозріння благословенне На межі нової пори (Є. Плужник); То уже марниця, що око червоне, добре, що хлопець провидів (С. Ковалів).

ПЕРЕДБАЧА́ТИ(уявляти дальший хід, розвиток чогось),ПРОВИ́ДІТИуроч.,ПРОЗИРА́ТИуроч.,ПЕРЕДХО́ПЛЮВАТИуроч. рідше,ПРОЗРІВА́ТИрідше;ЗАВБА́ЧУВАТИ(ЗАВБАЧА́ТИ)(перев. щодо явищ природи);ВІЩУВА́ТИ,ПРОРОКУВА́ТИ,ПРОРО́ЧИТИ,ПЕРЕДРІКА́ТИ,ПРОРІКА́ТИ,ПРОВІЩА́ТИ(ПРОВІ́ЩУВАТИрідше),ПЕРЕДВІЩА́ТИ(висловлювати передбачуване);ПРОГНОЗУВА́ТИспец. (на підставі наукових даних). — Док.:передба́чити,прозирну́ти,передхопи́ти,прозрі́ти,завба́чити,передректи́,проректи́,провісти́ти(провіщува́тирідше),передвісти́ти. Як і передбачив Порфир, від Тихої могили екскурсанти потяглись до.. наукової станції (О. Гончар); Ти провидів, що люд буде гнить у ворожій тюрмі, — Як же серце твоє не розбилось від лютого жалю? (Леся Українка); Дивлюся в далечінь — І крізь руїну й тьму майбутнє прозираю (Л. Первомайський); Максимові пригадалися думки з Шевченкового щоденника про Фультона і Уатта. "Як умів мудрий поет так прозріти майбутнє.." (Н. Рибак); Вміти "читати" хмари — значить завбачати погоду, твердять синоптики (з газети); Як Максим віщував, так і сталося (Н. Кобринська); Товариші пророкували йому професуру (С. Добровольський); Ректор.. поважав доцента, пророчив йому велике майбутнє (Григорій Тютюнник); Хоч славнозвісний професор і передрік смерть у найближчі години, Аркадій промучився ще понад тиждень (Ірина Вільде); Чує серце, правду Кобзар прорікав (К. Гордієнко); І ось він (супутник) показався на чорному небі, маленький і блискучий, там, де й провіщав Кочубей (В. Кучер); Якщо уважно стежити за життям лісових мешканців, то за їх поведінкою можна легко прогнозувати погоду (з газети).

ПРОНИКА́ТИкуди (про світло, запахи, звуки, повітря, рідину тощо — крізь отвори, щілини, негусту речовину потрапляти назовні або всередину чогось),ПРОХО́ДИТИ,ПРОБИВА́ТИСЯ,ПРОСО́ЧУВАТИСЯ,ПРОСОТУВАТИСЯ,ЦІДИ́ТИСЯ,ПРОЦІ́ДЖУВАТИСЯ,ПРОСЯКА́ТИ,ПРОБИРА́ТИСЯрозм.,ДОБИРА́ТИСЯрозм.,ПРОМИКА́ТИСЯ(ПРОМИ́КУВАТИСЯ)розм.,ПРОЛА́ЗИТИрозм.,ПРОЛІЗАТИрозм.,ПРОКРАДА́ТИСЯрозм.,ПРОЛИ́ЗУВАТИСЯдіал.;ПРОРИВА́ТИСЯ,ПРОДИРА́ТИСЯ,ВДИРА́ТИСЯ(УДИРА́ТИСЯ)(перев. раптово, сильним струменем);ПРОНИ́ЗУВАТИщо,ПРОРІ́ЗУВАТИ(ПРОРІЗА́ТИ)що,ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ(ПРОРІЗА́ТИСЯ),ВРІ́ЗУВАТИСЯ(ВРІЗА́ТИСЯ),УРІ́ЗУВАТИСЯ(УРІЗА́ТИСЯ),ПРОСІВА́ТИСЯ,ПРОСІ́ЮВАТИСЯ,ПРОЗИРА́ТИкрізь що,ПРОЙМА́ТИщо,ПРОТИНА́ТИщо (про світлові промені);ВХО́ДИТИ(ВВІХО́ДИТИ)(УХО́ДИТИ)(УВІХО́ДИТИ)(всередину чогось). — Док.:прони́кнути(прони́кти),пройти́,проби́тися,просочи́тися,просотатися(просотитисярідше),проціди́тися,прося́кнути(прося́кти),пробра́тися,добра́тися(дібра́тися),промкну́тися,пролі́зти,прокра́стися,прорва́тися,продра́тися(проде́ртися),вде́ртися(уде́ртися),прониза́ти,прорі́зати,прорі́затися,врі́затися(урізатися),просі́ятися,прозирну́ти,пройня́ти,протну́ти(протя́ти),ввійти́(увійти́). Крізь стіни в кімнату проникали приглушені звуки музики (С. Чорнобривець); Звуки проходять крізь стіни, і засуви хатні не можуть Їх зупинити (переклад М. Зерова); Ліс густий, дрімучий, темний, Споконвічний ліс росте, Не проб'ється навіть сонце Крізь гілля його густе (О. Олесь); З краників непомітними щілинами просочувалася пара (С. Чорнобривець); Короткий зимовий день тьмянів і просотувався надвечірньою синявою (С. Голованівський); Крізь щілини в дверях у хлів цідилося жовте світло (Ю. Мушкетик); Обоє курили. Дим сотався кільцями, проціджуючись у відчинене вікно (Є. Гуцало); Проміння сонця, майже поземне, просякло крізь густе мереживо листя (В. Собко); Мороз пробирався під одежу до тіла (В. Кучер); Дим з печів йде через вивід на горище й промикується через драниці (І. Нечуй-Левицький); Мороз розбивав стіни й пролазив у хату (Г. Епік); У щілини вікон прокрадалося виття завірюхи (І. Ле і О. Левада); Стіжки збіжжя й сіна виглядали мов купи розжареного вугля, а з їх середини де-де пролизувалися біляві огневі пасма (І. Франко); Всі шпилі чорніли в тіні, а між ними в долині проривався світ пучками, .. пронизував кожний верх дерева (І. Нечуй-Левицький); Спалахи пострілів продиралися крізь дим і водяні смерчі (Ю. Мушкетик); З вулиці у двері Вдирається весняний вітерець (В. Мисик); Сонце прорізувало чорну тінь густого лісу (Панас Мирний); Вже споночіло. Кілька ліхтарів слабеньким світлом прорізали темряву (Є. Гуцало); В хліві досить темно, тільки де-не-де крізь малі просвіти прорізується сонячне проміння знадвору (Леся Українка); Крізь щільне запинало хмар прорізався світляний меч променя (І. Волошин); У тишу високими металевими нотами врізається музика (В. Собко); Над колонами має бути різнокольорове скло, крізь яке просіватиметься сонячне проміння (Л. Смілянський); Сонце в місті прозира, — лискотить сосни кора... (П. Тичина); Не пройме сонце лип густих, Озерні плеса спокоєм налито (М. Шеремет); Мов якісь пожари в небі й на землі, Протинають хмари блискавок шаблі (В. Сосюра); Бліде зимове світло входило в хату знадвору (М. Коцюбинський). — Пор. 1.наби́тися.

УЯВЛЯ́ТИ(викликати, створювати якийсь образ в уяві, думках, свідомості),ПРОЗИРА́ТИ,ПРИГА́ДУВАТИрідше,ВИОБРА́ЖУВАТИдіал.;ДОМАЛЬО́ВУВАТИ,ДОМИ́СЛЮВАТИ,ПРИМИ́СЛЮВАТИ(додавати в думках до чогось). — Док.:уяви́ти,прозирну́ти,пригада́ти,ви́образити,домалюва́ти,доми́слити,прими́слити. Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить, хворий і самотній у пущі й вигляда її з очеретів (М. Коцюбинський); Що, коли справді одберуть од неї землю? Вона пригадати не зможе, що тоді буде з нею (Панас Мирний); — І як же ви, пані, виображуєте собі нашу дальшу подорож, нашу будущину? (І. Франко); Не вирізьбився у пам'яті батьків образ, і він у мислях домальовував його (А. Хижняк); Те, що не побачить око, домислить хлоп'яча фантазія (Д. Бедзик).

прозирнути—див.i прозирати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
прозирнути—прозирнути дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
прозирну́ти—ПРОЗИРНУТИ див. прозирати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
прозирнути—ПРОЗИРНУТИstrong див. прозирати...Словник української мови у 20 томах
прозирнути—див. прозирати....Толковый словарь украинского языка
прозирнути—сов. от прозирати...Українсько-російський словник